Крок до інтеграції для дітей та їхніх родин у проєкті «СОС Діти. Програма екстреної допомоги»
Посилення інтеграції, стійкості та психосоціальна підтримка дітей та їхніх родин, які постраждали внаслідок війни, — такою була мета співпраці БФ «Помагаєм» та МБО «БФ «СОС Дитячі Містечка»» Україна у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги».
Проєкт тривав 4 місяці, але ми встигли зробити чимало корисного. Серед активностей проєкту були: інтеграційні заходи, психосоціальна підтримка дітей у групах та на індивідуальних зустрічах, підтримка школярів у надолуженні освітніх втрат, індивідуальні заняття з логопедом для дітей з особливими освітніми потребами (ООП).
Окремий напрям — навчання учасників команди супроводу дітей з ООП: педагогів, психологів, тьюторів, тренінг для батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, послуги профорієнтації для підлітків.
Інтеграційні екскурсії
Інтеграційні заходи БФ «Помагаєм» проводить з 2023 року. Це екскурсії та майстер-класи, на яких родини зі статусом ВПО та родини дітей з інвалідністю можуть відпочити від щоденної рутини, дізнатися більше про історію, культуру та цікавинки краю, в якому вони живуть, поспілкуватися одне з одним, познайомитися з іншими родинами.
Врешті-решт люди (вимушені залишити рідні домівки через війну), які відвідують екскурсії, не тільки розширюють горизонт своїх знань про регіон, а й пов’язують місце з яскравими враженнями, відчуваючи себе на Дніпропетровщині трохи більше «своїми», обізнаними, упевненими. Діти з інвалідністю отримують додаткову можливість побути в колі інших дітей, разом із ними дивуватися й радіти, грати й розважатися.
Гончарна майстерня Сергія Горбаня та кіностудія «Контрабас» допоможуть зазирнути за лаштунки оповитих романтикою творчих професій. Парк сімейного відпочинку Berry Land та Хаб аграрно-рекреаційного туризму «Зелений Гай» дають можливість цілий день спілкуватися з природою та тваринами, дізнатися, що фермерство може бути надзвичайно креативним. А в Петриківці кожен доторкнеться до історії нашого козацького краю та таємниць Петриківського розпису.
«Ягідна країна»
«Майстер-класи, танці, стрільба з лука, катамарани, гойдалки, батут, тарзанки… навіть трактор возив нас полями! І все це лише за один день у Berry Land! – із захопленням розповідає пані Світлана, керівниця студії розвитку для дітей аутичного спектру Rain Children. – Коли ми приїхали, відразу почалися розваги з аніматорами: танці й конкурси. Наші діти від душі натанцювалися, а далі треба було лише встигати їх ловити. Вони дуже активні, і всі розваги в Berry Land їм дуже до душі. Особливо сподобалося вогняне шоу!»
Berry Land – це простора зелена територія з сучасними ігровими елементами та розважальною програмою від аніматорів. Тож тут можна просто бігати й грати цілий день. Але дорогою ти обов’язково дізнаєшся щось цікаве й корисне про фермерське господарювання й тваринництво.
Пані Людмила ростить сина з інвалідністю. На початок повномасштабного вторгнення вони з сином жили у селі Лагідне Пологівського району Запорізької області.
26 лютого 2022 року село окупували. «Ми прокинулися зранку й зрозуміли, що ми в своїй країні та в своєму домі – але вже в небезпеці. Але найважчим було ухвалити рішення: виїхати чи залишатися, адже ворог обстрілював евакуаційні колони».
Спочатку Людмила з Богданом перебралися до Токмака. Тиждень жили у знайомих, шукаючи у чатах повідомлення про вільне місце в машині. Кілька разів на блокпостах їх розвертали назад. Врешті-решт під обстрілами виїхали через Пологи. У Дніпрі вони живуть у друзів.
Пані Людмила з захопленням розповідає про мандрівку до «Ягідної країни»: «Це просто чудово, що є місце, де мама активної дитини може просто відпустити сина: а він стрибає то на батут, то на гірку, то знову на батут.
Тиша, спокій, велика територія, різноманітні розваги, свіже повітря, смачний обід, а ще навколо багато дітей. Це гарна можливість для соціалізації, бо в нас з нею проблеми.
А ще ця екскурсія - можливість дати дитині те, на чому зазвичай економиш. Бо першочергове - це заняття з логопедом, психологом та інші спеціалісти, а з розваг - переважно дитячий майданчик».
Королівство глечиків та горняток
Де знаходиться найбільша в Україні гончарна піч? У нашому Дніпрі! Гончарна майстерня Сергія Горбаня – це не просто приміщення з гончарним колом. Це величезна, мальовнича садиба на схилі однієї з міських балок.
Без такої території не обійтися: адже деякі «горнятка», створені тут, вище людського зросту. Печей у садибі декілька, найбільша з них не має дверцят: вона просто закладається цеглою на час випалу. До речі, способів випалу тут теж використовують чимало: аж чотири. Усі найпотаємніші секрети гончарної майстерності розкрили господарі учасникам нашої екскурсії садибою.
А потім кожен мав можливість спробувати себе у цій справі: не тільки зліпити власну чашку або миску, а й розфарбувати її.
Пані Аріна та її донька Даша – двічі переселенці. До війни родина жила в Луганську. У липні 2014 року колеги дивом змогли дістати пані Аріні останні квитки в Харків. Чоловік ще довго не міг виїхати, його не випускали окупанти.
На лютий 2022 року родина жила в багатоповерхівці поруч із Фельдман ЕкоПарком та заводами. Цьому району «перепало» не менше, ніж Салтівці. У будинок потрапляла ракета, російська ДРГ замінувала територію житлового комплексу. Лише тому що в сім’ї була дитина, їх погодився забрати волонтер, але до будинку під’їхати не наважився: під снігом могли бути міни.
«Ми йшли з дому до машини на свій страх і ризик ланцюжком: попереду чоловік, за ним дитина і я», — розповідає пані Аріна. Чоловік залишився працювати в Харкові, він виконує важливу для країни роботу. А дружина з донькою оселилися в Дніпрі.
«Як ми приїхали у 2022 році в Дніпро – відтоді я мріяла побувати в майстерні Сергія Горбаня, — ділиться пані Аріна. «У Харкові я працювала в яслах із дітьми до 3 років. За стандартним матеріалом було нудно працювати, й завідувачка нам дозволяла «відхилятися» від базової програми, тому я почала дивитися в Інстаграмі публікації про вироби хендмейд. І мені підкидало зокрема інформацію про цю майстерню.
Найбільше мені припав до душі саме процес ліплення. Для мене це було вперше. Взяти в руки глину, відчути її – це така особлива насолода!
Доньці теж дуже сподобалося, але вона вже досвідчена, займалася ліпленням у заходах іншого фонду, то вона мене повчала, як правильно.
Ми дуже вдячні за цю можливість! У мене весь день був прекрасний настрій, практично ейфорія. Ми йшли з подругою та обговорювали захід. Сьогодні зустрілися з нею на занятті з англійської – і там про це говорили, хоча вже два дні пройшло. Досі ми під емоціями».
За два тижні учасники отримають свої вироби вже випалені та вкриті поливою – і можна буде сміливо користуватися ними за столом. І можливо, ця чашка, створена своїми руками у прекрасний осінній день в чудовому місці, буде ще довго дарувати радість і надію людині, долю якої не раз намагалася надломити війна.
Ольга Левченко, 23.10.2025
________________
Матеріали, розроблені у рамках проєкту, не обов'язково відображають офіційну позицію СОС Дитячі Містечка.