В нашем обществе усыновление считается концом страшной судьбы брошенного ребёнка. Но это ошибочное представление. С усыновлением трудности не заканчиваются. Приёмный родитель сталкивается с тем, что ребёнок психологически травмирован настолько, что он доставляет мало радости и много хлопот. Люди, воспитавшие уже своих детей, сталкиваются с вещами, которых никогда не видели. Семьям, усыновляющим детей, необходима психологическая помощь.
Президент фонда «Волонтёры в помощь детям-сиротам» Елена Альшанская уверена, что усыновление не лучшая форма воспитания ребёнка и если есть возможность сохранить его родную, биологическую семью, надо это сделать: всеми силами помочь родителям вернуться к социальному образу жизни.
У нашому суспільстві усиновлення вважається кінцем страшної долі покинутої дитини. Але це помилкове уявлення. З усиновленням труднощі не закінчуються. Прийомні батьки стикаються з тим, що дитина психологічно травмована настільки, що приносить мало радості й багато клопоту. Люди, які виховали вже своїх дітей, стикаються з речами, яких ніколи не бачили. Сім'ям, що усиновлюють дітей, необхідна психологічна допомога.
Президент фонду «Волонтери в допомогу дітям-сиротам» Олена Альшанська впевнена, що усиновлення не найкраща форма виховання дитини і якщо є можливість зберегти рідну, біологічну сім’ю, треба це зробити: всіма силами допомогти батькам повернутися до соціального способу життя.
Источник: http://gogol.tv/video/138