Записки волонтера: «Безкоштовна допомога? Такого не буває!»
Удивительный факт – людям трудно поверить, что им могут помочь просто так. «Бесплатный сыр бывает только в мышеловке» - это выражение прочно засело в голове современного человека. Мы привыкли за все платить. Когда же нам предлагают безвозмездную помощь, инстинкт самосохранения шепчет: «Так не бывает!..», и мы боимся ее принять. А, оказывается, бывает. И случается такое каждый день. В этом лично убедились сотни родителей малышей, выписанных из отделений патологии новорожденных. И все благодаря волонтерам.
КТО же такие ЭТИ ВОЛОНТЕРЫ, ЧЕМ КОНКРЕТНО они ЗАНИМАЮТСЯ, ЗАЧЕМ они это ДЕЛАЮТ и КАК СТАНОВЯТСЯ ВОЛОНТЕРАМИ? Разобраться с этими вопросами нам помогла волонтер Елена Плутахина, координатор помощи отделению патологии новорожденных в Детской городской клинической больнице №3.
«Потребность помогать – это естественная потребность, которая не касается излишков. Просто находится то, чем готов поделиться».
С ЧЕГО ВСЕ НАЧИНАЛОСЬ?
Однажды поняла, что могу выделять средства, могу выделять время и, что забота о ближних касается не только родственников.
В одной из социальных сетей увидела знакомую по работе, она состояла в группе «Помогаем детям Днепропетровска». Это изначально была инициативная группа – проявление доброй воли незнакомых между собой людей, готовых делиться и помогать. В опеку с посильной помощью были взяты несколько детских домов и детских больничных отделений. Работали как информационный канал между учреждениями, семьями, чьим детям требовалась помощь, и горожанами, которые в ответ на наши просьбы собирали и помогали приобретать медикаменты, делились детской одеждой и игрушками, помогали советом и добрым словом. Мы организовывали такие сборы, покупку медикаментов, транспортировку передачи вещей в приюты, утренники в детских домах, находили спонсоров на покупку оборудования и многих необходимых вещей, помогали со стройматериалами для ремонтов в отделениях больниц, организовывали замену старых окон в детских палатах, расписывали стены. Сотрудничали с ТВ-каналом, где показывали ролики о тяжелобольных детках.
Среди нескольких направлений волонтерской деятельности выделила именно помощь самым маленьким, просто почувствовала, что этот первый этап жизни и первые трудности требуют дополнительной поддержки, и не только детям, но и родителям. Помогая в такой момент, мы поддерживаем в людях веру в добро. А ведь, бывает так, что родители настолько теряются и не видят возможности справиться с бедой, что думают об отказе от малыша, таким образом, поддержав родителей, мы сохраняем семью, укрепляем моральные ценности, даем понять, что есть сопереживание, есть помощь и есть надежда, и мы вместе сделаем всё возможное!
В ЧЕМ СУТЬ ВАШЕЙ ВОЛОНТЕРСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ?
«Отношение к благотворительности в нашем обществе только формируется. Люди, которые могут помочь, иногда не готовы сотрудничать с крупными организациями по недоверию, так как часто они политизированы. Может, поэтому проще было прочитать форум, увидеть реальные координаты для помощи, «живых» людей с их проблемами (мы всегда даем максимум информации) и принять личное участие в их судьбе!»
Материальная и духовная помощь новорожденным с патологиями или родившимся раньше времени; целевая помощь малообеспеченным семьям, одиноким матерям на лечение ребенка. Пополняем запасы отделения специфичным питанием, подгузниками. Некоторые мамы ложатся в больницу сразу из роддома и физически не успевают оформить документы для получения государственных дотаций на ребенка. Врачи дают наши координаты. В большинстве ведем детей до выписки. Иногда нужна помощь и потом, в процессе реабилитационного периода. Организовываются поездки на операции за границу, в основном в Россию.
В шапке своих сообщений на городском форуме я всегда указываю, что это третья детская, отделение патологии, фамилию ребенка, кто лечащий врач, какой диагноз и что нужно для решения проблемы. Это не обязательно могут быть деньги или их количество. Когда их совсем нет у мамы, то и 20 грн, на которые мы можем купить несколько шприцов – это существенная помощь! Есть список медикаментов, вы можете купить необходимые, отвезти в больницу и лично убедитесь, что такой ребенок существует. Были случаи, что, прочтя на форуме чью-то историю, родители детей с похожими диагнозами приезжали показать своего малыша – поддержать и успокоить, показать, что всё будет хорошо! Некоторые благотворители сначала участвовали лично в помощи. Потом увидели, что помощь действительно доходит до адресата, и уже просто звонили и просили нас забрать средства или медикаменты. Но это уже тогда, когда появился кредит доверия, и мы им очень дорожим! Многие проблемы решаем таким частным образом. Например, нужно ребенка отвезти в другой город в исследовательский центр, недавно была такая поездка в Харьков. Пишем об этом на форуме, и звонит человек, говорит, мне нужно ехать туда по делам, могу взять в машину маму с ребенком. Желание помочь – это очень много значит, это уже половина дела!
