З участю БФ "Помагаєм" у Дніпрі запрацювала Мережа захисту від домашнього насильства "Пані патронеса"
Пандемія Covid-2020 багато змінила в світі. Карантин оголив безліч соціальних проблем, як оголив вулиці міст. Перш за все, змінилося життя тих, кому й раніше доводилося важко, але вони «трималися». Під час карантину триматися стало нема за що.
Одна з грандіозних проблем, яка загострилася в першій половині 2020 року – це домашнє насильство. Як спрут, який піднявся з морського дна, на кожному своєму щупальці він тягне за собою безліч інших проблем: віктимблеймінг і толерантність суспільства до домашнього насильства, безсилля, а часом і байдужість поліції і соціальних служб, тотальний дефіцит кваліфікованої психологічної допомоги, відсутність правозастосовчої практики при непоганому законодавстві.
Коли в травні 2020 нам зателефонувала дівчина й випалила: «Мене бив чоловік і мого маленького сина ... Я викликала поліцію, а тепер у мене забрали дітей», - ми й подумати не могли, що за місяць народиться новий проект, і кілька дніпровських громадських і благодійних організацій об'єднаються в мережу «Пані патронеса».
Наша мета – комплексна допомога постраждалим від домашнього насильства дорослим і дітям.
Спостерігаючи за першим нашим кейсом у цьому проекті, ми зрозуміли, що самостійно жінка, яка пережила домашнє насильство, просто не зможе впоратися з ситуацією. Для служби у справах дітей вона не жертва, а погана матір. Для поліції вона – черговий «вісяк» і «битовуха». Для аб’юзера вона, як і раніше,– ціль, яку він продовжує шукати. І якщо у жінки немає житла й усе погано з соціальними зв'язками – становище безнадійне.
Тому в поєднанні «комплексна допомога» ключове слово – комплексна. Жінці й дітям потрібно не просто житло (на щастя, шелтери в Дніпрі є), їжа, одяг і робота. Перш за все, їм потрібні послуги фахівців: юриста, часто адвоката, психолога (окремо жінці, окремо дітям), соціального працівника, іноді охорони.
Ми звертаємося до всіх наших помічників з величезним проханням звернути увагу на значимість цих послуг!
Давайте спробуємо пройти разом з жертвою насильства її шлях. Перелякана, побита жінка часто боїться навіть самостійно викликати поліцію. Хвилини очікування тривають вічність: а раптом встигне повернутися кривдник? Приїжджає поліція, складає протокол про правопорушення. Жертва насильства дає свідчення, знову проходячи через це пекло.
Далі жінці з дітьми потрібно знайти тимчасове житло. Якщо це комунальний шелтер – зібрати півдесятка довідок у поліклініці, без них туди потрапити неможливо. Ви, звичайно, проходили в своєму житті диспансеризацію. Як гадаєте, чи легко це зробити в один день? Якщо не вийде за день, куди йти?
Якщо все-таки вдалося вирватися, що далі? Самостійно справлятися зі стресом, заспокоювати дітей і одночасно шукати роботу (а найчастіше у жертв немає досвіду роботи за останні роки), переводити дітей в інші садки та школи, просити у друзів і знайомих фінансової допомоги, а ночами читати загрози в месенджерах і трястися від страху .
І якщо жінка не має зв'язків у колах поліції, друзів-юристів, повірте, кривдник залишиться безкарним, більше того, поверне собі свою жертву: розгублену й зневірену, яка зайшла в глухий кут без кваліфікованої допомоги.
Співробітниці мережі «Пані патронеса» після виклику по гарячій лінії приїдуть разом з патрулем і пройдуть з постраждалими усі інстанції від соцслужб до лікарні. Ми допоможемо знайти житло і будемо продовжувати супровід стільки, скільки це буде необхідно, надаючи психологічну, соціальну, юридичну підтримку жінці і дітям.
Дзвінки з проханням про допомогу надходять щодня. Іноді потрібна тільки разова консультація, але найчастіше це необхідність саме комплексного супроводу. За перший тиждень роботи такий супровід було надано 10 жінкам, у кожної з яких від 1 до 3 маленьких дітей. Наші соцпрацівники і юристи працюють з підопічними щодня по багато годин.
Хочете бути причетними до проекту? Разом з нами протягнути руку тим, хто на краю прірви? Разом з нами не дати дітям опинитися в інтернаті? Тоді вам на сторінку проекту «Пані патронеса».