Тепла зустріч серед зими

img

Заходи / Підтримка родини 2 404

Тепла зустріч серед зими

 

За огромными окнами Оперного театра шел снег. Огромные лохматые снежинки сыпали так густо, как будто сама зима решила устроить праздник. В театр сходились приемные семьи. И, наверное, даже на детских представлениях здесь не собирается так много детей, как собралось 11 января. Потому что обычно: родитель и один-два ребенка. А тут два родителя и 5-6 детей. У кого-то - 9-10. Но разве их сосчитаешь? Разошлись по фойе: здороваться за руку с Дедом Морозом, веселиться с клоунами – это на втором этаже.

 

 

А на третьем была творческая мастерская. Знаете, какие бывают елки? Из оригами, аппликацией на открытках, елки из фетра. Еще была большая картонная елка с лапами-ладошками. Кто стеснялся сразу проявить свои таланты в плетении браслетов, изготовлении свечей, шитье новогодних украшений и прочих премудростях, начинал с ладошки. Очертить контур, раскрасить, вырезать и приклеить – дело нехитрое. И расцвечивалась елка понемногу крохотными лапками малышей и широкими ладонями пап.

 

 

Свечи – это отдельная история. Ребята вырезают из салфеток рыбок и бабочек и, затаив дыхание, приклеивают их к свечам нагретой чайной ложкой. В другом конце зала дети сами лепят свечи. Безумно приятно разминать и сворачивать листы желтого воска, вдыхая его запах, ощущая под пальцами его упругость. Потом прилепить бусины, ленточку и зажечь. Воск не сгорает, как парафин, он оплывает великолепными сталактитами, сразу вспоминаешь старинную елку с настоящими свечами и старый мультфильм о Щелкунчике. Помните, какие чудеса произошли с героями? Служанка стала принцессой, а уродливый Щелкунчик – принцем.

 

 

С ребятами, которые здесь так увлеченно занимаются поделками, тоже происходят чудесные превращения. Рядом стоят улыбающиеся отец с сыном. Сыну 13 и он страшно похож на отца. Дома он 5 месяцев. «Он очень изменился за эти полгода, - уверяет папа, - вырос, стал увереннее. Просто идет вперед семимильными шагами». Уже разобрались, что мальчик любит помогать маме на кухне и хочет стать поваром.

 

Теплая встреча среди зимы Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


 

 

Две малышки из большой семьи преобразились прямо здесь, на «Рождественских встречах». Полчаса назад в холле ни Дед Мороз, ни Снегурочка не могли уговорить улыбнуться в камеру этих серьезных барышень лет пяти. Но, встретившись с клоунами, они уже вовсю хохочут. А на третьем этаже улыбки им нарисовали волшебницы аквагрима, и «веселое настроение не покинет больше нас».

 

 Теплая встреча среди зимы Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


 

 

На аквагрим стоит целая очередь. В очереди мамы и папы, пока дети бегают от одного стола к другому, наполняя мамины сумки поделками. Всё бережно несут родителям: свечи, смешные клоунские шапки, ажурных бумажных ангелов. «Смотри - красиво?!» - сияет девочка, протягивая папе бант из ленточек. «Ах, как красиво!» - папа качает головой, а дочка бросается обнимать его. В очереди мамы с папами делятся новостями, иногда за целый год. Новости часто радостные, иногда не очень. Одна мама рассказывает другой, что пришлось забрать сына из общеобразовательной школы: он не успевал, и школа «стонала». Но когда вот так через время со стороны расскажешь о случившемся и о причинах, вспомнишь о бессонных ночах, когда принималось решение, сам убеждаешься, что сделал то, что должен был сделать… У гордого отца двух бравых курсантов в форме Суворовского училища мамы расспрашивают о преимуществах учебного заведения. А мама детского дома семейного типа из Днепродзержинска сообщает, что наконец-то им дали маленькую девочку, о которой они просили с самого начала. Поначалу предложили подростков, муж с женой посовещались и решили: «Если мы не возьмем, то кто возьмет?» Брали всех. И наконец – лапочка дочка. Она то самостоятельно путешествует по фойе, то бежит виснуть на шее у мамы, и, глядя, как крепко обнимает и целует ее, никогда не скажешь, что она в семье недавно.

 

Теплая встреча среди зимы Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


 

 

Вот идут четыре нарядных барышни. Девочка лет 13-и с легкостью несет полуторагодовалого малыша. По-видимому, он частенько так путешествует, этот любимый младший братик. Это дети и внуки семьи Лыскиных, а там уже попробуй, разбери, кто кровный, а кто приемный.

