Звичайне свято для особливих людей

img

Особливі люди

Звичайне свято для особливих людей

Як провести новорічні свята? Крім тихих сімейних посиденьок є безліч варіантів. Зібратися з великою компанією друзів на дачі з живою ялиною у дворі. Посидіти в кафе або в ресторані. З'їздити до Ялти або злітати кудись, де замість ялинки буде пальма. Вибір великий. А є люди, у яких немає вибору. Для яких навіть вийти на вулицю, щоб подивитися на феєрверки - проблема. Тому що не завжди є той, хто спустить, а потім підніме по сходах візок...

 

І все ж дніпропетровські інваліди-візочники зуміли цього року подолати перешкоди, які ставить перед ними неможливість вільно пересуватися. Щоб відсвяткувати Новий рік, на пару годин забувши про свої проблеми, вони зібралися 25 грудня у кафе «Ніка» на Лівобережному-2. Затишна обстановка, смакота на столі, розважальна програма, Дід Мороз зі Снігуронькою, прекрасна жива музика - так не відмовилися б відзначити свято багато, але для особливих людей з «Ліги візочників» - це ще й безцінна можливість поспілкуватися вживу, не по телефону, обійняти старих друзів. Не так уже часто доводиться побачитися, тому заради довгоочікуваної зустрічі більше половини учасників об'єднання з'їхалися на Лівобережній, незважаючи на морози і пробки.

Вони звикли долати труднощі. Вибратися в кафе непросто, але це зовсім не рекорд дальності поїздок. Були з екскурсіями в Петриківці, Києві, Львові. Нехай багато складнощів буде в дорозі, але можливість не спостерігати за життям з вікна, а бути причетним до цього світу, відкривати для себе нові місця і нових людей дорогого коштує.

Зараз вони жваво розмовляють. Між столиків бігають, сміючись, діти, і думаєш: як здорово, що хтось із візочниківнаважується народжувати і ростити дітей. Ігри та розваги змінює чудова музика: скрипка і саксофон. Оплески свідчать про те, що гості належно оцінили талант музикантів. А потім вони міняються ролями: керівник Ліги Олег Ткачов, якому неймовірно важко говорити, вітає всіх з Новим роком, а саксофоніст дивиться на нього з непідробним захопленням. І не дивно - таких, як голова Ліги, рідко побачиш в кафе або на вулиці, рідко почуєш таку мову. Але Олег володіє дивовижною здатністю не соромитися власного виду й мови. Зовсім. «Я людина, така ж, як і ви, маю ті ж права і обов'язки», - читаєш у нього на обличчі, коли він з'являється в приймальні чергового депутата. Що це: почуття власної гідності, впевненість, якась надзвичайна внутрішня сила? Важко сказати, але багато в чому завдяки Олегу багато хто з цих людей їздиливлітку до Львова, хтось зміг відпочити на морі, завдяки Олегу вони зібралися сьогодні на свій черговий «Блакитний вогник».

 

Однак тільки наполегливості Олега Ткачова мало, щоб пробити стіну, яка існує сьогодні між інвалідами і суспільством. На сьогоднішній день перші сьогодні ніби-тоопинилися поза другим. Що ми можемо зробити, щоб простягнути їм руку? Допомагати по мірі необхідності. Не дивуватися і не проводжати поглядами. Не бути зарозумілими і байдужими. Зовсім небагато. Але цякраплина побудує міст між нашими світами. Давайте побажаємо всім нам в Новому році бути трохи добрішими і терпимішими!


 

За чудове свято "Ліга візочників" від усієї душі висловлює подяку:

- Завідуючій кафе «Ніка» Людмилі Павлівні, яка котрий рік поспіль надає приміщення;

- Юлії Стасенко за проведення концерно-розважальної програми, діджею, скрипалю, саксофоністу, Дідові Морозу та Снігуроньці;

- Величезне спасибі волонтерам тафотографу Сергію Байраченко, який в черговий раз порадував відмінними фотографіями.

 

Контактна особа:

Ірина Куца

+380 50 272 35 45

Проект «Особливі люди – особливі потреби»

www.pomogaem.com.ua


Залиште свій коментар