Прийомна сім'я Дубовик: «По стопах своїх батьків»
Мы
приемная семья Дубовик. Меня зовут Оксана Николаевна, моего мужа Виктор
Иванович. Живем мы в городе Марганец
Днепропетровской области. У нас есть сын Егорка, ему двенадцать
лет. Мы жили и не думали, что когда то
станем приемными родителями, так как всю свою родительскую любовь и силы
вкладывали в единственного сыночка. С радостью расскажу вам предысторию
создания нашей приемной семьи.
В ноябре 2006 года моя мама, Дзюба Татьяна
Ивановна, которая тоже живет в Марганце, создала детский дом семейного типа.
Каждый год мама принимала в семью деток, а мы с мужем помогали их воспитывать.
Сейчас в семье воспитываются тринадцать детей.
Благодаря маминому примеру мы тоже решили
посвятить свою жизнь детям. В мае 2012 года в нашу семью пришли двое
деток, Настя Воронова (2004 г.р.) с братом Димой (2007 г.р.). Мы тщательно
готовились ко встрече с малышами. Купили дом побольше, сделали ремонт. Спасибо родителям,
которые нам помогли не покладая рук.
«Сделал дело – гуляй
смело!» Гласит народная мудрость. Вот мы ей и последовали. Мы отправились на
море. Это был огромный сюрприз для Насти с Димой. Они были в восторге от моря,
которого они никогда не видели, и котором ничего не слышали. А для нас радость
и положительные эмоции детишек – в утешение.
Наступила осень.
Золотом укрыла деревья, школьниками наполнила улицы. Наша Настя пошла в первый
класс, а Димочка - в детский сад. У ребят появились новые друзья и знакомые. У
Настюши «проснулся» интерес к кухне, самостоятельно убирает в
комнате. Она моя маленькая помощница. Дима из молчаливого мальчика превратился
в неугомонного говоруна и тоже учится
помогать. Егорка очень рад, что сбылась его мечта иметь братика и сестричку. Он
в этом году планирует поступить в спортивную школу по футболу. Настя планирует
заниматься танцами, а Дима мечтает о боксе или карате. Все дети с нетерпением
ждут наступления весны. Каждый из них планирует что-то посадить на огороде и
ухаживать за своими помидорчиками или огурчиками.
После того как мы
забрали ребят из Марганецкого реабилитационного центра, наша связь с учреждением не
оборвалась. Всей семьей мы продолжаем ходить в гости к ребятам,которыетам воспитываются.
Настя и Дима дружатс детками,вместе рисуют, гуляют, ездят на
экскурсии. В этом же реабилитационном центре мы познакомились с двумя
очаровательными малышами, Ванечкой и Надюшей. После лишения их родителей родительских
прав, мы заберем ребят к себе в семью. Мы все с нетерпением ждем пополнения в
нашем дружном семействе.
Приемная мама
Оксана ДУБОВИК
www.pomogaem.com.ua
Ми прийомна сім'я
Дубовик. Мене звати Оксана Миколаївна, мого чоловіка Віктор Іванович. Живемо ми
в місті Марганець Дніпропетровської області. У нас є син Єгорка, йому
дванадцять років. Ми жили і не думали, що колись станемо прийомними батьками, так
як всю свою батьківську любов і сили вкладали в єдиного синочка. З радістю
розповім вам передісторію створення нашої прийомної сім'ї.
У листопаді 2006 року
моя мама, Дзюба Тетяна Іванівна, яка теж живе в Марганці, створила дитячий
будинок сімейного типу. Щороку мама брала в сім'ю діток, а ми з чоловіком
допомагали їх виховувати. Зараз у родині виховуються тринадцять дітей.
Завдяки маминому
прикладу ми теж вирішили присвятити своє життя дітям. У травні 2012 року в нашу
сім'ю прийшли двоє діток, Настя Воронова (2004 р.н.) з братом Дімою (2007
р.н.). Ми ретельно готувалися до зустрічі з малюками. Купили будинок побільше,
зробили ремонт. Спасибі батькам, які нам допомогли не покладаючи рук.
«Зробив діло - гуляй
сміло!" Говорить народна мудрість. Ось ми до неї і прислухались. Усією сім’єю вирушили на море. Це
був величезний сюрприз для Насті з Дімою. Вони були в захваті від моря, якого
вони ніколи не бачили, і про яке нічого не чули. А для нас радість і
позитивні емоції діточок - на втіху.
Настала осінь.
Золотом вкрила дерева, школярами наповнила вулиці. Наша Настя пішла в перший
клас, а Дімочка - в дитячий садок.
У дітейз'явилися нові друзі тазнайомі. У Настусі«прокинувся» інтерес до кухні, вже самостійно прибирає в кімнаті. Вона моя
маленька помічниця. Діма з мовчазного перетворився на балакучого хлопчика
і теж вчиться допомагати. Єгорка дуже радий, що збулася його мрія мати братика
і сестричку. Він у цьому році планує вступити до спортивної школи та займатися футболом. Настя планує займатися танцями, а
Діма мріє про бокс чи карате. Всі діти з нетерпінням чекають весну. Кожен з них планує щось посадити на
городі та доглядати за своїми помідорами або огірочками.
Після того як ми
забрали хлопців з Марганецького реабілітаційного центру, наш зв'язок з
установою не обірвався.
Всією сім'єю ми продовжуємо ходити в гості до дітей, які там виховуються. Настя
і Діма дружать з дітками, разом малюють, гуляють, їздять на екскурсії. У цьому
ж реабілітаційному центрі ми познайомилися з двома чарівними малюками, Іванком
і Надюшою.
Після позбавлення їх батьків батьківських прав, ми заберемо малюків до себе в сім'ю. Ми всі з
нетерпінням чекаємо поповнення в нашому дружному сімействі.
Прийомна мама
Оксана ДУБОВИК
www.pomogaem.com.ua