 

 

Потом подуставшие ребята перекусывают бутербродами, которые организаторы заботливо приготовили для каждого приглашенного. Пробует бутерброд и малыш на руках у мамы. Ему не больше полугода, и у мамы на лице совершенно блаженное выражение. Она ласково просит старших не сорить. Редко встретишь людей, от которых так веет спокойствием и любовью.

 

 Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


 

 

После церемонии награждения и волшебной новогодней сказки у семей брали интервью. «Как справляетесь?» - спрашивают у мамы одного большого семейства. «Помогаем друг другу, - смеется мама, - у всех свои обязанности». - «А чем ваша семья отличается от других?» - «Ну, не знаю… Дети, что у нас особенного?» Дети смущенно улыбаются. «Корова», - важно говорит наконец один карапуз. «Точно, у нас корова есть! - весело подхватывает мама. – А еще мы вечно в разъездах. Редко какую маму называют лягушкой-путешественницей…» Она, вслед за многими другими, говорит, как важны такие встречи, как устаешь чувствовать себя не таким, как все, когда даже друзья не понимают твоих проблем… Безумно приятно слышать похвалы «Рождественским встречам», и клубу взаимоподдержки приемных родителей, и «Медиапаспорту»…

 

Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


 

 

А потом рассказывает папа «Семьи года 2012» Ерохин Виталий Михайлович. О том, как пять лет сопротивлялся желанию жены взять детей. Не представлял, как это, налаживать отношения с чужими ребятами, совсем-совсем другими, чем твои собственные. И вот он уже пять лет как приемный отец. Он говорит о трудностях, о том, как дается учеба детям, которые до 9 лет не ходили в школу. О бессонных ночах, которые «стоят за всеми этими улыбками и красотой» (а дети все действительно улыбаются и, конечно, красивые, как все дети). А еще Виталий Михайлович говорит, что когда обретаешь ласку и доверие этих «чужих» детей, то нет цены, которую ты не был бы готов заплатить за это.

 

Дорогие приемные родители! Ваши трудности – это наши трудности, Ваши улыбки заставляют нас улыбаться. Мы счастливы, если «Рождественские встречи 2013» сделали Вашу жизнь немного веселее. Сил Вам и вдохновения в этом году!
Ваше «Сияние радуги».

 

За величезними вікнами Оперного театру йшов сніг. Величезні кошлаті сніжинки сипали так густо, ніби сама зима вирішила влаштувати свято. У театр сходилися прийомні сім'ї. І, напевно, навіть на дитячих виставах тут не збирається так багато дітей, як зібралося 11 січня. Бо зазвичай: батьки і одна-дві дитини. А тут батьки і 5-6 дітей. У когось - 9-10. Але хіба їх злічити? Розійшлися по фойє: вітатися за руку з Дідом Морозом, веселитися з клоунами - це на другому поверсі.

 

 

 

А на третьому - була творча майстерня. Знаєте, які бувають ялинки? З орігамі, аплікацією на листівках, ялинки з фетру. Ще була велика картонна ялинка з лапами-долоньками. Хто соромився відразу виявити свої таланти в плетінні браслетів, виготовленні свічок, шитті новорічних прикрас та інших премудростях, починав з долоньки. Окреслити контур, розфарбувати, вирізати і приклеїти - справа нехитра. І розцвічується ялинка потроху крихітними долоньками малюків і широкими долонями пап.

 

 

Свічки - це окрема історія. Дітлахи вирізають з салфеток рибок і метеликів і, затамувавши подих, приклеюють їх до свічок нагрітої чайною ложкою. В іншому кінці зали діти самі ліплять свічі. Шалено приємно розминати і згортати листи жовтого воску, вдихаючи його запах, відчуваючи під пальцями його пружність. Потім приліпити намистини, стрічку і запалити. Віск не згорає, як парафін, він опливає чудовими сталактитами, одразу згадуєш старовинну ялинку зі справжніми свічками і мультфільм про Лускунчику. Пам'ятаєте, які чудеса стаються з героями? Служниця стала принцесою, а потворний Лускунчик - принцом.

 

Теплая встреча среди зимы Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


 

З дітьми, які тут так захоплено займаються виробами, теж відбуваються чудові перетворення. Поруч стоять усміхнені батько з сином. Синові 13 і він страшенно схожий на батька. Удома він 5 місяців. «Він дуже змінився за ці півроку, - запевняє тато, - виріс, став впевненіше. Просто йде вперед семимильними кроками». Вже розібралися, що хлопчик любить допомагати мамі на кухні і хоче стати кухарем.

