Зустріч випускників
О том, что жизнь ребенка без родителей не мед, знают все, по крайней мере, думают, что знают. Но по-настоящему это осознать может не каждый.
До недавнего времени мне казалось, что только тот человек, который сам прошел через сиротское детство, сможет понять тех, кто воспитывался в интернатном учреждении и то, какими неприспособленными к взрослой жизни выходят оттуда.
Но, к моему удивлению, оказалось, что есть люди, выросшие в семьях, имели папу и маму и несмотря на это, став взрослыми, очень точно понимают то, с какими проблемами сталкиваются бывшие воспитанники учреждений государственной опеки. Подчеркиваю - не думают, что понимают, а именно понимают.
Я говорю о сотрудниках и волонтерах ДОБО «Сияние радуги».
20 августа для бывших выпускников интернатных учреждений «Сияние радуги» организовало встречу. «Опять начнут жалеть нас. Как же надоел этот ярлык «ребенка-сироты!» - Такой была одна из первых мыслей многих приглашенных. «Но, хотя бы ради встречи со старыми друзьями, почтим своим вниманием очередных «благодетелей».
И встреча состоялась ...
Кстати, с бывшими друзьями встретиться все-таки удалось, но не это главное. Главное то, что в результате встречи участники почувствовали, что можно получить помощь. Я говорю не только о материальной стороне, я говорю о моральной поддержке, своевременном совете, необходимой консультации, которую предложили воспитанникам интернатов сотрудники «Сияния». Оказывается, все это можно получить в рамках программы «Шаг в будущее», которая реализуется этой организацией. Но самым интересным является проект «Содружество», именно он поможет объединиться тем, кто прожил детство без семьи и не смог научиться жить в большом мире, именно он поможет поделиться достижениями, какими бы они небыли, и бедами. А беда, разделенная на целое содружество единомышленников - это уже не беда, а так, огорчение.
Спасибо всем, кто не думает, что понимает, а на самом деле понимает проблемы тех, кого большинство из жалости или даже с презрением называют сиротами. И приглашаем присоединиться к нашему «Содружеству» всех, кому это интересно!
Про те, що життя дитини без батьків не мед, знають всі, принаймні, думають, що знають. Але по справжньому це усвідомити може не кожний.
Донедавна мені здавалося, що лише та людина, яка сама пройшла через сирітське дитинство, зможе зрозуміти тих, хто виховувався в інтернатному закладі і те, якими непристосованими до дорослого життя виходять звідти.
Але, на мій подив, виявилося, що є люди, які виросли в родинах, мали тата й маму і пропри це, ставши дорослими, дуже точно розуміють те, з якими проблемами стикаються колишні вихованці закладів державної опіки. Підкреслюю – не думають, що розуміють, а саме розуміють.
Я говорю про співробітників і волонтерів ДОБО "Сяйво веселки”.
20 серпня для колишніх випускників інтернатних закладів "Сяйво веселки” організувало зустріч. "Знову почнуть жаліти нас. Як же набрид цей ярлик "Дитини-сироти”! – такою була одна з перших думок багатьх запрошених. "Але, хоча б заради зустрічі з колишніми друзями, вшануємо своєю увагою чергових "благодійників”.
І зустріч відбулася...
До речі, з колишніми друзями зустрітися все-таки вдалося, але не це головне. Головне те, що в результаті учасники зустрічі відчули, що можна отримати реальну допомогу. Я говорю не тільки про гроші, я говорю про моральну підтримку, вчасну пораду, необхідну консультацію, яку запропонували вихованцям інтернатів працівники "Сяйва”. Виявляється, все це можна отримати в рамках програми "Крок у майбутнє”, яка реалізовується цією організацією. Але найцікавішим є проект "Співдружність”, саме він допоможе об’єднатися тим, хто прожив дитинство без родини і не зміг навчитися жити у великому світі, саме він допоможе поділитися здобутками, які вони не є, і бідами. А біда, поділена на цілу співдружність однодумців – це вже не біда, а так, смуточок.
Дякуємо всім, хто не думає, що розуміє, а насправді розуміє проблеми тих, кого більшість із жалістю або навіть зневагою називають сиротами. І запрошуємо приєднатися до нашої "Співдружності” всіх, кому це цікаво!
