«Коли я виходжу звідси, мені хочеться жити!» Історія про значення психологічної підтримки у важкі часи

img

Новини / Допомагаємо біженцям 5

«Коли я виходжу звідси, мені хочеться жити!» Історія про значення психологічної підтримки у важкі часи

Вместе с сетью «Пани Патронесса» благотворительный фонд «Помогаем» продолжает реализовать проект «Помощь женщинам Днепропетровщины, оказавшимся в беде». Проект финансируется Женским фондом мира и гуманитарной деятельности ООН (WPHF) при поддержке структуры ООН Женщины в Украине. На этот раз мы хотим рассказать вам о психологической помощи, оказываемой в рамках проекта.

Наши клиентки – женщины, оказавшиеся в сложных жизненных обстоятельствах, а именно женщины со статусом ВПЛ, пострадавшие от домашнего насилия, женщины, в семьях которых есть человек с инвалидностью и т.д. В Днепре, Каменском и Павлограде они обращаются за помощью в кризисные центры ГО «МАРТИН-клуб».

Если когда-то запрос на услуги психолога был минимальным, то после начала полномасштабного вторжения он значительно вырос. В центрах проходят как индивидуальные сессии с психологом, так и встречи групп взаимоподдержки, занятия по арт-терапии.

На днях мы пообщались с Екатериной, которая регулярно посещает психолога в днепровском кризисном центре. Уже несколько месяцев Екатерина пользуется этой услугой, в последнее время – при финансировании нашего проекта. Екатерина и ее родные имеют статус ВПЛ.

«Когда мы приехали в Днепр из Харькова в марте прошлого года, – рассказывает Екатерина, – у меня очень серьезно заболела и продолжает болеть мама. Здесь у нее случился инсульт, а в конце прошлого года – перелом позвоночника. В феврале этого года ее парализовало.

Мне приходилось искать новых специалистов, «бороться» с врачами, потому что я здесь столкнулась с ужасающими ситуациями, когда мне пришлось обращаться в Городской департамент здравоохранения. Отношение было очень нехорошее к маме в одной из больниц.

И, конечно, я была в таком эмоциональном состоянии, что даже успокаивающие и антидепрессанты, которые прописал невролог, мне не помогали. Я постоянно или плакала, или злилась, или ни на что не хватало сил. А я должна была быть активной и готовой ко всему».

На психологическое состояние дополнительным тяжелым камнем ложатся финансовые проблемы. Мама Екатерины нуждается в лекарствах, дорогостоящих средствах гигиены, услугах реабилитолога. Екатерина ухаживает за мамой и подрабатывает из дома, ее муж работает 6 дней в неделю, но средств все равно не хватает.

«Любую помощь, которую мы получаем, как переселенцы, тратим на здоровье мамы, – делится женщина. – Жизнь очень ударила по нам в эти полтора года. Кроме того, что мы, как и все, переживаем войну в Украине, накладываются еще и семейные обстоятельства. «Посыпалось» здоровье и у меня на фоне постоянного стресса. Если бы я не посещала психолога, я, честно говоря, не знаю, что бы со мной было, мне даже страшно это представить.

Я и сама психолог по образованию, правда не практикующий, но усердно училась, ездила на тренинги, встречала очень много разных специалистов. И таких, как Татьяна, я не встречала никогда. Уже в Днепре я обращалась и к другим психологам, благодарна им всем, но именно от Татьяны я получаю огромную поддержку. Она очень тактичный человек, и в сочетании со знаниями это делает чудеса. Всегда когда я выхожу отсюда, мне хочется жить».

Харьковская квартира семьи находится на верхнем этаже. Все первые дни полномасштабного вторжения они прожили в подвале. Теперь мама Екатерины на коляске, так что спуститься по тревоге в укрытие не получится.

Поэтому Екатерина остается в Днепре и с нашей поддержкой делает все возможное, чтобы достойно пережить трудные времена, заботясь о своих близких.

__________

Инициатива внедряется при технической поддержке структуры UN Women Ukraine (ООН Женщины в Украине) и финансировании Женского фонда мира и гуманитарной помощи ООН (WPHF или Women's Peace & Humanitarian Fund), гибкого и оперативного инструмента финансирования, поддерживающего качественные меры для повышения способности местных женщин в предотвращении конфликтов, реагировании на кризисы и чрезвычайные ситуации и использовании ключевых возможностей миростроения.

WPHF предоставляет срочное финансирование местным женским организациям гражданского общества (ОГО) в Украине. При технической поддержке структуры ООН Женщины WPHF финансирует женские организации и возглавляемые женщинами ОГО для поддержки их важной на передовой деятельности, предоставления срочной гуманитарной помощи женщинам-беженкам и внутренне перемещенным лицам (ВПЛ), а также для защиты женщин и девушек от сексуального и гендерного обусловленного насилия.

