Ми творили добро разом

Ми творили добро разом

Я не уявляю, як вмістити весь феєрверк емоцій і вражень від свята в текст на білому аркуші паперу. Емоції різнокольорові, сонячні, райдужні, як усмішки і очі дітей. Враження дзвінкі й гучні, як купка граючих і усмыхнених малюків.

Отже, слухайте...

 

У той день небо було блакитніше, сонце було яскравіше, птахи у парку співали голосніше, загалом, в повітрі відчувався особливий святковий настрій. Біля пам'ятника Чкалову дзижчать синьо-білі бджоли: це наші волонтери готуються до відкриття: ставлять столи для майстер-класів, прикрашають всі кулями, з боку дійсно - справжній вулик. Велике спасибі нашим помічникам: «Друзі, ви великі молодці!» Це неправда, що молодь зараз байдужа, я на святі не бачила байдужих очей. Я бачила захоплених молодих людей, які цілий день клеїли, майстрували, малювали, танцювали, співали, навіть на голові були готові стояти, тільки щоб малявки посміхалися та бавилися! Все заради того, щоб їм було цікаво.

11:00 – починаємо... Я нервую - клоунів немає, де мої дорогі друзі? Дзвоню і чую - на тому кінці дитячі голоси і Світлофорчик каже: «Ми в парку, тільки нас діти не пускають, зараз будемо!» І дійсно, хвилин через п'ятнадцять з'явилася барвиста компанія: Нюша, Петруша і Світлофорчик з юрбою дітвори, а слідом гуськом батьки. І відразу потрапляють на веселу зарядку. Звичайно, клоуни все переплутали: усі присіли, вони - стоять, всі встали - вони присіли. Сміх, регіт, дітлахи намагаються їх вчити робити зарядку, а клоуни дурні, все-все плутають.

Після зарядки дітвора об'єдналася в групи для майстер-класів: дивні рибки, красиві листівки, вироби з фетру, квілінг, повітряні бантики, смішні аплікації. А ось столик з орігамі, який через п'ятнадцять хвилин перетвориться на різнокольоровий звіринець: лисички, мишки, жаби, метелики, журавлики.

Поруч вишикувалася дитяча черга. Чого це? Тут роблять аквагрим. Тепер зрозуміло, як за такий короткий час на майданчику з'явилися метелики, східні принцеси, люди-павуки і веселі тваринки. Батьки намагаються знайти своїх чад: Машу, Сашу, а знаходять різнокольорових малюків. «Мамо, це ж я!»

Довговолосим красуням роблять чудові зачіски. Я теж хотіла зачіску - і ось на моїй маківці стирчать кілька різнокольорових «пальмочок» - креативненько!

У цей час на іншому кінці майданчика можна пограти в спортивні ігри: веселі естафети, поперетягувати канат, пострибати на великій цирковий скакалці, потанцювати веселі танці.

Поруч клоунська школа: хлопчиків і дівчат приймають у клоуни, урочисто дарують клоунські червоні носи. При цьому дітвора повинна здати купу найскладніших іспитів: скорчити пику, пройтися, як ведмідь, порикувати як тигр або пропищати як мишка. Червоні носи приміряли на себе не тільки діти, а й батьки, причому, чесно здавали іспити. І буквально через півгодини на майданчику вже не було дорослих дядь і тьоть, а були тільки діти: хіба що різного зросту - одні були дуже високі, а інші - низькі.

У гостях на святі побували Даша з Черевичком, потім Пеппі з Карлсоном. Шум, сміх, дурні клоуни, які знову все переплутали: не вміють рахувати, не знають кольорів веселки, крокують по доріжці задом наперед, застрягли в лабіринті-«гусеничці».

Весь день на святі проводилася благодійна лотерея, поруч працював ярмарок з прекрасними іграшками та прикрасами ручної роботи. Величезне спасибі всім небайдужим: і тим, хто надав речі для ярмарку, і тим, хто підходив і опускав купюри в скарбнички. Паралельно з нашим заходом в парку проходила медова виставка. Відрадно, що багато бджолярів відгукнулися на прохання про допомогу і внесли свій «медовий» вклад в нашу спільну добру справу.

 

Перед підбиттям підсумків один з волонтерів зважився заспівати чудову сімейну пісню про батьків. Що тут скажеш, тема сім'ї та дітей в усі часи була найактуальнішою, найріднішою та найживотрепетнішою. Окинувши поглядом світлі обличчя мам, тат, бабусь, дідусів і побачивши тремтячі на віях сльозинки, зрозуміла, наскільки ми всі сентиментальні, душевні і щирі, наскільки багатий внутрішній світ кожного з нас і наскільки дзвінки струни душі українського народу.

А потім було радісне оголошення результатів: за час свята було зібрано 4 500 гривень. Дякуємо! Ще необхідно 8 000 грн, і тоді мы зможемо придбати перфузор для відділення недоношених новонароджених дитячої клінічної лікарні № 6.

Час летить непомітно і дуже швидко. Сімейний вихідний добігає кінця. Хочеться згадати ще про один яскравий момент. На свято зовсім випадково заглянуло весілля. Молодята з радістю приміряли на себе роль батьків, тому що їх відразу оточила дітвора, а пару карапузів негайно видерлися на руки. З них було взято урочисту обіцянку на наступне літо з'явитися на наше свято вже зі своїм малюком.

Написала і подумала: а чому б не зробити доброю традицією проведення таких сімейних вихідних, таких потрібних і таких веселих. Тож до зустрічі!

Хочеться сказати добрі слова:

- газеті «Вєсті», яка виступила ініціатором свята і активно допомагала в його проведенні;

- компанії «Водолій», яка не дала нікому померти від спраги;

- ресторанам «Макдональдз» і «Пузата хата» за смачні обіди для прийомних дітей;

- фотографам Грязєву Івану та Реві Ларисі за відмінні фотографії.

 

З любов'ю та повагою,

Клоун Макарушка

(056) 732-48-07

mail@deti.dp.ua

www.pomogaem.com.ua