Турбота про дітей-сиріт допомогла мешканці Дніпропетровська в боротьбі з раком

img

ЗМІ про фонд 2 028

Турбота про дітей-сиріт допомогла мешканці Дніпропетровська в боротьбі з раком

Семья Барановых победила в номинации «Семья года» на фестивале приемных семей «Рождественские встечи-2012», который организовала благотворительная организация «Сияние радуги». Благодаря фестивалю Барановых знает теперь не только Днепропетровск, сегодня об этой семье знает вся страна. О невероятной истории семьи Барановых узнайте из сюжета телеканала Интер. 

 

Источник: http://podrobnosti.ua/

 

Она была на грани смерти, но нашла в себе силы помогать другим. История Майи Барановой из Днепропетровска кажется нереальной. Женщина умирала от рака и перед смертью решила исполнить давнюю мечту: помочь детям сиротам. После того, как начала воспитывать шестерых ребят, болезнь отступила. В том, что добро может исцелять - убедилась и наш корреспондент Наталья Грищенко.

Эта история началась 5 лет назад. Майе Анатольевне поставили диагноз - рак. В больнице - познакомилась с женщиной, которая была при смерти. Каждый день к ней - приходил сын. Медсестры рассказывали: пока мать находилась здесь, ребенок питался на мусорниках.

Майя Баранова, мама-воспитатель детского дома семейного типа:

- Ребенок, я обратила внимание, каждый день приносит ей один памперс и одну булочку. Они говорят, что он собирает бутылки. Ему было одиннадцать лет.

Мама Сережи умерла, а он стал первым приемным сыном в семье Барановых. С новыми заботами времени на мысли о болезни не оставалось. Майя Анатольевна заметила, что с каждым днем чувствует себя все лучше. Через некоторое время в семье появилась девочка Даша. А следом за ней - и остальные ребята.

Даша Сидлецкая, воспитанница детского дома Барановых:

- Сначала это была Ира, а потом Аня. Нет, Ира, потом Саша, потом еще один Саша - через полгода, а потом Аня.

Три девочки и три мальчика. Им - от 13 до 17 лет. В детдомах их считали трудными детьми. Здесь ребята - устраивают домашние спектакли и учатся печь пироги. Без медицинского обследования создать детский дом чиновники не разрешали. К врачу Майя Баранова шла со страхом: за спиной были две операции, лучевая и химиотерапия. И никаких надежд на выздоровление. Но с каждым обследованием - врачи замечали улучшение здоровья.

Андрей Касилов, семейный врач Днепропетровского центра медико-санитарной помощи №10:

- На данный момент состояние ее с положительной динамикой. По данным онкологического обследования больная находится в стадии ремиссии. это затухание воспалительного процесса.

Что именно заставило болезнь "остановится" - врачи точно сказать не могут. Но сама женщина уверена: все, что она сделала для ребят, вернулось - сторицей.

Майя Баранова, мама-воспитатель детского дома семейного типа:

- Я лежала под этой пушкой и просила Бога - оставь меня на этом свете делать добрые дела. Это я себе дала такой зарок. Дети спасли меня.

Аркадий Баранов, папа-воспитатель детского дома семейного типа:

- Некогда сейчас болеть - у нас вон дети за спиной, которых ставить на ноги, выучить, дать образование.

Наталья Грищенко, корреспондент:

- Этот фотоколлаж супруги Барановы составили из четырех тысяч крошечных фотографий. На каждой из них - их воспитанники. Сейчас ребят - шестеро. Но скоро, возможно, станет больше - ведь в этом доме ждут новых приемных детей.

 


Наталья Грищенко. Евгений Коденцов. Подробности. ТК Интер. Днепропетровск.

Подробности-ТВ

Сім'я Баранових перемогла в номінації «Сім'я року» на фестивалі прийомних сімей «Різдвяні зустрічі-2012», який організувала благодійна організація «Сяйво веселки». Завдяки фестивалю Баранових знає тепер не тільки весь Дніпропетровськ, сьогодні цю сім'ю знає вся країна. Про неймовірну історію сім'ї Баранових дізнайтеся з сюжету телеканалу Інтер. 


Джерело: http://podrobnosti.ua/


Вона була на межі смерті, але знайшла в собі сили допомагати іншим. Історія Майї Баранової з Дніпропетровська здається нереальною. Жінка помирала від раку й перед смертю вирішила виконати давню мрію: допомогти дітям-сиротам. Після того, як почала виховувати шістьох дытей, хвороба відступила. У тому, що добро може зцілювати - переконалася і наш кореспондент Наталія Грищенко.

 

Ця історія почалася 5 років тому. Майї Анатоліївні поставили діагноз - рак. У лікарні познайомилася з жінкою, яка була при смерті. Кожен день до неї приходив син. Медсестри розповідали: поки мати знаходилася тут, дитина харчувався на смітниках.

 

Майя Баранова, мама-вихователь дитячого будинку сімейного типу:

 

- Дитина, я звернула увагу, кожен день приносить їй один памперс і одну булочку. Вони кажуть, що він збирає пляшки. Йому було одинадцять років.

 

Мама Сергія померла, а він став першим прийомним сином у родині Баранових. З новими турботами часу на думки про хворобу не залишалося. Майя Анатоліївна помітила, що з кожним днем ​​почувається все краще. Через деякий час в родині з'явилася дівчинка Даша. А слідом за нею - і інші дітки.

 

Даша Сідлецька, вихованка дитячого будинку Баранова:

 

- Спочатку це була Іра, а потім Аня. Ні, Іра, потім Саша, потім ще один Саша - через півроку, а потім Аня.

 

Три дівчинки і три хлопчики. Їм - від 13 до 17 років. У дитбудинках їх вважали важкими дітьми. Тут діти - влаштовують домашні вистави і вчаться пекти пироги. Без медичного обстеження створити дитячий будинок чиновники не дозволяли. До лікаря Майя Баранова йшла зі страхом: за спиною були дві операції, променева і хіміотерапія. І ніяких надій на одужання. Але з кожним обстеженням - лікарі помічали поліпшення здоров'я.

 

Андрій Касілов, сімейний лікар Дніпропетровського центру медико-санітарної допомоги № 10:

 

- На даний момент стан її з позитивною динамікою. За даними онкологічного обстеження хвора перебуває в стадії ремісії. це затухання запального процесу.

 

Що саме змусило хвороба «зупиниться» - лікарі точно сказати не можуть. Але сама жінка впевнена: все, що вона зробила для дітей, повернулося - сторицею.

 

Майя Баранова, мама-вихователь дитячого будинку сімейного типу:

 

- Я лежала під цією гарматою і просила Бога - залиш мене на цьому світі робити добрі справи. Це я собі дала такий зарік. Діти врятували мене.

 

Аркадій Баранов, тато-вихователь дитячого будинку сімейного типу:

 

- Колись зараз хворіти - у нас он діти за спиною, яких ставити на ноги, вивчити, дати освіту.

 

Наталя Грищенко, кореспондент:

- Цей фотоколаж подружжя Баранова склали з чотирьох тисяч крихітних фотографій. На кожній з них - їх вихованці. Зараз дітей - шестеро. Але скоро, можливо, стане більше - адже в цьому будинку чекають нових прийомних дітей.

 

Наталія Грищенко. Євген Коденцов. Подробиці. ТК Інтер. Дніпропетровськ.

Подробиці-ТБ

Залиште свій коментар