Идея экологически
непаразитирующего образа жизни завела нас в сельскую местность. Окутала в леса,
искупала в речке, надышала в нас свежесть сосен и
влила открытое небо в наши головы.
А
дети? Как же без них! Кому же это все передать и вдохновить!?
Троесорванцов для нас оказалось то, что нужно, и мы поехали
жить в наш домик. Приемные детки очень быстро адаптировались и освоились.
Особенно наш Дэн, ему 9 лет, сейчас учим английский, и соответственно теперь
получил прозвище «из-за границы» для поддержки атмосферы. Он родился фермером,
им же хотел бы стать, конечно же, совмещая с профессией
столяра.
Младшенький
– ботаник.
А сестричка еще
определяется. Она маленькая, но ей покоряются все животные, у нее что-то или от
кинолога,или от ветеринара.
Ах,
да. СИЯНИЕ РАДУГИ!
В
первый день на свободе над нашим домом появилась двойная радуга. Мы это
запечатлели и хотим намекнуть на нашу связь с вами, Дорогие наши
ДОБО! Всем вам передаем огромный привет от нас всех! Соскучились по Вам!
Мы
тут немного освоились, долго думали, что же это у нас получается: эко-поселение
– нет, деревня – нет, ах да – РАНЧО!
Таки
Ранчо, иначе не назовешь. Нет, у нас не ферма
заграничного устоя, просто у нас море смеха и море свободы. Хотели как-то
назвать наш райский уголок и все единодушно согласились назвать именно так.
Часто
вспоминаем нашу предыдущую маму - директора детского дома «Ромашка» (г.Никополь)ВалентинуВикторовну и коллектив детского дома. МОЛОДЦЫ! Спасибо
вам за наших деток! Мы вас ОЧЕНЬ ЛЮБИМ!
Никого
не слушайте все, кого сердце позвало помочь деткам без родителей! Вы нужны им!
Очень!
Они
обогатят Вашу жизнь и многому научат!
Всем, кто
нас читает,передаем привет
и большое СПАСИБО за время, потраченное на нас! Мы Вас тоже очень любим!
С
уважением приемная семья Гридины
Ранчо
до востребования
PS: Пока Вам писали у
нас снова новости горят. Про то, что мы успели обзавестись еще и курочками,
скромно умолчу. Гораздо важнее то, что доця пришла с просьбой: «Мам, а можно я
не буду много деток брать из детского дома, двоих-троих мне вполне хватит»…
Маленькая пауза, мы этот вопрос с детками не
обсуждали вообще, это стало ЕЁ идеей. А еще она просит взять себе в нашу семью
еще младшую сестричку. Еле согласилась на одну, вообще просила еще несколько
деток. Это при всем при том, что месяц назад она категорически отказывалась от
пополнения семьи. Прогресс. Растем. И РАДУЕМСЯ!
Если и вы хотите взять ребёнка в семью, на нашем сайте вы сможете найти всю необходимую информацию.
Ідея екологічно непаразитуючого способу життя завела
нас у сільську місцевість. Огорнула в ліси, викупала в річці, надихала в нас
свіжість сосен і влила відкрите небо в наші голови.
А діти? Як же без них! Кому ж це все передати
і надихнути!?
Троє розбешак для нас виявилося те,
що потрібно, і ми поїхали жити в наш будиночок. Прийомні дітки дуже швидко
адаптувалися і освоїлися. Особливо наш Ден, йому 9 років, зараз вчимо
англійську, і відповідно тепер отримав прізвисько «за кордону» для підтримки
атмосфери. Він народився фермером, ним же хотів би стати,
звичайно ж,поєднуючи з професією столяра.
Молодшенький - ботанік.
А сестричка ще визначається. Вона маленька,
але їй підкоряються всі тварини, у неї щось або від кінолога, або
від ветеринара.
Ах, так. СЯЙВО ВЕСЕЛКИ!
У перший день на волі над нашим будинком
з'явилася подвійна веселка. Ми це відобразили і хочемо натякнути
на наш зв'язок з вами,
Дороганаша ДОБО! Всім вам передаємо величезний привіт
від нас усіх! Скучили за вам!
Ми тут трохи освоїлися, довго думали, що ж це
у нас виходить: еко-поселення - ні, село - ні, ах так - РАНЧО!
Таки ранчо, інакше не
назвеш. Ні,у нас не ферма закордонного устою, просто у нас море сміху та море свободи.
Хотіли якось назвати наш райський куточок і всі одностайно погодилися назвати
саме так.
Часто згадуємо нашу попередню маму - директора
дитячого будинку «Ромашка» (м.Нікополь)ВалентинуВікторівну та колектив дитячого будинку. МОЛОДЦІ! Спасибі вам
за наших діток! Ми вас дуже ЛЮБИМО!
Нікого не слухайте всі ті, кого серце покликало
допомогти діткам без батьків! Ви потрібні їм! Дуже!
Вони збагатять Ваше життя і багато
чому навчать!
Всім, хто нас читає
передаємо привіт
і велике ДЯКУЮ за час, витрачений на нас! Ми Вас теж дуже любимо!
З повагою прийомна сім'я Грідіних
PS: Поки вам писали, у
нас знову новини горять. Про те, що ми встигли обзавестися ще й курочками,
скромно промовчу. Набагато важливіше те, що доця прийшла з проханням: «Мам, а
можна я не буду багато діток брати з дитячого будинку, двох-трьох мені цілком
вистачить»...
Маленька пауза, ми це питання з дітками не
обговорювали взагалі, це стало ЇЇ ідеєю. А ще вона просить взяти собі в нашу
сім'ю ще молодшу сестричку. Ледве погодилася на одну, взагалі просила ще кілька
діток. Це при всьому при тому, що місяць тому вона категорично відмовлялася від
поповнення родини. Прогрес. Ростемо. І радіємо!
Ідея екологічно непаразитуючого способу життя завела
нас у сільську місцевість. Огорнула в ліси, викупала в річці, надихала в нас
свіжість сосен і влила відкрите небо в наші голови.