Адвокатка мережі "Пані Патронеса" добилася відновлення кримінального провадження щодо вбивства матері трьох дітей
Жінка віком трохи за 30 померла вдома від серцевого нападу.
Дивно? А якщо ми дізнаємося, що на тілі загиблої було 76 синців?
Нічого дивного, вирішили наші правоохоронні органи і закрили кримінальну справу. Ось же висновок судмедекспертизи: причина смерті – серцевий напад.
Те, що жінка ніколи не зверталася до лікарні зі скаргами на серце, - неважливо.
Те, що за її життя сусіди неодноразово викликали поліцію в цю квартиру через крики та звуки побиття, - теж не має жодного значення.
Те, що сусіди кажуть, що жінку били щодня, – нікому не цікаво.
Лікар написав «серцевий напад» – значить, серцевий напад.
Троє дітей, старшому з яких 12 років, залишилися сиротами. Адвокатка мережі «Пані Патронеса» Юлія Сегеда не змогла залишити цю справу.
Вона оскаржила постанову про закриття кримінального провадження і постанова була скасована: слідство відновили.
За клопотанням адвокатки призначили комісійну СМЕ, на якому буде поставлене питання, чи може бути пов’язана така раптова смерть від серцевого нападу з постійним побиттям.
Але поліція Соборного району, схоже, все ще ховається від реальності. Бо вже півроку адвокатка не може добитися, щоб поліція допитала дітей.
Дітей, які все бачили й усе знали. Дітей, які намагалися закривати маму собою. Дітей, які мовчали, бо боялися, що після розголосу мамі ще більше дістанеться. Але зараз, у кабінетах психологів вони не мовчать. Від того, що вони розповідають, перехоплює дихання.
Правоохоронним органам чомусь зручно бачити лише висновок СМЕ про смерть від серцевого нападу. Цим папірцем вони закривають для себе дійсність. Чи може, закривають її від нас?
Найстрашніше, що загибелі молодої мами трьох дітей можна було уникнути.
Законодавство дає поліціянтам усі можливості успішно працювати з випадками домашнього насильства, навіть коли постраждалі відмовлюються свідчити проти кривдника. Тобто справа в реагуванні правоохоронних органів, яке мало відбуватися належним чином, відповідно законодавству, але не відбулося.
Після того, як Юлія Сегеда написала про цей випадок у своєму фейсбуці, відгукнулися дві жінки: одна навчалася в школі разом із кривдником і розповіла, що він був жорстоким і в школі, часто бив дітей.
«Колись давно, - пише Юлія Сегеда, - хтось не відреагував на хлопчика з неадекватною агресією, потім не втрутились в систематичне побиття жінки на очах у дітей, а потім... труп жінки».
Друга – була подругою загиблої під час навчання у педвузі. Ось що вона пише про загиблу: «Вчилась на тверді добрі оцінки. Завжди брала участь у житті групи. Люба - це світла людина, я жодного разу не бачила її в стані алкогольного сп'яніння, навіть більше, вона завжди в компанії казала, що не може пити, в неї не перенесення алкоголю. Жодного разу не вступала в конфлікти, була лагідною та тендітною».
Просто зараз Любов могла б купувати малим зошити й олівці до школи, гуляти з ними набережною.
Якби в її житті не трапився чоловік, який знаходив задоволення у знущанні над нею.
Якби робота (точніше, відсутність роботи) правоохоронних органів не дозволила йому відчувати себе безкарним.
Цей випадок потрапив на шпальта Ройтерс.
Там викладено лише сухі факти:
«Чоловік дезертирував з армії в листопаді, як свідчать документи. Він повернувся до Дніпра, де вдома почав розпивати алкогольні напої та бити дружину, яка, за словами сусідки перестала виходити з дому.
За кілька днів до смерті жінка планувала виїхати до Львова, міста на заході України, але «не встигла», — розповів сусід. – «Я казав їй: «Їдь!»
«На ній просто не залишилося живого місця», — розповіла тітка загиблої, яка розповіла, що приїхала до племінниці додому через кілька годин після її смерті в ніч на 8 січня.
Зараз троє дітей живуть у двоюрідного брата за декілька хвилин їзди від її могили в Дніпрі.
Поліція Дніпра не відповіла на запитання щодо інциденту».
Для західного читача це шок – коли жінка гине за таких обставин, а правоохоронні органи закривають справу.
Шок – і коли поліція відмовляється давати коментарі щодо цього.
А як для нас? Чи нас із вами таке влаштовує? Чи ми готові й надалі терпіти таке ставлення до справ, які стосуються домашнього насильства?
Стаття Ройтерс (англійською) тут.
Допомогти роботі мережі "Пані Патронеса" можна тут.
Стаття Ройтерс (англійською) тут.
Допомогти роботі мережі "Пані Патронеса" можна тут.