Про письменників щасливої казки
И жили они долго и счастливо… Так заканчиваются все знакомые с детства сказки.
Так же заканчивается для обычного человека истории о принятии в семью ребенка-сироты, ведь никто из людей, не сталкивавшихся с проблемами сиротства и воспитания детей-сирот, никогда не задумывается над тем, какое продолжение имеет сказка под названием «Семейные формы воспитания».
Когда-то давно совершенно случайно, мне попалась на глаза статья о чувствах приемной матери к приемному ребенку, об ощущении бессилия и беспомощности, о переживаниях, проблемах и прочем, прочем, прочем…
Мне, как и многим другим, думалось, что с такими вопросами приемные родители обязаны справляться самостоятельно, ведь родители, которые воспитывают кровных детей, не кричат «караул», когда сталкиваются с подобными проблемами, не «выносят сор из избы», а разруливают ситуацию в семейном кругу.
Так мне думалось до того, момента, пока я не стала профессионально заниматься вопросами приемного воспитания. Только тогда пришло понимание того, что приемные родители в большей мере нуждаются в поддержке, совете, одобрении окружающих и «коллег». Ведь они чаще других сталкиваются с осуждением, сомневаются в правильности своих действий, ощущают груз ответственности.
Чтобы поддержать эти семьи, в рамках программы «Мир без сирот» был создан Родительский клуб, очередное заседание которого состоялось 2 марта в Новомосковском районе.
Готовясь ко встрече, мы, как всегда, ориентировались на те вопросы, которые больше всего волнуют участников. В этот раз темой заседания стала роль привязанности приемных детей в процессе их воспитания. В процессе работы рассматривались формирование привязанностей, оценка рисков и имеющихся ресурсов приемных родителей, обсуждались ситуации, которые сложились в семьях и которые требовали «взгляда со стороны».
Отрадно, что на встрече присутствовали не только родители, но и социальные работники, которые призваны помогать приемным семьям. Это дало возможность провести для них мастер-класс по подготовке и ведению групп взаимопомощи.
Особую благодарность выражаем заместителю главы РГА Новомосковского района и директору Новомосковского районного центра социальных служб для семьи, детей и молодежи Лисняк Е.И. за сотрудничество и помощь в организации заседания Родительского клуба.
Надеемся, что участники встречи по возвращении домой продолжать писать свою счастливую сказку под названием «Семейные формы воспитания».
Стоит отметить, что подобные мероприятия во многом способствуют помощи детям сиротам.
Проект «Родительский клуб»
pomogaem.com.ua
І жили вони довго і щасливо... Так закінчуються всі знайомі з дитинства казки.
Так само закінчуються для звичайної людини історії про прийняття дитини-сироти в сім'ю, адже ніхто з людей, які не стикалися з проблемами сирітства та виховання дітей-сиріт, ніколи не замислюється над тим, яке продовження має казка під назвою «Сімейні форми виховання».
Колись давно, абсолютно випадково, мені потрапила на очі стаття про почуття прийомної матері до прийомної дитини, про відчуття безсилля і безпорадності, про переживання, проблеми та інше, інше, інше...
Мені, як і багатьом іншим, здавалося, що з такими питаннями прийомні батьки зобов'язані справлятися самостійно, адже батьки, які виховують кровних дітей, не кричать «караул», коли стикаються з подібними проблемами, не «виносять сміття з хати», а вирішують ситуацію в сімейному колі.
Так я вважала до того моменту, поки не стала професійно займатися питаннями прийомного виховання. Тільки тоді прийшло розуміння того, що прийомні батьки більшою мірою потребують підтримки, поради, схвалення оточуючих і «колег». Адже вони частіше за інших стикаються із засудженням, сумніваються в правильності своїх дій, відчувають тягар відповідальності.
Щоб підтримати ці сім'ї, в рамках програми «Світ без сиріт» був створений Батьківський клуб, чергове засідання якого відбулося 2 березня в Новомосковському районі.
Готуючись до зустрічі, ми, як завжди, орієнтувалися на ті питання, які найбільше хвилюють учасників. Цього разу темою засідання стала роль прив’язанностей прийомних дітей у процесі їх виховання. У процесі роботи розглядалися формування прив’язанностей, оцінка ризиків і наявних ресурсів прийомних батьків, обговорювалися ситуації, які склалися в сім'ях і які вимагали «погляду зі сторони».
Чудово, що на зустрічі були присутні не тільки батьки, а й соціальні працівники, які покликані допомагати прийомним сім'ям. Це дало можливість провести для них майстер-клас з підготовки та ведення груп взаємодопомоги.
Особливу подяку висловлюємо заступнику голови РДА Новомосковського району та директору Новомосковського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Лісняк Є.І. за співпрацю та допомогу в організації засідання Батьківського клубу.
Сподіваємося, що учасники зустрічі після повернення додому продовжуватимуть писати свою щасливу казку під назвою «Сімейні форми виховання».
Проект «Батьківський клуб»
www.deti.dp.ua
