Та не збідніє рука, що дає.
Лук.6:45 Добрый человек из доброго
сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.
Когда я только стала заниматься волонтерской деятельностью, и при мне заводили разговоры, какие все стали жадные, я удивлялась, но очень редко спорила. О какой жадности наших людей может идти речь, когда мне в ЦУМе в день св. Николая Чудотворца незнакомая женщина передает на операцию Артему Ерж 2 500 долларов. Отдает конверт со словами: тут вся необходимая сумма, и уходит так быстро, что я даже не успеваю спросить ее имя. До этого всем моим подопечным детям помогало множество людей, но я никогда не встречалась с жертвователями лично, наверное, поэтому мне так хорошо запомнилась та встреча. А может, из-за праздника, все это было настоящим Чудом.
Два года назад, я вышла с работы уставшая до того, что были тяжело не только разговаривать, но даже думать и я решила немного пройтись. На улице было очень темно, навстречу с ребенком шла женщина. Она остановила меня словами: «Девушка, а вы волонтер?» Когда я кивнула, она достала 100 грн. и попросила передать для Егора Жосана. Потом я шла с кучей мыслей в голове: «Откуда она меня знает (я тогда работала по специальности, и моей фотографии нигде не было), почему вот так доверяет...» И я хорошо помню, как вечером на следующий день передавала эти деньги маме Егора через окно, так как больничный корпус закрывался в 19.00.
А потом был Сашка Коляда. Саша был в Германии, где в пятницу срочно назначили операцию на следующую среду стоимостью 4 500 евро, и дальнейшее лечение больше чем на 5 000. Меньше чем за месяц надо было собрать 10 тыс. евро. Я хорошо помню, как перечисляли на карточку, и как его папа, тетя или я ездили на встречи с людьми, которые передавали деньги на его лечение. И после этого наши люди жадные?
На работе по специальности у меня было много встреч с разными серьезными и интересными людьми, но только лишь волонтерская деятельность мне дарит встречи, после которых понимаешь, что есть в мире добрые, щедрые и хорошие люди.
Сейчас, когда моя волонтерская деятельность превратилась в работу, я спорю и доказываю, что есть еще добрые и отзывчивые сердца, и каждый мерит по себе и по окружающим («скажи, кто твой друг…»)
…Стас каждый месяц переводит деньги, где бы он не находился; Лиля два раза в месяц передает деньги на онкобольных детей; Дмитрий в начале каждого месяца звонит и спрашивает, кому сейчас больше всего нужна помощь (это благодаря ему оплачена путевка для Лерочки Штых и на ближайшее время закрыта просьба о помощи для Оли Марчук); Андрей по возможность, передает средства для онокдетей; Александр, благодаря помощи которого, оплачена большая часть путевки в Адели для Игоря Марченко и часть оплаты для Танечки Драной. Это только маленькая часть тех людей, с которыми я общаюсь лично или по телефону.
А сколько еще тех, которые перечисляют средства на счет (очень часто переводы по 20, 30, 50 грн – именно из них складываются большие суммы для оплаты лечения), которые передают деньги и не представляются, или собирают на предприятии, а потом передают большую сумму от всего коллектива…
И это не бессознательное желание откупиться от негатива, которое часто бывает, когда суешь два рубля попрошайке на остановке или возле церкви. Здесь человек осознано делает доброе дело. Он звонит, выясняет непонятные моменты, идет в банк и переводит деньги. Ведь для этого надо потратить еще кое-что очень важное, чем деньги – свободное время.
И я считаю, что мне в жизни очень повезло, раз меня окружают такие люди!
P.S. Иногда мне говорят, что эти люди откупаются от грехов, но я сразу же предлагаю откупиться от только что сказанных гадостей о ближнем своем. Почему-то еще никто не согласился…
Осипова Анастасия
Оказать помощь больным детям в Украине очень просто: перевести средства на наш расчетный счет с пометкой «На программу «Здоровый ребенок», оставить пожертвование в наших «копилках надежды», которые установлены в магазинах и аптеках города, или завезти к нам в офис.