С КАКИМИ ТРУДНОСТЯМИ СТАЛКИВАЕТЕСЬ?
Самое сложное – не искать помощь, средства, людей, медикаменты… А объяснить родителям, что это все безвозмездно. Объясняю, что есть люди, которые помогают, благотворительная организация, сделаем всё возможное… Потом мама задает вопрос: «А как я вам эти деньги буду возвращать?» Начинаю рассказывать заново, и просто страшно становится, как мы до такого дожили, что неверие даже в такие критические моменты срабатывает как блок. «И что, за это ничего не надо?». А позже долгожданная выписка малыша всё ставит на свои места, и это становится нашей общей победой!
Так, от неверия в то, что это не может быть просто так, один папа сам приезжал, забирал медикаменты из аптеки, с которой мы сотрудничаем, чтобы убедиться, что медикаменты к ребенку попадут. Потом в ответ решил сделать доброе дело, какое на ходу нашлось – починил кондиционер в той же аптекеJ. Это мне потом руководитель аптеки рассказывал, и я порадовалась, что добро и бескорыстие, очень искренние проявления и еще одним хорошим людям такая неожиданная помощь пришла!
КАК СТАТЬ ВОЛОНТЕРОМ?
«Волонтер – человек, в первую очередь, обладающий чутким сердцем, имеет не жалость в сердце, а сопереживание.
Сужу по себе: достаточно принятия решения – я хочу помогать. Хотим сделать ролик о больницах. Чтобы люди понимали, что не везде можно приходить играть с детьми, просто сидеть с ними (хотя есть и такие возможности, даже в больницах). А есть обычные «рабочие» моменты. Отвезти, привезти. Чтобы с родителями говорить, нужно быть морально готовым: взрослые люди, казалось бы, но в такой ситуации растеряны, и нужно быть всегда поддержкой, а то и опорой. В большинстве своем люди думают, что у них недостаточно какого-то ресурса, чтобы им делиться и это приносило действительную помощь. Как говорил классик: «Чтобы поверить в добро – нужно начать делать его!»
Такие дела становятся примером для родителей, а в семьях родители становятся примером для своих детей. Это делает нашу жизнь лучше!
Есть много всякой работы. Например, я знаю, что в четверг с 3-х до 4-х я могу позвонить вот этому человеку и он за этот час успеет съездить в аптеку, взять медикаменты и отвезти в больницу. А вот во вторник я с 2-х до 3-х могу позвонить другому человеку, и он поможет мне в это время. Есть люди, которые говорят, что я бываю свободным, но всегда в разное время, вы звоните, если что-то срочно нужно, я скажу, смогу ли это сделать. Это означает, что человек уже принял решение помогать. Это самое важное. Иногда нужно перевезти что-то большое. У нас есть список волонтеров с транспортом. Я прозваниваю по этому списку, узнаю. Любая ваша возможность – время, умение гвоздь вбить, обзвонить нужных людей, нарисовать красиво, полы покрасить, отсортировать вещи, передать что-либо по назначению – это и будет волонтерская деятельность, потому что делаете это по собственному желанию и знаете зачем!
Благотворительность может быть разной. Можно делиться умением делать что-либо. Организовываем мастер-классы, утренники, занятия в отделениях с более взрослыми детками. И идей еще у нас много по другим направлениям, не больничным. Мы наталкиваем людей на мысль, что делиться можно чем-то нематериальным. И каждому есть чем! Было бы желание. И мы найдем возможность для выхода этих желаний. Привлекаем новых людей, выбираем новые объекты, которым нужна помощь. В общем и целом мы занимаемся пропагандой добрых дел! :)
Если какой-нибудь из предложенных вариантов волонтерской помощи вам близок или вы желаете предложить свой, вы можете связаться с руководителем волонтерского центра Ирой Краснопевцевой тел. (056) 732 48 09, (050) 363 72 23.
