«Ви маєте право на захист і підтримку». Як працює юрист мережі підтримки постраждалих від домашнього насильства «Пані патронеса»

img

Новини / Підтримка родини 1 762

«Ви маєте право на захист і підтримку». Як працює юрист мережі підтримки постраждалих від домашнього насильства «Пані патронеса»

18 июня 2020 в Днепре заработала сеть помощи пострадавшим от домашнего насилия «Пани патронесса». В ее составе – 7 днепровских общественных и благотворительных организаций, а также несколько партнерских организаций и компаний: юристы, адвокаты, психологи, социальные работники. 

Ежедневно к участникам платформы поступают просьбы о помощи. В случаях, когда поддержка требуется комплексная и длительная, БФ «Помогаем» открывает сборы для пострадавших («История Ирины», «История без имен»). Но огромная работа участников сети проходит за кадром. Мы решили опубликовать рассказ об одном из рабочих дней юриста Анны Карпеченковой.

«Каждый день на номер «Пани патронессы» и в мессенджер нашей страницы на фейсбуке поступает несколько обращений. Кого-то мы просто перенаправляем в нужные инстанции, а кому-то требуется наше комплексное сопровождение. Еженедельно мы берем в работу от 3 до 5 новых случаев. Это женщины с детьми, которых терроризируют мужья или сожители, пожилые люди, терпящие насилие от своих взрослых детей и внуков, женщины, страдающие от психологического давления других членов семьи.

Одним нужна только помощь психолога, чтобы справиться с ситуацией. А у других есть полноценный состав преступления, и нужно проследить, чтобы женщина подала заявление, чтобы было сделано заключение судмедэкспертизы, чтобы было открыто уголовное или административное дело. Бывают случаи, когда к нам обращаются люди, непосредственно находящиеся в ситуации опасности, и нужно  срочно искать для них временное пристанище.

О целях Пани патронессы

Я вижу свою роль не только в том, чтобы оценить потребности звонящих и сориентировать их по дальнейшим действиям. Часто им необходимо сопровождение. Пострадавшие регулярно слышат от чиновников и сотрудников правоохранительной системы: «А зачем ты ему рожала трех детей? А почему ты не ушла раньше? А почему вызывающе себя вела?» Это заставляет женщин искать вину в себе вместо того, чтобы искать справедливости. Потому очень важно сказать женщине: «Ваша проблема действительно серьезна. Вы имеете право на защиту и поддержку». Моя задача – приложить все усилия к тому, чтобы правоохранительные органы действовали по закону, а не занимались виктимблеймингом.

Второй вызов, который перед нами стоит – донести проблему домашнего насилия до городской и областной администрации, до руководителей служб и организаций, которые должны не просто защищать жертв домашнего насилия, но и действовать системно и слаженно.

Об одном июньском понедельнике

Я расскажу об одном июньском понедельнике. На 9.30 у меня была назначена встреча с представителями департамента социальной политики горсовета. Они прекрасно меня встретили, мы обсудили, как можем взаимодействовать в дальнейшем. К сожалению, мне объяснили, что в ближайшее время финансовая поддержка нашей сети горсоветом невозможна. Но информационным и административным ресурсом они пообещали помочь, насколько это в их силах.

Накануне к Людмиле Коломоец ( ГО «Позитивные женщины Днепр») обратилась женщина с двумя детьми. У ее мужа алкогольная и наркотическая зависимость, ситуация обострилась с наступлением карантина. В последнее время каждые 3-4 дня женщина оказывалась в состоянии опасности, когда агрессия мужа достигала пика. Мы договорились о том, что в понедельник поместим ее в Центр социальной поддержки детей и семей «Мамино счастье».

Сразу после встречи в горсовете я направилась к ней. Она уже ждала меня во дворе с коляской, сумками и двумя малышами, 2 и 4 лет. Но чтобы поселиться в «Мамином счастье», нужно собрать множество медицинских справок. Нам повезло, что эти справки были хотя бы у детей: они как раз прошли диспансеризацию перед детским садом. 

