Так незабаром у нас з'явилася п'ятирічна донечка Катруся. Через пару місяців Христинка говорить нам: «Мені теж потрібна сестричка, тому що Карина забрала собі Катю, а у мене немає сестрички». І ми

Краще по порядку. Андрій народився у Світловодську. У рік йому поставили діагноз - ДЦП. Мати і не подумувала про те, щоб збути малюка на державне піклування, але ... Таке враження, що ця сама

Доля кожного в Його руках. Я зрозуміла це тоді, коли мій єдиний кровний син і його дружина, не маючи можливості мати своїх діток, своє життя віддали прийомним дітям. А ми з чоловіком радіємо цьому і

Ми дуже любимо дітей, маємо терпіння, досвід у вихованні дітей і бажання їм допомагати. Наша сім'я дуже хоче подарувати радість родинного тепла ще декільком діткам і ми з нетерпінням будемо їх

Ми з чоловіком дуже задоволені, що в нашій сім'ї з'явилися саме ці хлопчики. Але сподіваємося, що нам пощастить ще більше, якщо зможемо взяти в сім'ю ще й дівчаток, хоча б трьох...

Наше з чоловіком рішення взяти дитину в сім'ю було спільним. Після багатьох років очікування повноцінної сім'ї і серце, і розум, все говорило, що діти - це сенс життя. Після чергового перегляду

Мене зовуть Ярина Оксана Олегівна, мого чоловіка – Ярина Сергій Васильович. Ми мешкаємо в селі Личково Магдалинівського району Дніпропетровської області. Що можна розповісти про нашу сім’ю? Начну з

Мене звуть Лискіна Світлана Олексіївна, мого чоловіка - Лискін Андрій Віталійович. Живемо ми в місті Новомосковськ Дніпропетровської області. Кілька місяців тому ми взяли на виховання у свою сім'ю

Ми - дружна сім'я гнилозубий з села Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області. Мене звуть Людмила Іванівна, мого чоловіка - Віктор Олександрович. Живемо у великому красивому будинку,

Ми з чоловіком із задоволенням можемо відповісти на питання «Заради чого Ви живете?» - «Заради дітей та близьких». На цьому зупинятися ми не збираємося та з нетерпінням чекаємо ще на поповнення

Хтось сказав: «Є дві важливі дні в житті кожної людини. Перший - коли людина народилася. Другий - коли зрозуміла, навіщо народилася». Ми точно знаємо, навіщо ми народилися. Наша місія - бути

У кожної людини настає час в житті, коли задаєш собі питання: Хто я? Як прожив життя? Що зробив корисного? От і я ставлю собі такі питання. Намагаюсь відповісти відверто і щиро, як на сповіді перед

Три роки тому ми вирішили взяти в свою сім'ю прийомних дітей. Кровних дітей у нас четверо, які примножують нашу любов і турботу, тому з'явилося бажання і потреба подарувати щастя дітям-сиротам. Так

Мене звуть Іванова Олена Анатоліївна, я зі своєю величенькою сім'єю проживаю в селі Залелія Царичанського району. Виховую чотирьох прийомних і двоих кровних дітей. Хочу поділитися з вами секретом

Мрія кожної жінки – стати матір’ю, подарити материнське тепло, турботу, ласку самій дорогій на світі людині – дитині. Моя мрія збулась. Ми з чоловіком – це дві нерозлучні половинки одного цілого.

Ідея створення дитячого будинку сімейного типу виникла в нас ще в 1994 році, коли ми працювали в Москві. На той час хотіли створити славнозвісний «Кітеж» - містечко, де мали проживати обездолені

І все було б у нас чудово, але, як кажуть, світ не без добрих людей. Три роки тому Віка випадково дізналася про усиновлення від однокласниці. Це стало трагедією для дівчинки, якій було тоді 17

Мене звуть Чобану Зиновія Федорівна, мого чоловіка - Чобану Михайло Гаврилович, ми живемо у селі Запоріжжя Апостолівського району Дніпропетровської області. Наші старші дочка і син вже дорослі і

Мене звуть Сомов Костянтин Станіславович, мою дружину - Сомова Валентина Миколаївна. Живемо ми в селі Новочерноглазово Юр'ївського району Дніпропетровської області. Давно хотіли взяти в сім'ю

Мене звуть Черевко Олена Олександрівна. Я зі своєю великою родиною проживаю в селі Маломихайлівка Криничанського району Дніпропетровської області. На жаль чи на щастя, ми завжди маємо можливість