Про таємницю без таємниць
Усыновление в нашей стране – дело хлопотное
и сплошь таинственное. Оно и понятно – многие усыновители стремятся, чтобы об
их поступке знал весьма ограниченный
круг людей. И причины тут разные: не причинять дополнительную травму
усыновленному ребенку, скрыть собственное бесплодие, избежать впоследствии проблем с воспитанием некровного
дитяти, да и мало ли чего еще…
Понять усыновителей можно – не так-то просто
привить веточку с чужого родового дерева к собственному. Одной ведь сменой
фамилии и отчества приемного ребенка не обойдешься. Тут надобно истинное умение
и профессионализм. Учиться же часто приходится на собственных ошибках, которые
впоследствии исправить оказывается не всегда возможным – не принято у нас с
подобными тайнами к специалистам ходить.
Днепропетровская областная благотворительная
организация «Сияние радуги» решила
тактично, не нарушая секретов, помочь усыновителям в воспитании их детей. При
поддержке фонда Рината Ахметова «Развитие Украины» был организован и проведен
специальный пятидневный тренинг для усыновителей и кандидатов в усыновители,
который прошел с 14 по 18 ноября. Люди, которых объединяет одна большая тайна,
наконец-то встретились вместе и не только смогли обсудить общие для них
вопросы, но и получить много полезной практической информации о своих детях от
профессиональных психологов-тренеров.
Пять дней подряд психологи Марианна Лапина и
Оксана Костинская рассказывали своим слушателям об особенностях приемных детей
и отвечали на многочисленные вопросы.
Тренинг начался с, казалось бы, банального
вопроса к группе: «Зачем человеку нужна семья?». Ответов на него последовало
невероятно много – от философского «для построения фундамента личности» - до
обыденного «комфорта и быта». Родителям приходилось задумываться над многими
вопросами, которые до этого считались понятными и само собой разумеющимися. Они
проясняли для себя разницу в желаниях усыновленного ребенка и их собственных
желаниях, учились различать фантазии и реальную картину происходящего.
Идеальные представления кандидатов в усыновители дополнялись практической
информацией тех, кто уже стал родителями. Такой двухсторонний обмен опытом стал
весьма полезным для всех участников группы.
Весьма своевременной для многих из
слушателей оказалась информация о формировании нормальной привязанности у детей
к своим родителям и о том, как правильно поступать, если в семью попал ребенок
с травмой привязанности. А если учитывать то, что привязанность к маме начинает
формироваться у малыша еще на внутриутробном периоде его развития, то
становится понятным, что в любом случае, к приемным родителям попадают дети,
которые изначально травмированы. Конечно, возраст имеет значение, но вопрос при
этом не в наличии травмы, которая по-любому присутствует, а в ее глубине и
способах реабилитации.
Неожиданным для родителей было услышать о
том, что возрастные кризисы – это не только негативные проявления в поведении
детей, но и закономерные этапы правильного формирования личности. До тренинга
многие и не догадывались, что кризис – это возможность для ребенка перейти на
качественно новый уровень взросления и самостоятельности.
Полезным для участников тренинга стало
близкое знакомство с собственным «внутренним родителем», который достался нам в
наследство от пап и мам и способен «просыпаться» в моменты взаимодействия с
детьми. Именно он диктует нам на неосознанном уровне, как следует воспитывать
ребенка, и методы его не всегда адекватны и соответствуют случаю.
Удивительным для многих присутствующих было
вернуться к «внутреннему ребенку», который по-прежнему живет в душе каждого
взрослого и подчас требует утешения и понимания. Каждый из слушателей нашел для
«внутреннего ребенка» слова благодарности и с помощью этих слов смог лучше понять
своих приемных детей.
Очень взволновала родителей информация о
том, как дети переживают различного рода насилие, от физического до сексуального,
и какие признаки указывают на то, что малыш столкнулся с жестокостью старших и
нуждается в помощи.
Многим горько было узнать, что смерть и
утрата биологических родителей оставляет неизгладимый след в детских душах и
требуется прохождение целого ряда определенных этапов работы горя для того,
чтобы усыновленный ребенок начал привязываться к новой семье.
Длительной и глубинной стала работа по
осознаванию мотивов усыновления ребенка – участники тренинга смогли убедиться,
какие разные чувства ими движут на пути совершения этого ответственного шага.
Разделились мнения у группы по поводу того,
должен ли приемный ребенок, если он попал в семью в младенчестве, знать
что-либо о своем происхождении. Своими историями поделились те из мам, кто
сообщил ребенку об усыновлении и те, кто решил оставить эту тайну тайной.
Психологи демонстрировали на тренинге
видеофильмы с последующим их обсуждением, а также каждому из усыновителей в
помощь были предоставлены подробные информационные материалы.
За время, которое усыновители и кандидаты в усыновители,
провели в активном общении друг с другом, они успели подружиться и решили
впоследствии не терять контакта. Все присутствующие говорили о том, что
подобные тренинги хотелось бы посещать чаще, поскольку побывать в кругу
единомышленников больше нигде невозможно.
