Про таємницю без таємниць

img

Підтримка родини 1 196

Про таємницю без таємниць


Усыновление в нашей стране – дело хлопотное и сплошь таинственное. Оно и понятно – многие усыновители стремятся, чтобы об их поступке знал весьма ограниченный круг людей. И причины тут разные: не причинять дополнительную травму усыновленному ребенку, скрыть собственное бесплодие, избежать впоследствии проблем с воспитанием некровного дитяти, да и мало ли чего еще…

Понять усыновителей можно – не так-то просто привить веточку с чужого родового дерева к собственному. Одной ведь сменой фамилии и отчества приемного ребенка не обойдешься. Тут надобно истинное умение и профессионализм. Учиться же часто приходится на собственных ошибках, которые впоследствии исправить оказывается не всегда возможным – не принято у нас с подобными тайнами к специалистам ходить.

Днепропетровская областная благотворительная организация «Сияние радуги» решила тактично, не нарушая секретов, помочь усыновителям в воспитании их детей. При поддержке фонда Рината Ахметова «Развитие Украины» был организован и проведен специальный пятидневный тренинг для усыновителей и кандидатов в усыновители, который прошел с 14 по 18 ноября. Люди, которых объединяет одна большая тайна, наконец-то встретились вместе и не только смогли обсудить общие для них вопросы, но и получить много полезной практической информации о своих детях от профессиональных психологов-тренеров.

Пять дней подряд психологи Марианна Лапина и Оксана Костинская рассказывали своим слушателям об особенностях приемных детей и отвечали на многочисленные вопросы.

Тренинг начался с, казалось бы, банального вопроса к группе: «Зачем человеку нужна семья?». Ответов на него последовало невероятно много – от философского «для построения фундамента личности» - до обыденного «комфорта и быта». Родителям приходилось задумываться над многими вопросами, которые до этого считались понятными и само собой разумеющимися. Они проясняли для себя разницу в желаниях усыновленного ребенка и их собственных желаниях, учились различать фантазии и реальную картину происходящего. Идеальные представления кандидатов в усыновители дополнялись практической информацией тех, кто уже стал родителями. Такой двухсторонний обмен опытом стал весьма полезным для всех участников группы.

Весьма своевременной для многих из слушателей оказалась информация о формировании нормальной привязанности у детей к своим родителям и о том, как правильно поступать, если в семью попал ребенок с травмой привязанности. А если учитывать то, что привязанность к маме начинает формироваться у малыша еще на внутриутробном периоде его развития, то становится понятным, что в любом случае, к приемным родителям попадают дети, которые изначально травмированы. Конечно, возраст имеет значение, но вопрос при этом не в наличии травмы, которая по-любому присутствует, а в ее глубине и способах реабилитации.

Неожиданным для родителей было услышать о том, что возрастные кризисы – это не только негативные проявления в поведении детей, но и закономерные этапы правильного формирования личности. До тренинга многие и не догадывались, что кризис – это возможность для ребенка перейти на качественно новый уровень взросления и самостоятельности.

Полезным для участников тренинга стало близкое знакомство с собственным «внутренним родителем», который достался нам в наследство от пап и мам и способен «просыпаться» в моменты взаимодействия с детьми. Именно он диктует нам на неосознанном уровне, как следует воспитывать ребенка, и методы его не всегда адекватны и соответствуют случаю.

Удивительным для многих присутствующих было вернуться к «внутреннему ребенку», который по-прежнему живет в душе каждого взрослого и подчас требует утешения и понимания. Каждый из слушателей нашел для «внутреннего ребенка» слова благодарности и с помощью этих слов смог лучше понять своих приемных детей.

Очень взволновала родителей информация о том, как дети переживают различного рода насилие, от физического до сексуального, и какие признаки указывают на то, что малыш столкнулся с жестокостью старших и нуждается в помощи.

Многим горько было узнать, что смерть и утрата биологических родителей оставляет неизгладимый след в детских душах и требуется прохождение целого ряда определенных этапов работы горя для того, чтобы усыновленный ребенок начал привязываться к новой семье.

Длительной и глубинной стала работа по осознаванию мотивов усыновления ребенка – участники тренинга смогли убедиться, какие разные чувства ими движут на пути совершения этого ответственного шага.

Разделились мнения у группы по поводу того, должен ли приемный ребенок, если он попал в семью в младенчестве, знать что-либо о своем происхождении. Своими историями поделились те из мам, кто сообщил ребенку об усыновлении и те, кто решил оставить эту тайну тайной.

Психологи демонстрировали на тренинге видеофильмы с последующим их обсуждением, а также каждому из усыновителей в помощь были предоставлены подробные информационные материалы.

За время, которое усыновители и кандидаты в усыновители, провели в активном общении друг с другом, они успели подружиться и решили впоследствии не терять контакта. Все присутствующие говорили о том, что подобные тренинги хотелось бы посещать чаще, поскольку побывать в кругу единомышленников больше нигде невозможно.