Анна Сокол, Елена Плутахина

Дивовижний факт - людям важко повірити, що їм можуть допомогти просто так. «Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці» - цей вислів міцно засіву голові сучасної людини. Ми звикли за все платити. Коли ж нам пропонують безоплатну допомогу, інстинкт самозбереження шепоче: «Так не буває!..», і ми боїмося її прийняти. А, виявляється, буває. І трапляється таке кожен день. В цьому особисто переконалися сотні батьків малюків, виписаних з відділень патології новонароджених. І все завдяки волонтерам.
Хто ж такі ці ВОЛОНТЕРИ, ЧИМ КОНКРЕТНО вони ЗАЙМАЮТЬСЯ, навіщо вони це роблять і ЯК СТАЮТЬ ВОЛОНТЕРАМИ? Розібратися із цими питаннями нам допомогла волонтер Олена Плутахіна, координатор допомоги відділенню патології новонароджених в Дитячої міської клінічної лікарні № 3.
«Потреба допомагати - це природна потреба, яка не стосується надлишків. Просто знаходиться те, чим готовий поділитися».
З чого все починалося?
Одного разу зрозуміла, що можу виділяти кошти, можу виділяти час і, що турбота про ближніх стосується не тільки родичів.
В одній із соціальних мереж побачила знайому по роботі, вона була членом групи «Допомагаємо дітям Дніпропетровська». Це спочатку була ініціативна група - вияв доброї волі незнайомих між собою людей, готових ділитися й допомагати. Під опіку з посильною допомогою були взяті кілька дитячих будинків і дитячих лікарняних відділень. Працювали як інформаційний канал між установами, сім'ями, чиїм дітям потрібна допомога, і городянами, які у відповідь на наші прохання збирали і допомагали купувати медикаменти, ділилися дитячим одягом та іграшками, допомагали радою і добрим словом. Ми організовували такі збори, купівлю медикаментів, транспортування передачі речей у притулки, свята в дитячих будинках, знаходили спонсорів на купівлю обладнання та багатьох необхідних речей, допомагали з будматеріалами для ремонтів у відділеннях лікарень, організовували заміну старих вікон у дитячих палатах, розписували стіни. Співпрацювали з ТВ-каналом, де показували ролики про тяжкохворих діток.
Серед декількох напрямів волонтерської діяльності виділила саме допомогу малюкам, просто відчула, що цей перший етап життя і перші труднощі вимагають додаткової підтримки, і не тільки дітям, а й батькам. Допомагаючи в такий момент, ми підтримуємо в людях віру в добро. Адже, буває так, що батьки настільки губляться і не бачать можливості впоратися з бідою, що думають про відмову від малюка, таким чином, підтримавши батьків, ми зберігаємо сім'ю, зміцнюємо моральні цінності, даємо зрозуміти, що є співпереживання, є допомога і є надія, і ми разом зробимо все можливе!
У чому суть вашої волонтерської діяльності?
«Ставлення до благодійності в нашому суспільстві тільки формується. Люди, які можуть допомогти, іноді не готові співпрацювати з крупними організаціями через недовіру, так як часто вони політизовані. Може, тому простіше було прочитати форум, побачити реальні координати для допомоги, «живих» людей з їхніми проблемами (ми завжди даємо максимум інформації) і взяти особисту участь у їхній долі!»
Матеріальна і духовна допомога новонародженим з патологіями або новонародженим завчасно; цільова допомога малозабезпеченим сім'ям, самотнім матерям на лікування дитини. Поповнюємо запаси відділення специфічним харчуванням, підгузками. Деякі мами лягають в лікарню відразу з пологового будинку і фізично не встигають оформити документи для отримання державних дотацій на дитину. Лікарі дають наші координати. У більшості випадків ведемо дітей до виписки. Іноді потрібна допомога і потім, в процесі реабілітаційного періоду. Організовуються поїздки на операції за кордон, в основному в Росію.
У шапці своїх повідомлень на міському форумі я завжди вказую, що це третя дитяча, відділення патології, прізвище дитини, хто лікуючий лікар, який діагноз і що потрібно для вирішення проблеми. Це не обов'язково можуть бути гроші або їх кількість. Коли їх зовсім немає у мами, то і 20 грн, на які ми можемо купити кілька шприців - це суттєва допомога! Є список медикаментів, ви можете купити необхідні, відвезти в лікарню і особисто переконатись, що така дитина існує. Були випадки, що, прочитавши на форумі чиюсь історію, батьки дітей зі схожими діагнозами приїжджали показати свого малюка - підтримати й заспокоїти, показати, що все буде добре! Деякі благодійники спочатку брали участь особисто в допомозі. Потім побачили, що допомога справді доходить до адресата, і вже просто телефонували і просили нас забрати кошти або медикаменти. Але це вже тоді,коли з'явився кредит довіри, і ми його дуже цінуємо! Багато проблем вирішуємо приватним чином. Наприклад, потрібно дитину відвезти в інше місто в дослідницький центр, недавно була така поїздка до Харкова. Пишемо про це на форумі, телефонує людина, каже, мені треба їхати туди у справах, можу взяти в машину маму з дитиною. Бажання допомогти - це дуже багато значить, це вже половина справи!