Разом із мережею «Пані Патронеса» благодійний фонд «Помагаєм» продовжує втілювати проєкт «Допомога жінкам Дніпропетровщини, які опинилися в біді». Проєкт фінансується Жіночим фондом миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) за технічної підтримки структури ООН Жінки в Україні. Цього разу ми хочемо розповісти вам про психологічну допомогу, яка надається в рамках проєкту.

Наші клієнтки – жінки, які опинилися у складних життєвих обставинах, а саме жінки зі статусом ВПО, постраждалі від домашнього насильства, жінки, в родинах яких є людина з інвалідністю тощо. У Дніпрі, Кам’янському та Павлограді вони звертаються по допомогу до кризових центрів ГО «МАРТІН-клуб».

Якщо колись попит на послуги психолога був мінімальним, то після початку повномасштабного вторгнення він значно виріс. У центрах проходять як індивідуальні сесії з психологом, так і зустрічі груп взаємопідтримки, заняття з арт-терапії тощо.

Днями ми поспілкувалися з пані Катериною, яка щотижня відвідує психолога в дніпровському кризовому центрі. Уже кілька місяців пані Катерина користується цією послугою, в останні місяці – за фінансування нашого проєкту. Пані Катерина та її рідні мають статус ВПО.

«Коли ми приїхали до Дніпра з Харкова в березні минулого року, - розповідає пані Катерина, - у мене дуже захворіла і продовжує хворіти мама. У неї тут стався інсульт, а в кінці минулого року - перелом хребта. У лютому цього року її паралізувало. 

Мені доводилося знаходити нових фахівців, «боротися» з лікарями, тому що я тут стикнулася з жахливими ситуаціями, коли мені довелося звертатися в Міський департамент охорони здоров’я. Ставлення було дуже недобре до мами в одній з лікарень. 

І звісно, я була в такому емоційному стані, що навіть заспокійливі та антидепресанти, які прописав невролог, мені не допомагали. Я постійно або плакала, або агресувала, або не було ні на що сил. А я мала бути активною й готовою до всього». 

На психологічний стан додатковим важким каменем лягають фінансові проблеми. Мама пані Катерини потребує ліків, дороговартісних засобів гігієни, послуг реабілітолога. Пані Катерина доглядає маму та має підробіток з дому, її чоловік працює 6 днів на тиждень, але коштів усе одно не вистачає. 

«Всю допомогу, що ми отримуємо як переселенці, ми витрачаємо на здоров’я мами, - ділиться пані Катерина. -  Життя дуже вдарило по нас у ці півтора роки. Окрім того, що ми, як усі, переживаємо війну в Україні, накладаються ще й сімейні обставини. «Посипалось» здоров’я і у мене на тлі постійного стресу. Якби я не відвідувала психолога, я, чесно кажучи, не знаю, що б зі мною було, мені навіть страшно це уявити. 

Я й сама психолог за освітою, щоправда не практикуючий, але добре вчилася, їздила на тренінги, зустрічала дуже багато різних фахівців. І правду казати, таких, як Тетяна, я не зустрічала ніколи. Вже в Дніпрі я зверталася й до інших психологів, дякую їм усім, але саме від Тетяни я отримую величезну підтримку. Вона дуже тактовна людина, і в поєднанні зі знаннями це робить дива. Завжди коли я виходжу звідси, мені хочеться жити».

Харківська квартира родини знаходиться на верхньому поверсі. Всі перші дні повномасштабного вторгнення вони прожили в підвалі. Тепер мама пані Катерини на візочку, отже спуститися по тривозі в укриття не вдасться. 

Тому пані Катерина залишається в Дніпрі і з нашою підтримкою робить усе можливе, щоб гідно пережити важкі часи, піклуючися про своїх близьких.

__________

Ініціатива впроваджується за технічної підтримки структури UN Women Ukraine (ООН Жінки в Україні) та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF або Women's Peace & Humanitarian Fund), гнучкого і оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва. 

WPHF надає термінове фінансування місцевим жіночим організаціям громадянського суспільства (ОГС) в Україні. За технічної підтримки структури ООН Жінки WPHF фінансує жіночі організації та очолювані жінками ОГС для підтримки їх важливої на передовій діяльності, надання термінової гуманітарної допомоги жінкам-біженкам та внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також для захисту жінок та дівчат від сексуального та гендерного зумовленого насильства.

Залиште свій коментар