 

 

Дві малі з великої родини перетворилися прямо тут, на «Різдвяних зустрічах». Півгодини тому в холі ні Дід ​​Мороз, ні Снігуронька не могли вмовити посміхнутися в камеру цих серйозних панночок років п'яти. Але, зустрівшись з клоунами, вони вже щосили регочуть. А на третьому поверсі посмішки їм намалювали чарівниці аквагриму, і «веселий настрій не покине більше нас».

 

Теплая встреча среди зимы Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


 

На аквагрим стоїть ціла черга. У черзі мами і тата, поки діти бігають від одного столу до іншого, наповнюючи мамини сумки виробами. Все дбайливо несуть батькам: свічки, смішні клоунські шапки, ажурних паперових ангелів. «Дивись - красиво?!» - Сяє дівчинка, простягаючи татові бант з стрічок. «Ах, як красиво!» - Тато хитає головою, а донька кидається обіймати його.

 

Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы

У черзі мами з татами діляться новинами, іноді за весь рік. Новини часто радісні, іноді не дуже. Одна мама розповідає інший, що довелося забрати сина із загальноосвітньої школи: він не встигав, і школа «стогнала». Але коли ось так через час з боку розповіси про все це і про причини, згадаєш про безсонні ночі, коли приймалося рішення, сам переконуєшся, що зробив те, що повинен був зробити

 Теплая встреча среди зимы Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы


... У гордого батька двох бравих курсантів у формі Суворовського училища мами розпитують про переваги навчального закладу. А мама дитячого будинку сімейного типу із Дніпродзержинська повідомляє, що нарешті їм дали маленьку дівчинку, про яку вони просили з самого початку. Спочатку запропонували підлітків, чоловік з дружиною порадилися і вирішили: «Якщо ми не візьмемо, то хто візьме?» Брали всіх. І нарешті - лапочка дочка. Вона то самостійно подорожує по фойє, то біжить виснути на шиї у мами, і, дивлячись, як міцно обіймає і цілує її, ніколи не скажеш, що вона в родині недавно.

 

 

Ось йдуть чотири ошатних панянки. Дівчинка років 13-і з легкістю несе півторарічного малюка. Мабуть, він частенько так подорожує, цей улюблений молодший братик. Це діти й онуки сім'ї Лискіних, а там вже спробуй, розбери, хто кревний, а хто прийомний.

 

 

Потім втомлені діти перекушують бутербродами, які організатори дбайливо приготували для кожного запрошеного. Пробує бутерброд і малюк на руках у мами. Йому не більше півроку, і в мами на обличчі абсолютно блаженний вираз. Вона ласкаво просить старших не смітити. Рідко зустрінеш людей, від яких так віє спокоєм і любов'ю.

 

 Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы

Теплая встреча среди зимы

 

 

Після церемонії нагородження та чарівної новорічної казки у сімей брали інтерв'ю. «Як справляєтеся?» - Питають у мами одного великого сімейства. «Допомагаємо один одному, - сміється мама, - у всіх свої обов'язки». - «А чим ваша сім'я відрізняється від інших?» - «Ну, не знаю ... Діти, що у нас особливого?» Діти ніяково посміхаються. «Корова», - поважно говорить нарешті один карапуз. «Точно, в нас корова є! - весело підхоплює мама. - А ще ми вічно в роз'їздах. Рідко яку маму називають жабою-мандрівницею ...» Вона, услід за багатьма іншими, говорить, як важливі такі зустрічі, як втомлюєшся відчувати себе не таким, як усі, коли навіть друзі не розуміють твоїх проблем ... Шалено приємно чути похвали« Різдвяним зустрічам», і групи взаємопідтримки прийомних батьків, і «Медіапаспорту» ...

 

 

А потім розповідає тато «Сім'ї року 2012» Єрохін Віталій Михайлович. Про те, як п'ять років пручався бажанням дружини взяти дітей. Не уявляв, як це, налагоджувати стосунки з чужими дітьми, зовсім-зовсім іншими, ніж твої власні. І ось він уже п'ять років як прийомний батько. Він говорить про труднощі, про те, як дається навчання дітям, які до 9 років не ходили в школу. Про безсонні ночі, які «стоять за всіма цими посмішками і красою» (а діти всі дійсно посміхаються і, звичайно, красиві, як всі діти). А ще Віталій Михайлович каже, що коли знаходиш ласку і довіру цих «чужих» дітей, то немає ціни, яку ти не був би готовий заплатити за це.

 

Дорогі прийомні батьки! Ваші труднощі - це наші труднощі, Ваші усмішки змушують нас посміхатися. Ми щасливі, якщо «Різдвяні зустрічі 2013» зробили Ваше життя трохи веселіше. Сил Вам і наснаги в цьому році!

Ваше «Сяйво веселки».


Залиште свій коментар