«Ви маєте право на захист і підтримку». Як працює юрист мережі підтримки постраждалих від домашнього насильства «Пані патронеса»
18 червня 2020 у Дніпрі запрацювала мережа допомоги постраждалим від домашнього насильства «Пані патронеса». В її складі - 7 дніпровських громадських і благодійних організацій, а також кілька партнерських організацій і компаній: юристи, адвокати, психологи, соціальні працівники.
Щодня до учасників платформи надходять прохання про допомогу. У випадках, коли підтримка потрібна комплексна й тривала, БФ «Помагаєм» відкриває збори для постраждалих ( «Історія Ірини», «Історія без імен»). Але величезна робота учасників мережі проходить за кадром. Ми вирішили опублікувати розповідь про один із робочих днів юриста Анни Карпеченкової.
«Щодня на номер« Пані патронеси» й у месенджер нашої сторінки на Фейсбуці надходить кілька звернень. Когось ми просто перенаправляємо до потрібних інстанцій, а комусь потрібен наш комплексний супровід. Щотижня ми беремо в роботу від 3 до 5 нових випадків. Це жінки з дітьми, яких тероризують чоловіки або співмешканці, літні люди, що зазнають насильство від своїх дорослих дітей та онуків, жінки, які страждають від психологічного тиску інших членів сім'ї.
Одним потрібна тільки допомога психолога, щоб впоратися з ситуацією. А у інших є повноцінний склад злочину, і потрібно простежити, щоби жінка подала заяву, щоби було зроблено висновок судмедекспертизи, відкрито кримінальну або адміністративну справу. Бувають випадки, коли люди, які нам телефонують, просто в цей момент знаходяться в ситуації небезпеки, й потрібно терміново шукати для них тимчасовий притулок.
Про цілі Пані патронеси
Я бачу свою роль не тільки в тому, щоб оцінити потреби тих, хто звертається до нас, і зорієнтувати їх щодо подальших дій. Часто їм необхідний супровід. Постраждалі регулярно чують від чиновників і співробітників правоохоронної системи: «А навіщо ти йому народжувала трьох дітей? А чому ти не пішла раніше? А чому зухвало поводилася? » Це змушує жінок шукати провину в собі замість того, щоби шукати справедливості. Тому дуже важливо сказати жінці: «Ваша проблема дійсно серйозна. Ви маєте право на захист і підтримку». Моє завдання – докласти всіх зусиль до того, щоб правоохоронні органи діяли згідно з законом, а не займалися віктімблеймінгом.
Другий виклик, який перед нами стоїть – донести проблему домашнього насильства до міської та обласної адміністрації, до керівників служб і організацій, які повинні не просто захищати жертв домашнього насильства, а й діяти системно й злагоджено.
Про один червневий понеділок
Я розповім про один свій червневий понеділок. На 9.30 у мене була призначена зустріч із представниками департаменту соціальної політики міськради. Вони прекрасно мене зустріли, ми обговорили, як можемо взаємодіяти в подальшому. На жаль, мені пояснили, що найближчим часом фінансова підтримка нашої мережі міськрадою неможлива. Але інформаційним і адміністративним ресурсом вони пообіцяли допомогти, наскільки це в їхніх силах.
Напередодні до Людмили Коломоєць (ГО «Позитивні жінки Дніпро») звернулася жінка з двома дітьми. У її чоловіка алкогольна та наркотична залежність, ситуація загострилася з настанням карантину. Останнім часом кожні 3-4 дні жінка опинялася в стані небезпеки, коли агресія чоловіка досягала піку. Ми домовилися про те, що в понеділок помістимо її до Центру соціальної підтримки дітей і сімей «Мамине щастя».
Відразу після зустрічі в міськраді я попрямувала до неї. Вона вже чекала мене у дворі з коляскою, сумками й двома малюками 2 і 4 років. Але щоб оселитися в «Маминому щасті», потрібно зібрати безліч медичних довідок. Нам пощастило, що ці довідки були хоча б у дітей: вони як раз пройшли диспансеризацію перед дитячим садком.