 

 


Оксана Костинская

психолог, тренер

www.pomogaem.com.ua

Усиновлення в нашій країні - справа клопітка і суцільно таємнича. Воно й зрозуміло - багато усиновителів прагне, щоб про їх вчинок знало невеличке коло людей. І причини тут різні: не завдавати додаткову травму усиновленій дитині, приховати власне безпліддя, уникнути згодом проблем з вихованням некровних дітей, та й хіба мало чого ще...

 

Зрозуміти усиновителів можна - не так-то просто прищепити гілочку з чужого родового дерева до власного. Однією зміною прізвища прийомної дитини не обійдешся. Тут треба справжнє вміння і професіоналізм. Вчитися ж часто доводиться на власних помилках, які згодом виправити виявляється не завжди можливим - не прийнято у нас з подібними таємницями до фахівців ходити.

Дніпропетровська обласна благодійна організація «Сяйво веселки» вирішила тактовно, не порушуючи секретів, допомогти усиновителям у вихованні їхніх дітей. За підтримки фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» був організований і проведений спеціальний п'ятиденний тренінг для усиновителів і кандидатів в усиновлювачі, який пройшов з 14 по 18 листопада. Люди, яких об'єднує одна велика таємниця, нарешті зустрілися разом і не тільки змогли обговорити спільні для них питання, а й отримати багато корисної практичної інформації про своїх дітей від професійних психологів-тренерів.

П'ять днів поспіль психологи Маріанна Лапіна та Оксана Костинська розповідали своїм слухачам про особливості прийомних дітей і відповідали на численні запитання.

Тренінг розпочався з, здавалося б, банального запитання до групи: «Навіщо людині потрібна сім'я?». Відповідей на нього послідувало неймовірно багато - від філософського «для побудови фундаменту особистості» - до буденного «комфорту та побуту». Батькам доводилося замислюватися над багатьма питаннями, які до цього вважалися зрозумілими. Вони прояснювали для себе різницю в бажаннях усиновленої дитини і їх власних бажаннях, вчилися розрізняти фантазії і реальну картину того, що відбувається. Ідеальні подання кандидатів в усиновлювачі доповнювалися практичною інформацією тих, хто вже став батьками. Такий двосторонній обмін досвідом став вельми корисним для всіх учасників групи.

Своєчасноюдля багатьох із слухачів виявилася інформація про формування нормальної прихильності у дітей до своїх батьків і про те, як правильно чинити, якщо в сім'ю потрапила дитина з травмою прихильності. А якщо враховувати те, що прихильність до мами починає формуватися у малюка ще на внутрішньоутробному періоді його розвитку, то стає зрозумілим, що в кожному разі, до прийомних батьків потрапляють діти, які спочатку травмовані. Звичайно, вік має значення, але питання при цьому не в наявності травми, яка в будь-якому разі присутня, а в її глибині та способах реабілітації.

Несподіваним для батьків було почути про те, що вікові кризи - це не тільки негативні прояви в поведінці дітей, а й закономірні етапи правильного формування особистості. До тренінгу багато хто і не здогадувався, що криза - це можливість для дитини перейти на якісно новий рівень дорослішання і самостійності.

Корисним для учасників тренінгу стало близьке знайомство з власним «внутрішнім батьком», який дістався нам у спадок від тат і мам і здатний «прокидатися» в моменти взаємодії з дітьми. Саме він диктує нам на неусвідомленому рівні, як слід виховувати дитину, і методи його не завжди адекватні і відповідають випадку.

Дивним для багатьох присутніх було повернутися до «внутрішньої дитини», якаяк і раніше живе в душі кожного дорослого і часом вимагає розради і розуміння. Кожен із слухачів знайшов для «внутрішньої дитини» слова подяки і за допомогою цих слів зміг краще зрозуміти своїх прийомних дітей.

Дуже схвилювала батьків інформація про те, як діти переживають різного роду насильство, від фізичного до сексуального, і які ознаки вказують на те, що малюк зіткнувся з жорстокістю старших і потребує допомоги.

Багатьом гірко було дізнатися, що смерть і втрата біологічних батьків залишає незгладимий слід у дитячих душах і потрібне проходження цілого ряду певних етапів роботи горя для того, щоб усиновлена ​​дитина почала прив'язуватися до нової сім'ї.

Тривалоюі глибинноюстала робота по розумінню мотивів усиновлення дитини - учасники тренінгу змогли переконатися, які різні почуття ними рухають на шляху здійснення цього відповідального кроку.

Розділилися думки у групіз приводу того, чи повинна прийомна дитина, якщо вонапотрапилау сім'ю в дитинстві, знати що-небудь про своє походження. Своїми історіями поділилися ті з мам, хто повідомив дитині про усиновлення і ті, хто вирішив залишити цю таємницю таємницею.

Психологи демонстрували на тренінгу відеофільми з подальшим їх обговоренням, а також кожному з усиновителів в допомогу було надано детальні інформаційні матеріали.

За час, який усиновителі і кандидати в усиновлювачі, провели в активному спілкуванні один з одним, вони встигли подружитися і вирішили згодом не втрачати контакту. Всі присутні говорили про те, що подібні тренінги хотілося б відвідувати частіше, оскільки побувати в колі однодумців більше ніде неможливо.

 

 


Оксана Костинська

психолог, тренер

www.pomogaem.com.ua

Залиште свій коментар