Прийомна сім'я Кудрявцевих: «Тато, мама, я - разом дружна ми сім’я»

Меня зовут Кудрявцева Татьяна Васильевна,
моего мужа Кудрявцев Юрий Георгиевич. Мы приемные родители. Наша семья живет в
городе Кривой Рог Днепропетровской области.
В такую
простую формулу жизни «Мама, папа, я – дружная семья» умещается целый маленький
мир под названием семья. Наша семейная история началась в 2004 году, когда я
вышла замуж за своего любимого мужа Юрия. Взяв меня в жены, он принял как свою
родную, мою шестилетнюю доченьку Яночку. В 2007 году у нас родился кареглазый
карапуз – Мишаня, а в 2010 году у нас родился еще один сыночек, Леcик. Многодетная,
счастливая семья! Но в больших сердцах не бывает мало места.
В компании
спящего в "кенгурушке" пятимесячного сына в Татьянин день 2011 года мы обратились в районную службу по делам
детей, выразив обоюдное желание подарить настоящую семью ребенку с нелёгкой судьбой. Хотя мы знали о бюрократических преградах, это желание было самым заветным, а мечты, как правило, рано
или поздно сбываются.
Яркий, цветущий май
2012 года не казался таким Тимке и его сестричке Аминке, которые смотрели на него через стекла больничных окон. В палату "брошенных"
детей инфекционного отделения Криворожской городской детской больницы они попали потому, что, кроме тяжелобольной бабушки, некому было позаботиться о них. Когда
мы узнали, что
деток никто не проведывает, то мгновенно приняли решение пообщаться с их бабушкой, и с её благословения ребятишки оказались в нашей семье. Благодаря помощи многих неравнодушных людей удалось в
кратчайшие сроки пройти процедуру создания приемной семьи, и вот оно, счастье
- удивительно похожие на своих вновь обретенных родителей карапузы дома! Вот
так и стали нашими приемными детьми Менго Тимур (2010 г.р.) и Менго Амина (2011
г.р.)
Хотя милыми здоровенькими малышами они стали не сразу, ведь
время, проведенное
в больничных стенах, аукнулось
всеми возможными подхваченными инфекциями, которые
повлияли на нелегкий адаптационный период вхождения деток в семью. Но
терпение и труд в содружестве с любовью и взаимовыручкой воистину творят
чудеса! С тех пор, как
дети растут в семье, они
выросли, прибавили
в весе, в
развитии догнали своих сверстников. И всё это благодаря семейному теплу и уюту.
И что
очень важно для дальнейшего становления детей, как личностей, мы не прекращаем общение с родной бабушкой, которая
любит их ещё больше, и радуется их достижениям в приемной семье.
Мы очень
гордимся тем, что принимаем участие в становлении и продвижении
института приемного
родительства. Ежедневный кропотливый труд дарит нам ни с чем несравнимое
чувство востребованности и самоотдачи детям, которые стали для нас самыми
родными и любимыми.
С уважением,
приемная семья
Татьяны и Юрия Кудрявцевых
www.pomogaem.com.ua

Мене звати
Кудрявцева Тетяна Василівна, мого чоловіка Кудрявцев Юрій Георгійович. Ми
прийомні батьки. Наша сім'я живе в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області.
У таку просту
формулу життя «Мама, тато, я – разом дружна ми сім'я»
уміщається цілий маленький світ. Наша сімейна історія почалася в 2004
році, коли я вийшла заміж за свого коханого чоловіка Юрія. Взявши мене в
дружини, він прийняв як свою рідну, мою шестирічну донечку Яночку. У 2007 році
у нас народився кароокий карапуз - Мішаня, а в 2010 році у нас народився ще
один синочок, Леня. Багатодітна, щаслива родина! Але у великих
серцях не буває мало місця.
У компанії
сплячого в "кенгурушці" п'ятимісячного сина в Тетянин день 2011 року
ми звернулися в районну службу у справах дітей, сформулювавши своє бажання
подарувати справжню сім'ю дитині з нелегкою долею. Незважаючи на бюрократичні
перепони, наше бажання взяти дитину в той момент було ще й самим заповітним, а
заповітні бажання, як правило, рано чи пізно
збуваються.
Яскравий,
квітучий травень 2012 крізь скло лікарняної
палати не здавався таким для Тимка і його
сестричкиАмінки,
які були відірвані від серця невиліковно хворої бабусі і розміщені в палату для
"покинутих"
дітей інфекційного відділення Криворізької міської дитячої лікарні. Коли ми
дізналися, що діток ніхто не провідує, і про них нікому буде піклуватися
надалі, ми миттєво прийняли рішення поспілкуватися з бабусею дітей, і з її
благословення дітлахи з’явилися в
нашій родині. Завдяки допомозі багатьох небайдужих людей вдалося в найкоротші
терміни пройти процедуру створення прийомної сім'ї, і ось воно щастя - дивно
схожі на своїх новознайдених батьків карапузи вдома!
Ось так і стали нашими прийомними дітьми, Менго Тимур (2010
р.н.)та Менго Аміна, 2011 (р.н.)
Хоча
карапузами вони стали не відразу, адже час, проведений в лікарняних стінах,
гукнулося всіма можливими підхопленими інфекціями, які вплинули на нелегкий
адаптаційний період входження діток у сім'ю. Але терпіння і праця в співдружності з любов'ю і взаємовиручкою,
воістину, творять дива! З тих пір,
як діти ростуть в сім'ї, вони підросли, додали у
вазі, у розвитку наздогнали своїх однолітків. І все це завдяки сімейному теплу
й затишку. І що дуже важливо для подальшого становлення дітей, як особистостей,
ми не припиняємо спілкування з рідною бабусею, яка любить їх ще більше, і радіє
всімїх досягненяму прийомній сім'ї.
Ми дуже пишаємося, що заради усунення приреченості дітей стати сиротами або
залишитися без батьківської любові та турботи, ми беремо участь у становленні,
просуванні і є безпосередніми учасниками підтримки інституту прийомного
батьківства. Щоденна кропітка праця дарує нам ні з чим незрівняне відчуття
затребуваності і самовіддачі дітям, які стали для нас найріднішими і улюбленими.
З повагою,
прийомні батьки
Кудрявцева Тетяна Василівна та Кудрявцев Юрій Георгійович
www.pomogaem.com.ua