Я посадила семью в машину и мы направились в поликлинику делать маме флюорографию, анализ крови, тест на коронавирус. Процесс это не быстрый. В конце концов с мамой и голодными и измученными детьми мы приехали в «Мамино счастье» и были очень благодарны за теплый прием. Женщина очень нервничала, ее успокаивали, ей уделили море внимания, предложили самостоятельно выбрать одну из свободных комнат и дали продуктовый набор.

Но на этом задачи того дня не завершились. Мы вызвали экипаж подразделения полиции «Полина» для регистрации факта правонарушения. В «Мамином счастье» нашу пострадавшую долго опрашивали, чтобы составить как можно более точный протокол. Она очень боялась, что муж ее найдет и догонит… Только вечером полицейские уехали, и семья, наконец, смогла успокоиться и расслабиться.

О продолжении истории

А назавтра нужно было сделать еще множество дел. Мы обратились в Службу безоплатной правовой помощи: наша пострадавшая имеет право на бесплатного адвоката. Но чтобы получить эту помощь, нужно опять-таки собрать некоторое количество бумаг. И вот представьте себе, как женщина в таком состоянии, впервые сталкиваясь с этой системой, будет заниматься поиском справок. Мало того, везде ей придется ездить с двухлетним и четырехлетним ребенком, поскольку в приюте нет воспитателей.

Поэтому всюду я возила ее вместе с детками. Со мной она ездила и в Бюро судмедэкспертизы: нужно было зафиксировать свежие синяки, оставшиеся от побоев. Мы должны были попытаться собрать доказательства для открытия уголовного дела. Заключение СМЭ мы отвезли в райотдел полиции, оттуда повезли документы в прокуратуру. В результате прокурор не дал согласие на открытие уголовного дела: не было свидетелей, наблюдавших побои. Сочетание синяков на теле женщины и свидетельств соседей, слышавших крики, оказалось недостаточным аргументом для прокурора.

Дальше – новая процедура: выделение из дела материалов для протокола об административном правонарушении. Все эти процессы нужно контролировать, нужно понимать, что и в каком порядке должно быть предпринято. Способна ли на это пострадавшая женщина в стрессе, которая этим занимается впервые?

В результате судья признал мужа пострадавшей виновным в домашнем насилии. Женщина с детьми остается в «Мамином счастье», там ей оказывают социальное и психологическое сопровождение. Она пытается привлечь мужа к ответственности: у них был общий бизнес, и теперь она осталась ни с чем. Юридическое сопровождение ей оказывают наши партнеры из адвокатского объединения «Атлант» - огромное им спасибо!

О том, что будет дальше

К сожалению, у нее нет образования, которое позволило бы ей сейчас самостоятельно зарабатывать на жизнь. И тут нам на помощь пришел фонд «Каритас», который по нашей просьбе дал ей возможность бесплатно пройти обучение на курсах кондитеров. Мама очень этому рада, она с огромным удовольствием будет заниматься кондитерским делом. Это дает семье какую-то надежду на стабильность.

Не всегда от пострадавших звучит запрос на юридическое сопровождение. Мы не можем настаивать, если женщина не собирается доводить дело до суда. Но если она изъявляет такое желание, мы готовы поддерживать ее на всем протяжении этого непростого пути».

Сети «Пани патронесса» очень нужна ваша поддержка! Несколько раз в неделю юристы, соцработники, психологи сети отправляются на выезд к пострадавшим или принимают их у себя, консультируют по телефону и в мессенджерах. Ежедневно в нашем общем чате появляются описания случаев и проблем, которые мы сообща обсуждаем и по каждому из них решаем, что предпринять. 

Совместная работа опытных специалистов дает надежду людям, которые ее давно потеряли. Но без вашей помощи мы не справимся! Каждые 50 грн важны, особенно если вы решите перечислять их ежемесячно. Помочь можно здесь. Подробная инструкция о том, как подписаться на регулярные перечисления здесь


Интервью провела и подготовила Ольга Левченко​​​

18 червня 2020 у Дніпрі запрацювала мережа допомоги постраждалим від домашнього насильства «Пані патронеса». В її складі - 7 дніпровських громадських і благодійних організацій, а також кілька партнерських організацій і компаній: юристи, адвокати, психологи, соціальні працівники.