З якими труднощами стикається?
Найскладніше - не шукати допомогу, кошти, людей, медикаменти... А пояснити батькам, що це все безкоштовно. Пояснюю, що є люди, які допомагають, благодійна організація, зробимо все можливе... Потім мама ставить запитання: «А як я вам ці гроші буду повертати?» Починаю розповідати знову, і просто страшно стає, як ми до такого дожили, що невіра навіть в такі критичні моменти спрацьовує як блок. «І що, за це нічого не треба?». А пізніше довгоочікувана виписка малюка все ставить на свої місця, і це стає нашою спільною перемогою!
Так, від невіри в те, що це не може бути просто так, один тато сам приїжджав, забирав медикаменти з аптеки, з якою ми співпрацюємо, щоб переконатися, що медикаменти до дитини потраплять. Потім у відповідь вирішив зробити добру справу, яка на ходу знайшлося - полагодив кондиціонер в тій же аптеці. Про це мені потім керівник аптеки розповідав.Я пораділа, що добро і безкорисливість, дуже щирі прояви, несподівано завітали ще до однієї хорошої людини!
Як стати волонтером?
«Волонтер - людина, яка в першу чергу, володіє чуйним серцем, має не жалість у серці, а співпереживання.
Суджу по собі: досить прийняття рішення - я хочу допомагати. Хочемо зробити ролик про лікарні. Щоб люди розуміли, що не скрізь можна приходити грати з дітьми, просто сидіти з ними (хоча є і такі можливості, навіть у лікарнях). А є звичайні «робочі» моменти. Відвезти, привезти. Щоб з батьками говорити, потрібно бути морально готовим: дорослі люди, здавалося б, але в такій ситуації розгублені, і потрібно бути завжди підтримкою і опорою. У більшості своїй люди думають, що у них недостатньо якогось ресурсу, щоб їм ділитися і це приносило дійсну допомогу. Як казав класик: «Щоб повірити в добро - треба почати робити його!»
Такі справи стають прикладом для батьків, а в сім'ях батьки стають прикладом для своїх дітей. Це робить наше життя кращим!
Є багато всякої роботи. Наприклад, я знаю, що в четвер з 3-ї до 4-ї я можу подзвонити ось цій людині і він за цей час встигне з'їздити в аптеку, взяти медикаменти і відвезти в лікарню. А ось у вівторок я з 2-ї до 3-ї можу зателефонувати іншій людині, і він мені також допоможе. Є люди, які говорять, що я буваю вільним, але завжди в різний час, ви телефонуєте, якщо щось терміново потрібно, я скажу, чи зможу це зробити. Це означає, що людина вже прийняв рішення допомагати. Це найважливіше. Іноді потрібно перевезти щось велике. У нас є список волонтерів з транспортом. Будь-яка ваша можливість - час, вміння цвях вбити, обдзвонити потрібних людей, намалювати красиво, підлоги пофарбувати, відсортувати речі, передати щось за призначенням- це і буде волонтерська діяльність, тому що робите це за власним бажанням і знаєте навіщо!
Благодійність може бути різною. Можна ділитися вмінням робити що-небудь. Організовуємо майстер-класи, свята, заняття у відділеннях з більш дорослими дітками. Маємо безліч ідей також і у інших напрямках, не тільки стосовно лікарень. Ми наштовхуємо людей на думку, що ділитися можна чимось нематеріальним. І кожному є чим! Було б бажання. І ми знайдемо можливість для виходу цих бажань. Залучаємо нових людей, вибираємо нові об'єкти, яким потрібна допомога. Загалом і в цілому ми займаємося пропагандою добрих справ! J
Якщо будь-який із запропонованих варіантів волонтерської допомоги вам прийшовся до смаку або бажаєте запропонувати свій, можете зв'язатися з керівником волонтерського центру Ірою Краснопєвцевою тел. (056) 732 48 09, (050) 363 72 23.
Анна Сокол, Олена Плутахіна