Прийомна сім'я Костишин: «Донькам по сестричці»

img

Наші родини

Прийомна сім'я Костишин: «Донькам по сестричці»

Мене звати Костишина Тетяна Сергіївна, мого чоловіка - Костишин Дмитро Ігорович, ми зі своїми донечками проживаємо в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.

У 2008 році ми створили прийомну сім'ю. У нас чотири дочки-красуні, дві з них - прийомні. Коли у нас вже було дві дівчинки, п'ятирічна Карина і чотирирічна Христина, мені приснився сон: у нас на порозі плаче дівчинка. Я вийшла, подивилася по сторонах і бачу, що батьків її немає, вона одна. Я забрала дівчинку в будинок. Через деякий час цей сон повторився. Тоді я вирішила, що це був Божий поклик в моєму серці. Я розповіла про це чоловікові, звичайно, він відразу розхвилювався: «Як це буде? Це ж велика відповідальність. Це ж дитина». І я чекала. Приблизно через півроку я знову заговорила про те, що може, ми могли б дати притулок хоча б одній дівчинці-сироті. А чоловік каже: «Я не проти. Дасть Бог дитинку - дасть і для дитинки». І ми почали збирати документи.
Так незабаром у нас з'явилася п'ятирічна донечка Катруся. Через пару місяців Христинка говорить нам: «Мені теж потрібна сестричка, тому що Карина забрала собі Катю, а у мене немає сестрички». І ми зважилися. У 2009 році ми взяли шестирічну Настуню. Тепер, коли ми йдемо разом, всі питають: «У вас дівчатка-двійнята?»
Це таке щастя - мати велику дружну сім'ю. Зараз Карина і Настя вчаться в 4-му класі, а Христина і Катя - в 3-му. Дівчатка вчаться добре, грають на фортепіано, займаються вокалом і відвідують художню школу. Ми дуже вдячні Богові за наших прекрасних донечок. Це наша благословення і наша радість.

 

Ми хочемо взяти у свою сім'ю ще двох дівчаток, але поки у нас недостатньо житлоплощі. Та головне, що в нас є бажання, а можливості знайдуться. Адже так хочеться дати родинне тепло, затишок, батьківську любов і турботу хоча б ще двом діткам.

www.pomogaem.com.ua

Залиште свій коментар