Звичайне свято для особливих людей
Как провести новогодние праздники? Кроме тихих семейных посиделок есть
множество вариантов. Собраться с большой компанией друзей где-нибудь на даче с
живой елью во дворе. Посидеть в кафе или в ресторане. Съездить в Ялту или
слетать куда-нибудь, где вместо елки будет пальма. Выбор велик. А есть люди, у
которых нет выбора. Для которых даже выйти на улицу, чтобы посмотреть на
фейерверки – проблема. Потому что не всегда есть тот, кто спустит, а потом
поднимет по лестнице коляску…
И все же днепропетровские инвалиды-колясочники сумели в этом году
преодолеть преграды, которые ставит перед ними невозможность свободно
передвигаться. Чтобы отпраздновать Новый год, на пару часов забыв о своих
проблемах, они собрались 25 декабря в кафе «Ника» на Левобережном-2. Уютная
обстановка, вкусности на столе, развлекательная программа, Дед Мороз со
Снегурочкой, прекрасная живая музыка – так не отказались бы отметить праздник
многие, но для ребят из «Лиги колясочников» – это еще и бесценная возможность
пообщаться вживую, не по телефону, обнять старых друзей. Не так уж часто
приходится повидаться, поэтому ради долгожданной встречи больше половины
участников объединения съехались на Левобережный, несмотря на морозы и пробки.
Они привыкли преодолевать трудности. Выбраться в кафе непросто, но это
вовсе не рекорд дальности поездок. Были с экскурсиями в Петриковке, Киеве,
Львове. Пусть много сложностей будет в дороге, но возможность не наблюдать за
жизнью из окна, а быть причастным к этому миру, открывать для себя новые места
и новых людей дорогого стоит.
Сейчас они оживленно беседуют. Между столиков бегают, смеясь, дети, и
думаешь: как здорово, что кто-то из колясочников решается рожать и растить
детей. Игры и развлечения сменяет чудесная музыка: скрипка и саксофон. Аплодисменты
свидетельствуют о том, что гости по достоинству оценили талант музыкантов. А
потом они меняются ролями: руководитель Лиги Олег Ткачев, которому невероятно
трудно говорить, поздравляет всех с Новым годом, а саксофонист смотрит на него
с неподдельным восхищением. И неудивительно – таких, как председатель Лиги,
редко увидишь в кафе или на улице, редко услышишь такую искаженную речь. Но
Олег обладает удивительной способностью не стесняться собственного вида и речи.
Совсем. «Я человек, такой же, как и вы, имею те же права и обязанности», -
читаешь у него на лице, когда он появляется в приемной очередного депутата. Что
это: чувство собственного достоинства, уверенность, какая-то необычайная
внутренняя сила? Трудно сказать, но во многом благодаря Олегу эти люди кто-то
из этих людей ездил летом во Львов, кто-то смог отдохнуть на море, благодаря
Олегу они собрались сегодня на свой очередной «Голубой огонек». Приятно отметить, что такие мероприятия являются важной составляющей в успешной адаптации инвалидов.
Однако только напористости Олега Ткачева мало, чтобы пробить брешь в стене,
которая существует сегодня между инвалидами и обществом. На сегодняшний день
первые сегодня как бы оказались вне второго. Что мы можем сделать, чтобы
протянуть им руку? Помогать по мере необходимости. Не удивляться и не провожать
взглядами. Не быть высокомерными и равнодушными. Совсем немного. Но эта малость
построит мост между нашими мирами. Давайте пожелаем всем нам в Новом году быть
чуть добрее и терпимее!
За чудесный праздник "Лига колясочников" от всей души выражает благодарность:
- заведующей
кафе «Ника» Людмиле Павловне, которая который год подряд предоставляет помещение.
- Юлии Стасенко за проведение концертно-развлекательной программы, диджею, скрипачке,
саксофонисту, Деду Морозу и Снегурочке;
- огромное спасибо волонтерам: фотографу Серёже Байраченко,
который в очередной раз порадовал отличными фотографиями.
Если вы желаете оказать помощь инвалидам, всю необходимую информацию вы можете найти на нашем сайте.
