Сім’я Давиборан: «Наші діти – наше багатство!»

img

Наші родини

Сім’я Давиборан: «Наші діти – наше багатство!»

Мене звуть Давиборан Наталія Леонтіївна, мого чоловіка - Олег Григорович. Ми проживаємо в селі Цибульківка Царичанського району. Наша сім’я утворилася 11 січня 2001 року. Мій перший чоловік помер. Я вийшла заміж за Олега, маючи від першого шлюбу двох дітей: Рустама, 1987 року народження, який зараз одружений, має дочку, проживає в Рівненській області, та Ельміру, 1999 року народження, проживає з нами.

В Олега від попереднього шлюбу дітей не було. Ми дуже любимо дітей, в нас народився син Річард. Пізніше в 2007 році - Давид. Ми вирішили присвятити своє життя дітям, дивилися різні програми по телевізору про покинутих дітей, і дуже хотілося їм усім допомогти.

В 2004 році, випадково, відвідуючи лікаря з Річардом, нас повідомили, що в лікарні вже два місяці перебуває залишена батьками дівчинка, ми з нею познайомилися. Ілона 1993 року народження. Нам вона відразу ж сподобалася, ми відвідували її в лікарні, у нас установилися гарні відносини, але незабаром її влаштували в дитячий будинок, у який саме, ми не знали. «Серце кров'ю обливалося» при думці, що вона виховується в держустанові. Нам довелося докласти чималих зусиль, щоб знайти її, оформити всі необхідні документи. І тільки 15 серпня 2007 року ми забрали її в сім’ю під опіку. Зараз Ілона вчиться на третьому курсі педагогічного коледжу в місті Дніпропетровську на вчителя початкових класів. У неї талант до малювання, вона сама навчилася малювати Петриковской розписом.

З нашою дочкою Ельмірою в один клас ходив хлопчик Рома, 1999 року народження, у маму якого присудили до 3 років позбавлення волі. На жаль, родичам він не був потрібний, вони над ним знущалися, отже, ми вирішили взяти його у свою родину. 23 квітня 2009 року, одночасно з Ромою, ми взяли під опіку ще й десятилітню Каріну, яка перебувала в цей час у притулку для дітей «Надія».

7 квітня 2011 року наша сім’я поповнилася ще на четверо рідних дітей, 9-літнього Сергія, 7-літню Наталю, 5-літнього Григорія, і зовсім маленького однорічного Олександра.

Усі діти між собою дружать. Вони веселі, життєрадісні, старанні, один одному допомагають. Ми пишаємося своїми дітьми.

Ельміра, Рома та Каріна вчаться в 7 класі. Діти дуже активні, люблять робити різноманітні речі своїми руками.

Річард вчиться в 5 класі. Любить математику, англійську мову, відіграє на фортепіано.

Сергійко вчиться в 3 класі, одержав медаль на олімпійських іграх, посів друге місце в змаганнях з бігу.

Наташа цього року пішла в 1 клас, у навчанні проявляє старання.

Грицик і Давид люблять грати, вчити вірші, розмальовувати.

Наймолодший Сашко вже вимовляє кілька слів. Він радує нас щодня своїми маленькими досягненнями.

Ми виховуємо дітей на особистому прикладі, вони бачать, що ми ведемо тверезий спосіб життя, не куримо. Вчимо дітей бути добрими до навколишніх. Виховуючись у родині, діти вчаться як потрібно будувати в сім’ю.

Зараз ми виховуємо 10 дітей, але на цьому зупинятися не збираємося. Прагнемо збільшити свій будинок, добудувати другий поверх, і по можливості, допомогти ще деяким дітям.

 

Залиште свій коментар