Початок нашої благодійної організації був не оригінальний. Мама потрапляє з дитиною до лікарні та випадково заглядає до «палати відмовників». Накочує жалість, страх своїх дітей, порив негайно взяти й усиновити всіх мешканців палати. І у соцмережах з'являються заклики: «Давайте допоможемо дітям!»
Часто допомога обмежується збиранням одягу, іграшок та організацією свята у дитячому будинку. Доля нашої організації склалася інакше. Наталія Савченко, яка не зуміла пройти повз палату «відмовників», познайомилася в інтернеті з Андрієм Пінчуком, теж небайдужим до долі сиріт. Православний священик отець Андрій починав із волонтерської допомоги у дитячих будинках, потім став вихователем у дитбудинку, а на момент знайомства з Наталкою вже вирощував власних прийомних дітей. Обидва вони розуміли, що зібрати одяг для дитячого будинку та знайти гроші на операцію для «відмовника» не вирішить проблему сирітства.
І було вирішено лікувати хворобу, а не знімати симптоми. Найважливіше було знайти сім'ї для сиріт. Так народився благодійний проект "Медіапаспорт". Замість допомоги дитбудинкам почали пропонувати підтримку прийомним сім'ям. Стали збирати кошти для тяжкохворих дітей, у тому числі для тих, яким зазвичай найменше жертвують, – для дітей із ДЦП.
Прозорістю роботи та розумним підходом до благодійності наш фонд швидко завоював довіру донорів. У 2009-2010 роках ми надали допомоги на 751 тис грн. У 2011 – через наш пройшов 1079 тис. грн. У 2012 році ця сума зросла в 4 рази.
Наразі у фонді працюють проекти правової та психологічної допомоги, перша в Україні «Школа лікарняної клоунади». З нашою активною участю було створено перший у нашій області центр комплексної реабілітації для дітей з неврологічними порушеннями: у 2020 році він почав приймати перших підопічних. Цього ж року спільно з іншими некомерційними організаціями було запущено проект підтримки постраждалих від домашнього насильства.
Одне слово, ми беремося за будь-яку можливість надати людям реальну і розумну допомогу.
Прозорістю роботи та розумним підходом до благодійності наш фонд швидко завоював довіру донорів.
У 2009 році наш фонд був зареєстрований як ДОБО «Колиска надії». Але невдовзі виявилося, що в Україні є ще один благодійний фонд із таким ім'ям, більш того, його творець теж мав прізвище Пінчук. Щоб уникнути плутанини, організація була перейменована на «Сяйво веселки». Але і йому довелося поступитися місцем більш ємній і змістовній назві. Непросто було вибрати ім'я, яке б повністю відображало діяльність нашого широкопрофільного фонду. Ми допомагаємо сиротам та тяжкохворим, пацієнтам та лікарням, дітям та дорослим… Список краще не закривати – можливо, завтра ми допомагатимемо комусь ще. Тому просто – «Помагаємо».
Пам'ятайте, герої знаменитої казки будували Будинок дружби. Ми намагалися створити будинок взаємної підтримки. Ви можете допомогти? Вам потрібна допомога? Ми зробимо для вас усе, що в наших силах.
Рік | Зібрано, грн | Витрачено, грн |
---|---|---|
2009 | 222 563 | 222 563 |
2010 | 526 314 | 526 314 |
2011 | 1 249 865 | 1 079 156 |
2012 | 5 263 838 | 5 263 838 |
2013 | 4 817 019 | 4 842 756 |
2014 | 9 040 420 | 7 815 637 |
2015 | 5 255 259 | 5 309 989 |
2016 | 9 485 024 | 8 049 155 |
2017 | 15 193 064 | 14 942 098 |
2018 | 11 589 153 | 12 410 461 |
2019 | 20 088 188 | 20 292 124 |
Всього | 79 730 707 | 80 828 460 |
Благодійний фонд «Помагаєм»2022