Наш маленький позитивчик
Каждому человеку знакомо чувство тревоги, волнения, особенно, если какая-то ситуация выходит из-под контроля, меняет спокойный, привычный, размеренный темп жизни. И как же тяжело, порой, в таких случаях сохранить душевную тишину, мир, покой, и продолжать радоваться жизни.
Несколько дней назад к нам в организацию пришла мама Казаковой Оли - удивительно светлый, излучающий радость и тепло, человек. Как замечательно, что есть такие родители, которые сумели сохранить покой и уравновешенность в трудной жизненной ситуации.
Ее девятилетней доченьке в 1 год и 9 месяцев был поставлен диагноз – муковисцидоз с панкреатической недостаточностью и вторичная кардиомиопатия. Тяжелое течение.
«После обследования нам был назначен «Креон» (в качестве заместительной терапии) и стали наблюдаться изменения в лучшую сторону. Но в 2007 г. на плановом обследовании рентген показал правостороннюю верхнедолевую пневмонию. Мы с Олечкой снова подлечились, но в результате на этом месте образовался ателектаз (спадение доли лёгкого), от которого удавалось избавиться только с помощью бронхоскопии (под общим наркозом). В последний раз бронхоскопией не удалось размыть и вывести очень вязкую и гнойную мокроту. Нужно было сделать 3-4 такие процедуры, но кардиологи не могли решиться на это, так как у Оли сердечная недостаточность, а операции - под общим наркозом. Колоть антибиотики приходится по 2 месяца, а потом еще жить в больнице по 3 месяца. Дома находимся (если не заболеет Оля) тоже 3 месяца, и снова лечиться – бронхоскопиями и антибиотиками», - рассказывает про доченьку мама Валентина.
Из-за тяжести болезни Оля находится на домашнем обучении. Но мама с девочкой не сдаются и не опускают рук. Изо всех сил они стараются участвовать в жизни класса, и по мере возможности берут участие в конкурсах и викторинах.
«Например, весной был конкурс рисунка на вольную тему, и Оля заняла 1 место в классе. Доченька нарисовала девочку на лошади. Она вообще большой поклонник лошадей и всего, что с ними связано. Оля очень дружелюбная и общительная девочка. А на площадке найдет общий язык со всеми, даже с незнакомыми людьми. Наши доктора, заходя к нам на обход, любят побеседовать с ней, а она, привыкшая к серьезным, взрослым людям, разговаривает с ними без страха, на равных. Наш доктор Марина Николаевна называет Олю «позитивчик», - делиться с нами Валентина Алексеевна.
И напоследок, уже стоя в дверях и не переставая постоянно улыбаться, Валентина добавляет: «Не узнав угрозу жизни – никогда не будешь ценить ее. Так теперь и мы научились ценить ее, каждый прожитий день, каждый миг – это действительно чудо. И даже сейчас, живя в больнице с Олечкой по три месяца, у нас все-таки хватает сил не упасть духом, жить дальше, идти и улыбаться».
Сейчас наш «позитивчик» снова нуждается в помощи. Ей в очередной раз назначили целый перечень препаратов, необходимых для проведения противорецидивного лечения: пульмозим, меронем, тиенам, цефоперазон, цефипим, азитромицин, сумамед, левофлоксацин, ципрофлоксацин.
Помочь Казаковой Ольге очень просто:вы можете принести препараты лично или перечислитьлюбую посильную для Вас сумму нанаш расчетный счетс пометкой «для Казаковой Ольги».
По всем вопросам обращайтесь
Координатор проекта«Хочу жить!»
Бут Карина:(056)732-48-07
but@deti.dp.ua
www.pomogaem.com.ua
Кожній людині знайоме відчуття тривоги ,
хвилювання, особливо, якщо якась ситуація виходить з-під контролю, змінює
спокійний, звичний, розмірений темп життя. І як же важко в таких випадках
зберегти душевну тишу , мир, спокій, і продовжувати радіти життю.
Кілька днів тому до нас в організацію прийшла
мама Козакової Олі - світла випромінююча радість і тепло, людина. Як чудово, що
є такі батьки, які зуміли зберегти спокій і врівноваженість у важкій життєвій
ситуації.
Її дев'ятирічній донечці в 1 рік і 9 місяців був поставлений
діагноз - муковісцидоз з панкреатичною недостатністю і вторинна кардіоміопатія.
Важкий перебіг .
«Після обстеження нам був призначений «Креон»
(в якості замісної терапії) і стали спостерігатися зміни в кращу сторону. Але в
2007 р. на плановому обстеженні рентген показав правосторонню верхнедолевого
пневмонію. Ми з Олею знову підлікувалися, але в результаті на цьому місці
утворився ателектаз (спадання частки легені), від якого вдавалося позбутися
лише за допомогою бронхоскопії (під загальним наркозом). Востаннє бронхоскопією не вдалося розмити і вивести дуже в'язку і
гнійну мокроту. Потрібно було зробити 3-4 такі процедури, але кардіологи не
могли зважитися на це, так як у Олі серцева недостатність, а операції - під
загальним наркозом. Колоти антибіотики припадає по 2 місяці, а потім ще жити в
лікарні по 3 місяці. Вдомазнаходимося (якщо не захворіє Оля) теж 3 місяці, і знову лікуватися -
бронхоскопіями та
антибіотиками», - розповідає про донечку мама Валентина.
Через тяжкості хвороби Оля знаходиться на
домашньому навчанні. Але мама з дівчинкою не здаються і не опускають рук.
Щосили вони намагаються брати участь у житті класу, і в міру можливості беруть
участь у конкурсах та вікторинах.
«Наприклад, навесні був конкурс малюнка на
вільну тему, і Оля зайняла 1 місце в класі. Донечка намалювала дівчинку на
коні. Вона взагалі великий шанувальник коней і всього, що з ними пов'язано. Оля
дуже дружелюбна і товариська. А на майданчику знайде спільну мову з усіма,
навіть з незнайомими людьми. Наші лікарі , заходячи до нас на обхід, люблять
поговорити з нею, а вона звикла до серйозних, дорослих людей, тому розмовляє
з ними без страху, на рівних. Наш лікарМарина Миколаївна називає Олю «позитивчик», - ділитися з нами Валентина
Олексіївна.
І наостанок, вже стоячи у дверях і не
перестаючи постійно посміхатися, Валентина додає: «Не пізнавши загрозу життю - ніколи не будеш цінувати його. Так тепер і ми навчилися цінувати кожен
прожитий день, кожну мить, - це
дійсно диво. І навіть зараз, живучи в лікарні з Олею по три місяці , у нас
все-таки вистачає сил не впасти духом, жити далі, йти і посміхатися».
Зараз наш «позитивчик» знову потребує
допомоги. Їй в черговий раз призначили цілий перелік препаратів, необхідних для
проведення протирецидивного лікування: пульмозім, меронем, тіенам,
цефоперазон, цефіпім, азитроміцин, сумамед, левофлоксацин, ципрофлоксацин.
Допомогти Казакової Ользі дуже просто: ви можете принести препарати, або перерахувати будь-яку посильну для Вас суму на нашрозрахунковий рахунок з позначкою «для Козакової Ольги».
З усіх питань звертайтеся
Координатор проекту «Хочу жити!»
Бут Карина
( 056 ) 732 48 07
but@deti.dp.ua
www.pomogaem.com.ua
