Полтава. Серце України...

img

Клуб мандрівників

Полтава. Серце України...

Красивий, колоритний і гостинний край....

Колиска українських традицій...

 

10 - 11 березня нашою організацією була організована поїздка в Полтаву групи з 35 дітей - вихованців дитячих будинків сімейного типу та прийомних дітей. Під час дводенної поїздки діти змогли відвідати, побачити пам'ятки Полтави: музей-садибу Панаса Мирного, музей-садибу Котляревського, полтавський краєзнавчий музей, художній музей ім. Миколи Ярошенка, національний заповідник гончарної майстерності в Опишному та багато іншого.

Першою нашою зупинкою був музей-садиба Панаса Мирного, один з найбагатших на експонати письменницьких музеїв України. Саме тут були написані всіма улюблені твори: поема в прозі «Сон», оповідання «Робота» і «Пригоди з «Кобзарем», а також вірші, нариси, статті. Кожен куточок будинку дихає історією життя Панаса Мирного, його сім'ї і знаменитих гостей, які бували в ньому, - Лесі Українки, Олени Пчілки та Михайла Коцюбинського. Клавіш фортепіано, що стоїть у вітальні, торкалися руки Марії Заньковецької і Миколи Лисенка, і нашим дітям було запропоновано зіграти на цьому інструменті. При виході з будинку відкривається вид на дивовижний сад, який плавно спускається до ставка.

Потім ми поїхали в Полтавський краєзнавчий музей - один з кращих в Україні. Там нашу групу об'эднали у дві підгрупи, для молодших провели цікаву екскурсію, розповіли про геологію і ботаніку, про життя людей в різні століття. Для старших було проведено більш грунтовну екскурсію про історію Полтавського краю.

Далі ми прибули на оглядовий майданчик «Біла альтанка», звідки відкривається панорама на все місто. Ми помилувалися красою і пройшлися до музею-садиби Котляревського. У цій садибі просторі зали вишуканої будівлі містять більш ніж 7000 експонатів, які розповідають про життєвий і творчий шлях відомого полтавчанина, автора безсмертної «Енеїди» та п'єси «Наталка-Полтавка».

Зголоднілі, ми заглянули в кафе «Ботанік», де нас чекали оригінальний інтер'єр, доброзичливий персонал, смачна кухня, взагалі все, що потрібно туристам. Наситившись, ми поїхали в художній музей.

Першими в художньому музеї ім. Миколи Ярошенка ми побачили роботи юної художниці Саші Путрі. Життя юної художниці обірвалося, ледь дівчинка переступила поріг свого 11-річчя, але душа залишилася в її віршах, листах, записках і в 2279-ти чудових малюнках. Малеча була здивована силою і красою робіт художниці. Потім нам представили всю галерею. Нас вразила картина з секретом. На ній зображене ворожіння дівчат, які тримають в руках свічку. Нам розповіли історію цієї картини, в чому її секрет і погасили світло, ось тоді ми і ахнули: світло від свічки освітлював всю картину. Також ми змогли побачити і подумки помолитися перед чудотворною іконою Святителя Миколи Чудотворця, перед якою колись молилася мама Миколи Гоголя про дарування їй сина.

Жіночий Хрестовоздвиженський монастир ми побачили ввечері. Він стояв на пагорбі, осяяний сонцем. Одна з послушниць зустріла нас і розповіла історію монастиря, провела нас в храм, де спочивають мощі Святителя Афанасія (Вольховського) Полтавського. Також в монастирі є ще одна святиня - чудотворна ікона Божої Матері. Виходячи з храму, деякі діти вирішили придбати іконки. Одна дівчинка тихенько запитала щось у послушниці, а та їй подарувала хрестик, і всі раптом відразу теж захотіли одягнути хрестики.

Вечір провели в готелі «Явір» граючи в ігри: «Твістер», «Показуха», «Доміно» та «Башточки». В цей день ще у нас був іменинник, всі разом вітали його: заспівали пісню, подарували подарунок і говорили привітання.

Другий день розпочався з музею «Поле Полтавської битви», унікальні експонати кінця XVII століття: портрети українських гетьманів, гравюри, медалі, колекцію холодної та вогнепальної зброї європейського та східного зразка, особисті речі Петра I і багато іншого змогли побачити діти. Вийшовши з музею, ми пішли, вклонитися братській могилі. На гору ми піднялися, а з гірки вирішили з'їхати, на те воно і дитинство, щоб бігати так гратися.

Приїхавши в національний заповідник гончарної майстерності в Опишні. Біля воріт нас зустрічав «Ангел», ця робота, як і всі інші, дуже цікава і добра, а головне зі смислом. Після екскурсії нам показали майстер-клас, і всі бажаючі змогли, навчиться ліпити за гончарним кругом, розписувати посуд.

По дорозі додому Ніна сказала: «Шкода, що час так швидко пролетів, і вже пора додому. Завтра в школі всім розкажу, де я побувала. Дуже добре ми провели час!»

 

Дякуємо всім, завдяки кому наша подорож на Полтавщині була не тільки пізнавальною, а й комфортною: керівництву ТОВ "Автобус Дніпро" за надання автобуса, БО МБФ "Лікар.інфонд" і Генеральному директору ТОВ "Альянс Холдінг" Shell "Урс Шауб за надання дизельного палива, кафе "Ботанік" за допомогу в організації харчування, Директору ПП «Кампус плюс» Шуліці Олені Ісааківні за надання дорожніх наборів, готелю "Явір" за допомогу в організації проживання.

 

ФОТОЗВІТ

 

Проект «Клуб мандрівників»

www.deti.dp.ua

 

 

Відгуки дітей про подорож

 

Такого нам ще ніхто не дарував! Напередодні свята 8 Березня за сімейним святковим столом у мами в руках ми побачили яскравий конверт. «Я хочу подарувати вам дводенну поїздку до Полтави, міста, дуже багатого на пам'ятки культури». Нашій радості не було меж.

Полтава справила чудове враження. Де ми тільки не були: у музеях-садибах Панаса Мирного, Івана Котляревського, краєзнавчому, художньому музеї-галереї мистецтв ім. Миколи Ярошенка, Національному музеї-заповіднику М.В.Гоголя, Диканському Свято-Миколаївському храмі. Також відвідали Національний заповідник гончарного мистецтва в Опішному, музей Полтавської битви та жіночий Хрестовоздвиженський монастир. А скільки нових знайомств, друзів?

Дякуємо нашій мамі Олені 0лександрівні Черевко за такий подарунок. Наші слова вдячності й Дніпропетровській обласній благодійній організації «Сяйво веселки» за організацію екскурсії в рамках проекту «Клуб мандрівників» та часткову фінансову підтримку. I зокрема, волонтерам проекту — Карині, Оксані й Тетяні за турботу і доброзичливе ставлення до нас. Дякуємо усім за чудово проведені святкові дні!

 

Ніна ВОЛОБОЄВА,

від імені вихованців ДБСТ

с. Маломихайлівка

Залиште свій коментар