Волонтерский центр
www.pomogaem.com.ua
Лук.6:45 Добрый человек из доброго
сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.
Коли я тільки почала займатися волонтерською діяльністю, і при мені заводили розмови, які всі стали жадібні, я дивувалася, але дуже рідко сперечалася. Про яку жадібність наших людей може йти мова, коли мені в ЦУМі в день св. Миколая Чудотворця незнайома жінка передає на операцію Артему Ерж 2 500 доларів. Віддає конверт зі словами: «тут вся необхідна сума», і йде так швидко, що я навіть не встигаю запитати її ім'я. До цього всім моїм підопічним дітям допомагало безліч людей, але я ніколи не зустрічалася з жертводавцями особисто, мабуть, тому мені так добре запам'яталася та зустріч. А може, через свята, все це було справжнім Дивом.
Два роки тому, я вийшла з роботи втомлена до того, що було важко не тільки розмовляти, але навіть думати, і я вирішила трохи пройтися. На вулиці було дуже темно, назустріч з дитиною йшла жінка. Вона зупинила мене словами: «Дівчина, а ви волонтер?» Коли я кивнула, вона дістала 100 грн. і попросила передати для Єгора Жосана. Потім я йшла з купою думок в голові: «Звідки вона мене знає (я тоді працювала за фахом, і моєї фотографії ніде не було), чому ось так довіряє...» І я добре пам'ятаю, як увечері наступного дня передавала ці гроші мамі Єгора через вікно, так як лікарняний корпус закривався о 19.00.
А потім був Сашко Коляда. Саша був у Німеччині, де в п'ятницю терміново призначили операцію на наступну середу вартістю 4 500 євро, і подальше лікування більше ніж на 5 000. Менше ніж за місяць треба було зібрати 10 000 євро. Я добре пам'ятаю, як перераховували на картку, і як його тато, тітка або я їздили на зустрічі з людьми, які передавали гроші на його лікування. І після цього наші люди жадібні?
На роботі за фахом у мене було багато зустрічей з різними серйозними та цікавими людьми, але тільки волонтерська діяльність мені дарує зустрічі, після яких розумієш, що є у світі щедрість і доброта.
Зараз, коли моя волонтерська діяльність перетворилася в роботу, я сперечаюся і доводжу, що в світі ще є добрі та щедрі серця, і кожен міряє по собі і по оточуючим («скажи, хто твій друг...»)
...Стас кожен місяць переводить гроші, де б він не знаходився; Ліля два рази на місяць передає гроші на онкохворих дітей; Дмитро на початку кожного місяця телефонує і запитує, кому саме зараз потрібна найбільша допомога (це завдяки йому сплачена путівка для Лєрочки Штих і найближчим часом закрите прохання про допомогу для Олі Марчук); Андрій по можливості передає кошти для онокдетей; Олександр, завдяки допомозі якого, оплачена велика частина путівки в Аделі для Ігора Марченка та частина оплати для Тані Драної. Це тільки маленька частина тих людей, з якими я спілкуюся особисто або по телефону.
А скільки ще людей, які перераховують кошти на рахунок (дуже часто перекази по 20, 30, 50 грн - саме з них складаються більші суми для оплати лікування), які передають гроші і не представляються, або збирають на підприємстві, а потім передають більшу суму від усього колективу...
І це не несвідоме бажання відкупитися від негативу, яке часто буває, коли сунеш дві гривні жебракові на зупинці або біля церкви. Тут людина усвідомлено робить добру справу. Вона телефонує, з'ясовує незрозумілі моменти, іде в банк і переводить гроші. Адже для цього треба витратити не тільки гроші, але й ще дещо дуже важливе, - вільний час.
І я вважаю, що мені в житті дуже пощастило, раз мене оточують такі люди!
P.S. Іноді мені кажуть, що вони відкуповуються від гріхів, але я відразу ж пропоную відкупитися від щойно сказаної про оточуючих гидоти. Чомусь ще ніхто не погодився...
Осипова Анастасія
Волонтерський центр
www.pomogaem.com.ua