Щодня до учасників платформи надходять прохання про допомогу. У випадках, коли підтримка потрібна комплексна й тривала, БФ «Помагаєм» відкриває збори для постраждалих ( «Історія Ірини», «Історія без імен»). Але величезна робота учасників мережі проходить за кадром. Ми вирішили опублікувати розповідь про один із робочих днів юриста Анни Карпеченкової.

«Щодня на номер« Пані патронеси» й у месенджер нашої сторінки на Фейсбуці надходить кілька звернень. Когось ми просто перенаправляємо до потрібних інстанцій, а комусь потрібен наш комплексний супровід. Щотижня ми беремо в роботу від 3 до 5 нових випадків. Це жінки з дітьми, яких тероризують чоловіки або співмешканці, літні люди, що зазнають насильство від своїх дорослих дітей та онуків, жінки, які страждають від психологічного тиску інших членів сім'ї.

Одним потрібна тільки допомога психолога, щоб впоратися з ситуацією. А у інших є повноцінний склад злочину, і потрібно простежити, щоби жінка подала заяву, щоби було зроблено висновок судмедекспертизи, відкрито кримінальну або адміністративну справу. Бувають випадки, коли люди, які нам телефонують, просто в цей момент знаходяться в ситуації небезпеки, й потрібно терміново шукати для них тимчасовий притулок.

Про цілі Пані патронеси

Я бачу свою роль не тільки в тому, щоб оцінити потреби тих, хто звертається до нас, і зорієнтувати їх щодо подальших дій. Часто їм необхідний супровід. Постраждалі регулярно чують від чиновників і співробітників правоохоронної системи: «А навіщо ти йому народжувала трьох дітей? А чому ти не пішла раніше? А чому зухвало поводилася? » Це змушує жінок шукати провину в собі замість того, щоби шукати справедливості. Тому дуже важливо сказати жінці: «Ваша проблема дійсно серйозна. Ви маєте право на захист і підтримку». Моє завдання – докласти всіх зусиль до того, щоб правоохоронні органи діяли згідно з законом, а не займалися віктімблеймінгом.

Другий виклик, який перед нами стоїть – донести проблему домашнього насильства до міської та обласної адміністрації, до керівників служб і організацій, які повинні не просто захищати жертв домашнього насильства, а й діяти системно й злагоджено.

Про один червневий понеділок

Я розповім про один свій червневий понеділок. На 9.30 у мене була призначена зустріч із представниками департаменту соціальної політики міськради. Вони прекрасно мене зустріли, ми обговорили, як можемо взаємодіяти в подальшому. На жаль, мені пояснили, що найближчим часом фінансова підтримка нашої мережі міськрадою неможлива. Але інформаційним і адміністративним ресурсом вони пообіцяли допомогти, наскільки це в їхніх силах.

Напередодні до Людмили Коломоєць (ГО «Позитивні жінки Дніпро») звернулася жінка з двома дітьми. У її чоловіка алкогольна та наркотична залежність, ситуація загострилася з настанням карантину. Останнім часом кожні 3-4 дні жінка опинялася в стані небезпеки, коли агресія чоловіка досягала піку. Ми домовилися про те, що в понеділок помістимо її до Центру соціальної підтримки дітей і сімей «Мамине щастя».

Відразу після зустрічі в міськраді я попрямувала до неї. Вона вже чекала мене у дворі з коляскою, сумками й двома малюками 2 і 4 років. Але щоб оселитися в «Маминому щасті», потрібно зібрати безліч медичних довідок. Нам пощастило, що ці довідки були хоча б у дітей: вони як раз пройшли диспансеризацію перед дитячим садком.