Оксана
Костинская
психолог,
тренер
www.pomogaem.com.ua
Усиновлення в нашій країні - справа
клопітка і суцільно таємнича. Воно й
зрозуміло - багато усиновителів прагне,
щоб про їх вчинок знало невеличке коло людей. І причини тут різні: не завдавати
додаткову травму усиновленій дитині, приховати власне безпліддя, уникнути
згодом проблем з вихованням некровних дітей, та й хіба
мало чого ще...
Зрозуміти усиновителів можна - не
так-то просто прищепити гілочку з чужого родового дерева до власного. Однією
зміною прізвища прийомної дитини не обійдешся. Тут треба справжнє вміння і
професіоналізм. Вчитися ж часто доводиться на власних помилках, які згодом
виправити виявляється не завжди можливим - не прийнято у нас з подібними
таємницями до фахівців ходити.
Дніпропетровська обласна благодійна
організація «Сяйво веселки» вирішила
тактовно, не порушуючи секретів, допомогти усиновителям у вихованні їхніх
дітей. За підтримки фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» був організований
і проведений спеціальний п'ятиденний тренінг для усиновителів і кандидатів в
усиновлювачі, який пройшов з 14 по 18 листопада. Люди, яких об'єднує одна
велика таємниця, нарешті зустрілися разом і не тільки змогли обговорити спільні
для них питання, а й отримати багато корисної практичної інформації про своїх
дітей від професійних психологів-тренерів.
П'ять днів поспіль психологи Маріанна
Лапіна та Оксана Костинська розповідали своїм слухачам про особливості
прийомних дітей і відповідали на численні запитання.
Тренінг розпочався з, здавалося б,
банального запитання до групи: «Навіщо людині потрібна сім'я?». Відповідей на
нього послідувало неймовірно багато - від філософського «для побудови
фундаменту особистості» - до буденного «комфорту та побуту». Батькам доводилося
замислюватися над багатьма питаннями, які до цього вважалися зрозумілими. Вони
прояснювали для себе різницю в бажаннях усиновленої дитини і їх власних
бажаннях, вчилися розрізняти фантазії і реальну картину того, що відбувається.
Ідеальні подання кандидатів в усиновлювачі доповнювалися практичною інформацією
тих, хто вже став батьками. Такий двосторонній обмін досвідом став вельми
корисним для всіх учасників групи.
Своєчасноюдля багатьох із слухачів виявилася інформація про формування нормальної прихильності
у дітей до своїх батьків і про те, як правильно чинити, якщо в сім'ю потрапила
дитина з травмою прихильності. А якщо враховувати те, що прихильність до мами
починає формуватися у малюка ще на внутрішньоутробному періоді його розвитку,
то стає зрозумілим, що в кожному разі, до прийомних батьків потрапляють діти,
які спочатку травмовані. Звичайно, вік має значення, але питання при цьому не в
наявності травми, яка в будь-якому разі присутня,
а в її глибині та способах реабілітації.
Несподіваним для батьків було почути
про те, що вікові кризи - це не тільки негативні прояви в поведінці дітей, а й
закономірні етапи правильного формування особистості. До тренінгу багато хто і
не здогадувався,
що криза - це можливість для дитини перейти на якісно новий рівень дорослішання
і самостійності.
Корисним для учасників тренінгу стало
близьке знайомство з власним «внутрішнім батьком», який дістався нам у спадок
від тат і мам і здатний «прокидатися» в моменти взаємодії з дітьми. Саме він
диктує нам на неусвідомленому рівні, як слід виховувати дитину, і методи його
не завжди адекватні і відповідають випадку.
Дивним для багатьох присутніх було
повернутися до «внутрішньої дитини»,
якаяк і раніше живе в душі кожного дорослого і часом вимагає розради і розуміння.
Кожен із слухачів знайшов для «внутрішньої дитини» слова подяки і за допомогою
цих слів зміг краще зрозуміти своїх прийомних дітей.
Дуже схвилювала батьків інформація про
те, як діти переживають різного роду насильство, від фізичного до сексуального,
і які ознаки вказують на те, що малюк зіткнувся з жорстокістю старших і
потребує допомоги.
Багатьом гірко було дізнатися, що
смерть і втрата біологічних батьків залишає незгладимий слід у дитячих душах і
потрібне проходження цілого ряду певних етапів роботи горя для того, щоб
усиновлена дитина почала прив'язуватися до нової сім'ї.
Тривалоюі глибинноюстала робота по розумінню мотивів усиновлення дитини - учасники тренінгу
змогли переконатися, які різні почуття ними рухають на шляху здійснення цього
відповідального кроку.
Розділилися думки у групіз приводу того, чи повинна прийомна
дитина, якщо вонапотрапилау сім'ю в дитинстві, знати що-небудь про своє походження. Своїми історіями
поділилися ті з мам, хто повідомив дитині про усиновлення і ті, хто вирішив
залишити цю таємницю таємницею.
Психологи демонстрували на тренінгу
відеофільми з подальшим їх обговоренням, а також кожному з усиновителів в
допомогу було надано детальні інформаційні матеріали.
За час, який усиновителі і кандидати в
усиновлювачі, провели в активному спілкуванні один з одним, вони встигли
подружитися і вирішили згодом не втрачати контакту. Всі присутні говорили про
те, що подібні тренінги хотілося б відвідувати частіше, оскільки побувати в
колі однодумців більше ніде неможливо.
Оксана
Костинська
психолог,
тренер
www.pomogaem.com.ua