Контактное лицо:
Ирина Куцая
+380 50 272 35 45
Проект «Особые люди - особые
потребности»
www.pomogaem.com.ua
Як провести новорічні
свята? Крім тихих сімейних посиденьок є безліч варіантів. Зібратися з великою
компанією друзів на дачі з живою ялиною у дворі. Посидіти в кафе або в
ресторані. З'їздити до Ялти або злітати кудись, де замість ялинки буде пальма.
Вибір великий. А є люди, у яких немає вибору. Для яких навіть вийти на вулицю,
щоб подивитися на феєрверки - проблема. Тому що не завжди є той, хто спустить,
а потім підніме по сходах візок...
І все ж
дніпропетровські інваліди-візочники зуміли цього року подолати перешкоди, які ставить
перед ними неможливість вільно пересуватися. Щоб відсвяткувати Новий рік, на
пару годин забувши про свої проблеми, вони зібралися 25 грудня у кафе «Ніка» на
Лівобережному-2. Затишна обстановка, смакота на столі, розважальна програма, Дід
Мороз зі Снігуронькою, прекрасна жива музика - так не відмовилися б відзначити
свято багато, але для особливих
людей з
«Ліги візочників» - це ще й безцінна можливість поспілкуватися вживу, не по
телефону, обійняти старих друзів. Не так уже часто доводиться побачитися, тому
заради довгоочікуваної зустрічі більше половини учасників об'єднання з'їхалися
на Лівобережній, незважаючи на морози і пробки.
Вони звикли долати
труднощі. Вибратися в кафе непросто, але це зовсім не рекорд дальності поїздок.
Були з екскурсіями в Петриківці, Києві, Львові. Нехай багато складнощів буде в
дорозі, але можливість не спостерігати за життям з вікна, а бути причетним до
цього світу, відкривати для себе нові місця і нових людей дорогого коштує.
Зараз вони жваво
розмовляють. Між столиків бігають, сміючись, діти, і думаєш: як здорово, що
хтось із візочниківнаважується народжувати і ростити дітей. Ігри та розваги змінює чудова музика:
скрипка і саксофон. Оплески свідчать про те, що гості належно оцінили талант музикантів. А
потім вони міняються ролями: керівник Ліги Олег Ткачов, якому неймовірно важко
говорити, вітає всіх з Новим роком, а саксофоніст дивиться на нього з
непідробним захопленням. І не дивно - таких, як голова Ліги, рідко побачиш в
кафе або на вулиці, рідко почуєш таку мову. Але Олег володіє дивовижною
здатністю не соромитися власного виду й мови. Зовсім. «Я людина, така ж, як і ви, маю ті ж права і
обов'язки», - читаєш у нього на обличчі, коли він з'являється в приймальні
чергового депутата. Що це: почуття власної гідності, впевненість, якась
надзвичайна внутрішня сила? Важко сказати, але багато в чому завдяки Олегу багато хто з
цих людей їздиливлітку до Львова, хтось зміг відпочити на морі, завдяки Олегу вони зібралися
сьогодні на свій черговий «Блакитний вогник».
Однак тільки наполегливості Олега Ткачова мало,
щоб пробити стіну,
яка існує сьогодні між інвалідами і суспільством. На сьогоднішній день перші
сьогодні ніби-тоопинилися поза другим.
Що ми можемо зробити, щоб простягнути їм руку? Допомагати по мірі необхідності. Не дивуватися і не
проводжати поглядами. Не бути зарозумілими і байдужими. Зовсім небагато. Але цякраплина побудує міст між нашими світами.
Давайте побажаємо всім нам в Новому році бути трохи добрішими і терпимішими!
За чудове свято "Ліга
візочників" від усієї душі висловлює подяку:
- Завідуючій кафе «Ніка» Людмилі Павлівні, яка
котрий рік поспіль надає приміщення;
- Юлії Стасенко за
проведення концерно-розважальної програми, діджею,
скрипалю,
саксофоністу, Дідові Морозу та Снігуроньці;
- Величезне спасибі
волонтерам тафотографу Сергію Байраченко, який в черговий
раз порадував відмінними фотографіями.
Контактна особа:
Ірина Куца
+380 50 272 35 45
Проект «Особливі люди – особливі потреби»
www.pomogaem.com.ua