Я посадила сім'ю в машину й ми попрямували в поліклініку робити мамі флюорографію, аналіз крові, тест на коронавірус. Процес це не швидкий. Зрештою з мамою й голодними та змученими дітьми ми приїхали до «Маминого щастя» й були дуже вдячні за теплий прийом. Жінка дуже нервувала, її заспокоювали, їй приділили море уваги, запропонували самостійно вибрати одну з вільних кімнат і дали продуктовий набір.
Про продовження історії
Але на цьому завдання того дня не завершились. Ми викликали екіпаж підрозділу поліції «Поліна» для реєстрації факту правопорушення. У «Маміному щасті» нашу постраждалу довго опитували, щоби скласти якомога точніший протокол. Вона дуже боялася, що чоловік її знайде й наздожене... Тільки увечері поліцейські поїхали, й сім'я, нарешті, змогла заспокоїтися й розслабитися.
А назавтра потрібно було зробити ще безліч справ. Ми звернулися до Служби безоплатної правової допомоги: наша постраждала має право на безкоштовного адвоката. Але щоб отримати цю допомогу, потрібно знову-таки зібрати деяку кількість паперів. І ось уявіть собі, як жінка в такому стані, вперше стикаючись з цією системою, буде займатися пошуком довідок! Мало того, всюди їй доведеться їздити з дворічною й чотирирічною дитиною, оскільки в притулку немає вихователів.
Тому всюди я возила її разом із дітками. Зі мною вона їздила і в Бюро судмедекспертизи: потрібно було зафіксувати свіжі синці, що залишилися від побоїв. Ми мали спробувати зібрати докази для відкриття кримінальної справи. Висновок СМЕ ми відвезли до райвідділу поліції, звідти повезли документи в прокуратуру. В результаті прокурор не дав згоду на відкриття кримінальної справи: не було свідків, які спостерігали побої. Поєднання синців на тілі жінки й свідчень сусідів, що чули крики, виявилося недостатнім аргументом для прокурора.
Далі – нова процедура: виділення зі справи матеріалів для протоколу про адміністративне правопорушення. Всі ці процеси потрібно контролювати, потрібно розуміти, що й у якому порядку має бути зроблено. Чи здатна на це постраждала жінка в стресі, яка цим займається вперше?
В результаті суддя визнав чоловіка постраждалої винним в домашньому насильстві. Жінка з дітьми залишається в «Маминому щасті», там їй надають соціальний та психологічний супровід. Вона намагається притягти чоловіка до відповідальності: у них був спільний бізнес, а тепер вона залишилася ні з чим. Юридичний супровід їй надають наші партнери з адвокатського об'єднання «Атлант» – величезна їм дяка!
Про те, що буде далі
На жаль, у цієї жінки немає освіти, яка дозволила б їй зараз самостійно заробляти на життя. І тут нам на допомогу прийшов фонд «Карітас», який на наше прохання дав їй можливість безкоштовно пройти навчання на курсах кондитерів. Мама дуже цьому рада, вона з величезним задоволенням буде займатися кондитерською справою. Це дає родині якусь надію на стабільність.
Не завжди від постраждалих звучить запит на юридичний супровід. Ми не можемо наполягати, якщо жінка не збирається доводити справу до суду. Але якщо вона виявляє таке бажання, ми готові підтримувати її протягом усього цього непростого шляху».
Мережі «Пані патронеса» дуже потрібна ваша підтримка! Декілька разів на тиждень юристи, соцпрацівники, психологи мережі відправляються на виїзд до постраждалих або приймають їх у себе, консультують по телефону й у месенджерах. Щодня в нашому загальному чаті з'являються описи випадків і проблем, які ми спільно обговорюємо й по кожному з них вирішуємо, що робити.
Спільна робота досвідчених фахівців дає надію людям, які її давно втратили. Але без вашої допомоги ми не впораємося! Кожні 50 грн важливі, особливо якщо ви вирішите перераховувати їх щомісяця. Допомогти можна тут. Детальна інструкція про те, як підписатися на регулярні перерахування тут.
Інтерв'ю провела й підготовила Ольга Левченко