Я посадила сім'ю в машину й ми попрямували в поліклініку робити мамі флюорографію, аналіз крові, тест на коронавірус. Процес це не швидкий. Зрештою з мамою й голодними та змученими дітьми ми приїхали до «Маминого щастя» й були дуже вдячні за теплий прийом. Жінка дуже нервувала, її заспокоювали, їй приділили море уваги, запропонували самостійно вибрати одну з вільних кімнат і дали продуктовий набір.

Про продовження історії

Але на цьому завдання того дня не завершились. Ми викликали екіпаж підрозділу поліції «Поліна» для реєстрації факту правопорушення. У «Маміному щасті» нашу постраждалу довго опитували, щоби скласти якомога точніший протокол. Вона дуже боялася, що чоловік її знайде й наздожене... Тільки увечері поліцейські поїхали, й сім'я, нарешті, змогла заспокоїтися й розслабитися.

А назавтра потрібно було зробити ще безліч справ. Ми звернулися до Служби безоплатної правової допомоги: наша постраждала має право на безкоштовного адвоката. Але щоб отримати цю допомогу, потрібно знову-таки зібрати деяку кількість паперів. І ось уявіть собі, як жінка в такому стані, вперше стикаючись з цією системою, буде займатися пошуком довідок! Мало того, всюди їй доведеться їздити з дворічною й чотирирічною дитиною, оскільки в притулку немає вихователів.

Тому всюди я возила її разом із дітками. Зі мною вона їздила і в Бюро судмедекспертизи: потрібно було зафіксувати свіжі синці, що залишилися від побоїв. Ми мали спробувати зібрати докази для відкриття кримінальної справи. Висновок СМЕ ми відвезли до райвідділу поліції, звідти повезли документи в прокуратуру. В результаті прокурор не дав згоду на відкриття кримінальної справи: не було свідків, які спостерігали побої. Поєднання синців на тілі жінки й свідчень сусідів, що чули крики, виявилося недостатнім аргументом для прокурора.

Далі – нова процедура: виділення зі справи матеріалів для протоколу про адміністративне правопорушення. Всі ці процеси потрібно контролювати, потрібно розуміти, що й у якому порядку має бути зроблено. Чи здатна на це постраждала жінка в стресі, яка цим займається вперше?

В результаті суддя визнав чоловіка постраждалої винним в домашньому насильстві. Жінка з дітьми залишається в «Маминому щасті», там їй надають соціальний та психологічний супровід. Вона намагається притягти чоловіка до відповідальності: у них був спільний бізнес, а тепер вона залишилася ні з чим. Юридичний супровід їй надають наші партнери з адвокатського об'єднання «Атлант» – величезна їм дяка!

Про те, що буде далі

На жаль, у цієї жінки немає освіти, яка дозволила б їй зараз самостійно заробляти на життя. І тут нам на допомогу прийшов фонд «Карітас», який на наше прохання дав їй можливість безкоштовно пройти навчання на курсах кондитерів. Мама дуже цьому рада, вона з величезним задоволенням буде займатися кондитерською справою. Це дає родині якусь надію на стабільність.

Не завжди від постраждалих звучить запит на юридичний супровід. Ми не можемо наполягати, якщо жінка не збирається доводити справу до суду. Але якщо вона виявляє таке бажання, ми готові підтримувати її протягом усього цього непростого шляху».

Мережі «Пані патронеса» дуже потрібна ваша підтримка! Декілька разів на тиждень юристи, соцпрацівники, психологи мережі відправляються на виїзд до постраждалих або приймають їх у себе, консультують по телефону й у месенджерах. Щодня в нашому загальному чаті з'являються описи випадків і проблем, які ми спільно обговорюємо й по кожному з них вирішуємо, що робити.

Спільна робота досвідчених фахівців дає надію людям, які її давно втратили. Але без вашої допомоги ми не впораємося! Кожні 50 грн важливі, особливо якщо ви вирішите перераховувати їх щомісяця. Допомогти можна тут. Детальна інструкція про те, як підписатися на регулярні перерахування тут.

Інтерв'ю провела й підготовила Ольга Левченко

Залиште свій коментар