Прийомна сім’я Замєсових: «Тепер в нас є брати!»
Меня зовут Анна
Замесова, мне 23 года, я старшая в нашей большой семье, о которой сейчас расскажу.
Ближе и роднее семьи нет ничего. Мы живем в городе Верхнеднепровск
Днепропетровской области. Когда мне исполнилось 18 лет, а моей сестренке Насте
- восемь, наши родители, Замесова Людмила Петровна и Замесов Сергей Иванович
решились взять приемных детей. Я, как сейчас помню это событие, которому мы
были поражены с сестрой и приятно удивлены, тогда, в 2007 году, у нас появилось
еще трое сестер, которых мы сразу приняли как родных и полюбили всем сердцем. МаллаевыЮля,
2000 года рождения, и ее сестры-близнецы Ирочка и Лена, 2002 года рождения.
Несмотря на то, что девочки кровные, они совсем разные личности. Могу сказать,
что дети приумножили наше семейное счастье, сделали нашу семью более дружной.
Мама и папа, воспитывая маленьких детей, помолодели на лет 10.
Так прошло почти
четыре года, когда в нашем маленьком городке состоялась неприятное событие: одна
семья приняла к себе трое детей, но потом через месяц отказались. Это были
Негоды Юля, 1998 года рождения, Сережа, 2003 года рождения, и Настенька, 2007
года рождения. Мама с папой, узнав об этих детях, и ни разу предварительно не
встретившись с ними, забрали их в нашу семью и начали оформлять все документы.
Наконец в нашем девичьем цветнике появился первый брат, чему мы были несказанно
рады. Так наша семья пополнилась еще тремя детьми, но в связи с тем, что не
хватало места для их более комфортного расположения, семьей было принято
решение продать свое авто и достроить две комнатки.
Вскоре, в 2012 году,
родители снова решили взять детей, ибо все уже поняли, что там, где восемь, там
может быть и одиннадцать! Приготовили и докупили все необходимое: одежду,
кровати. И с готовностью встретили Гайдучик Алину, 1998 года рождения,
Станислава, 2004 года рождения, и Виталия, 2005 года рождения. Это было что-то
невероятное! Ребята, а их вместе было уже трое, очень сдружились и стали
хулиганить, но в хорошем смысле этого слова.
Таким
составом мы живем и радуемся нашей большой семье. Сегодня дети кроме школы
посещают Дворец Культуры, Юля и Ира Маллаевы ходят на пение и регулярно
выступают с концертами, радуя родителейуспехами. Также Юля ходит на занятия по
фортепиано. Лена и Ира занимаются баскетболом, достигли определенных успехов.
Юля
Негода любит читать книги и занимается художественной лепкой. Младшая Настя
пытается учиться читать и писать, потому что вскоре уже и у нее начнется
школьная жизнь. Сергей, Станислав и Виталий занимаются индивидуально украинском
языке и математикой. А в свободное время увлекаются составлением пазлов и
лего-конструкторов.
Все
дети, кроме своих предпочтений и увлечений индивидуально с учителем, занимаются
изучением английского, потому что в нашей семье бытует мнение, что знание - это
пропуск в хорошее будущее.
Настоящим
и приоритетным занятием родителей-воспитателей Замесовой Людмилы Петровны и Замесова
Сергея Ивановича стало воспитание детей, которые нуждаются в родительской любви
и заботе. Учитывая свой воспитательный и родительский потенциал, свои
возможности и силы, они намерены продолжать свое дело, связанное с воспитанием
приемных детей.
Анна ЗАМЕСОВА
старшая дочь приемной
семьи
www.pomogaem.com.ua
Мене звуть Анна
Замєсова, мені 23 роки, я найстарша з нашої великої родини і саме про неї я
хочу вам розповісти. Ріднішої за сім’ю немає нічого у жодної людини. Наша сім’я
мешкає в місті Верхньодніпровськ Дніпропетровської області. Коли мені
виповнилося 18 років, а моїй сестричці Насті - вісім, наші батьки, Замєсова
Людмила Петрівна та Замєсов Сергій Іванович наважилися взяти дітей до нашої
оселі. Я, як зараз пам’ятаю цю подію, якою ми були вражені з сестрою та
приємно здивовані, тоді, у 2007 році у нас з’явилося ще троє сестер, яких ми одразу
прийняли як рідних та полюбили усім серцем. Це були Маллаєві Юля, 2000 року
народження, та її сестри-близнюки Ірочка та Оленка, 2002 року народження. Не
дивлячись на те, що дівчатка кровні, але
досить різні особистості. Можу сказати, що дітлахи примножили наше
сімейне щастя, зробили нашу родину більш дружною. Мама й тато, виховуючи малих
дітей, нібито знову на 10 років помолодшали.
Так пройшло майже
чотири роки, коли в нашому маленькому містечку відбулася неприємна подія, одне
сімейство взяло до себе троє прекрасних діток, але через місяць вони
відмовились від них. Це були Негоди Юля, 1998 року народження, Сергійко, 2003
року народження, та Настуся, 2007 року народження. Мама с татком дізнавшись про
цих дітей, та жодного разу попередньо не зустрівшись із ними, забрали їх до
нашої родини й почали оформляти всі документи. Нарешті в нашому дівочому
квітнику з’явився перший братик, чому ми були неймовірно раді. Так наша родина
поповнилась ще трьома дітками, але в зв’язку з тим, що бракувало місця для їх більш комфортного розташування,
родиною було прийнято рішення продати своє авто і добудувати дві кімнатки.
Невдовзі, у 2012 році, батьки знову вирішили взяти діток, бо ми всі вже
зрозуміли, що там де восьмеро, там може бути і одинадцять! Приготували все
необхідне, докупували речі, ліжок. Це були Гайдучики Аліна, 1998 року
народження, Станіслав, 2004 року народження, та Віталій, 2005 року народження.
Це було щось неймовірне! Хлопці, а їх разом було уже троє, дуже здружилися та
почали бешкетувати, але у доброму розумінні цього слова.
Таким складом ми живемо та радіємо нашій великій родині. Сьогодні дітки
окрім школи відвідують Палац Культури, Юля та Іра Маллаєви
ходять на співи та регулярно виступають з концертами даючи змогу
батьками ще більше радіти їхнім успіхам. Також Юля ходить на заняття з
фортепіано. Оленка та Іра займаються баскетболом, досягли певних
успіхів.
Юля Негода полюбляє читати книжки та займається художньою ліпкою. Наймолодша
Настя намагається вчитися читати та писати, бо невдовзі вже і в неї почнеться
шкільне життя. Щодо хлопців, то Сергій, Станіслав та Віталій займаються
індивідуально українською мовою та математикою. А у вільній час захоплюються складанням
пазлів та лего-конструкторів.
Всі діти, окрім своїх вподобань та захоплень індивідуально з вчителем займаються
вивченням англійської, бо в нашій родині вирує думка, що знання - це перепустка
у гарне майбутнє.
Сьогоденним та пріоритетним заняттям батьків – вихователів Замєсової Людмили
Петрівни та Замєсова Сергія Івановича стало виховання дітей, які потребують батьківської
любові та турботи. Враховуючи свій виховний та батьківський потенціал, свої
можливості та сили, вони мають намір продовжувати свою справу, пов’язану з
вихованням прийомних діток.
Анна ЗАМЄСОВА
старша донька прийомної сім’ї
www.pomogaem.com.ua
