Недитяче дитинство, але здаватися неможна!
Здравствуйте, меня зовут Виктория. Ямама
Кирюшки - долгожданного и очень желанного ребенка. Так распорядилась
жизнь, что с момента егорождения пришлось сначала бороться за его жизнь,а теперь и за
его здоровье. Сынульке уже 2,5 годика,он очень
умный мальчик, но
его тормозит детский церебральный паралич в форме двойной
гемиплегии (утрата
двигательных функций ног и рук). Он не сидит, не ходит,
ему очень-очень
нужна помощь, чтобы
дать ему возможность стать полноценным человеком и снять клеймо инвалида.
Благодаря небезразличным к судьбе Кирюши людям,
которым мы безгранично благодарны, мы прошли курс реабилитации в г. Новоазовск. Это
был первый выездной курс, нам очень понравилось, а главное - мы увидели результаты!
Появились новые звуки, иногда даже слова, снизился тонус, стал более подвижным
и стал проводить больше времени сам, со своими игрушками и мультиками, давая
маме немного передохнуть и приготовить что-то вкусненькое.
Но все равно, к сожалению, мы еще далеки от «здоровья»,
нужно работать и работать.
Ребенка я воспитываю одна, с папой не сложилось.
Очень сложно быть оптимистом и радоваться жизни, когда я вижу свое чадо в таком
состоянии, когда понимаю, что у ребенка украдено детство…К сожалению я не могу
справиться одна, не могу пойти на работу, поэтому обращаюсь в вам,
небезразличным, добрым людям с просьбой о помощи материальной и любой другой. Даже
совет часто не бывает лишним.
Очень хотим попасть в Трускавец в
Международную клинику восстановительного лечения. Физреабилитация по методу Козявкина дает отличные результаты и
постепенно дети все свободнее двигаются, крепнут мышцы шеи и спины, ручки
начинают слушаться, а ножки - делать правильные шаги... Это необходимая
составляющая выздоровления, и важное условие такой реабилитации – регулярность.
Чтобы улучшения закреплялись и развивались, ребенок должен проходить 3-4 курса
в год.
Но для меня одной
это несбыточная мечта, а сейчас главное - не останавливатся и продолжать
работать и развиваться. У Кирюшки есть все шансы и перспективы самостоятельно
держать голову, сидеть, говорить.
И только с вашей
помощью у него все получится. Мы очень нуждаемся в поддержке. Не откажите в помощи больному ребенку!
Проект «Хочу жить!»
www.pomogaem.com.ua
Добрий день, мене звуть
Вікторія. Я
мама Кирилка - довгоочікуваного і дуже бажаного. Так розпорядилася доля, що з
моменту його народження довелося спочатку боротися за його життя, а тепер і за
його здоров'я. Синочку
вже 2,5 роки, він дуже розумний хлопчина, але його гальмує дитячий церебральний
параліч у формі подвійної геміплегії (втрата рухових функцій ніг і
рук). Він не сидить, не ходить, йому дуже-дуже потрібна допомога, щоб дати йому
можливість стати повноцінною людиною і зняти тавро інваліда.
Завдяки
небайдужим до долі Кирила людям, яким безмежно вдячні, ми пройшли курс
реабілітації в м. Новоазовськ. Це
був перший виїзний курс, нам дуже сподобалося, а головне - ми побачили
результати! З'явилися
нові звуки, іноді навіть слова, знизився тонус, став більш рухливим, проводить
чимало часу сам, зі своїми іграшками і мультиками, даючи мамі трохи перепочити
і приготувати щось смачненьке.
Але все одно, на
жаль, ми ще далекі від «здоров'я», потрібно працювати і працювати.
Дитину я виховую
одна, з татом не склалося. Дуже
складно бути оптимістом і радіти життю, коли я бачу своє чадо в такому стані,
коли розумію, що у дитини вкрадено дитинство... На жаль, я не можу впоратися
одна, не можу піти на роботу, тому звертаюся до вас, небайдужих, добрих людей зпроханням
про допомогу матеріальну чи будь-яку іншу. Навіть порада часто не буває зайвою.
Дуже
хочемо потрапити в Трускавець в Міжнародну клініку відновного лікування. Фізреабілітація
за методом Козявкіна дає відмінні результати і поступово діти рухаються краще,
міцніють м'язи шиї і спини, ручки починають слухатися, а ніжки - робити
правильні кроки... Це
необхідна складова одужання, і важлива умова такої реабілітації - регулярність.Щоб
поліпшення закріплювалися і розвивалися, дитина повинна проходити 3-4 курси на
рік.
Але
для мене однієї це нездійсненна мрія, а зараз головне - не зупинятися і
продовжувати працювати і розвиватися. У
Кирилка є всі шанси і перспективи самостійно тримати голову, сидіти, говорити.
І тільки з
вашою допомогою в нього все вийде. Ми дуже потребуємо підтримки.
Проект «Хочу жити!»
