Найменші пацієнти лікарні ім. Руднєва потребують допомоги

Найменші пацієнти лікарні ім. Руднєва потребують допомоги

Медицинский центр матери и ребенка им. Руднева – больница с грандиозной историей. Прежде всего это старейшая детская больница в Днепре – в 2017 ей стукнуло 104 года. Дальше следует сказать, что это крупнейший памятник благотворительности и общественной инициативе в истории города. Земельные участки для строительства и 659102 рубля передала Надежда Алексеенко городским властям, выполняя последнюю волю покойного мужа, купца Ивана Алексеенко. 68500 руб. предназначалось для строительства, 400000 руб. – для дальнейшего содержания бесплатной детской больницы.

Здание построили, и хотя войны и исторические катаклизмы не раз меняли его судьбу, в итоге оно всегда начинало снова использоваться по назначению. 32 года назад здесь открыли первое в Украине отделение реанимации новорожденных. И именно к числу самых маленьких пациентов относятся наши подопечные в больнице – «отказнички».

В Центре мы контактируем с врачами двух отделений. Первое – отделение патологии новорожденных детей с инфекционной патологией. И здесь мы беседуем с заведующей Викторией Львовной Белозеровой.

Сюда привозят деток с серьезными патологиями из всех роддомов Днепра. Малыши находятся здесь до 28 суток; когда состояние стабилизируется, их переводят в другие отделения. И поскольку сюда часто попадают дети с тяжелыми заболеваниями, среди них довольно много «отказничков» – от 3 до 10 детей одновременно.

Больница старается максимально обеспечить их медикаментами, но подгузники в разряд медикаментов не входят, вместе с другими средствами ухода и детским питанием. Этим деткам регулярно помогают родители малышей, которые раньше лежали в отделении, и все-таки этого недостаточно. Подгузники 2 размера, лечебное питание Нестле Альфаре, Нутрилон Мальабсорбция, Бепантен, Судокрем – то, в чем постоянно нуждается отделение.

Виктория Львовна – первый врач из днепровских отделений «отказничков», которая в разговоре с нами сетует на то, что родители иногда отказываются от перспективных деток, проблемы которых может решить современная медицина, требуются только деньги. Это настоящая трагедия, считает она, когда ребенку можно помочь, но родители отступают перед трудностями. Она рассказывает о глубоком стрессе, который переживает мама, родившая больного ребенка и о том, что в таких ситуациях медики привлекают психологов из соцслужб, которые поддерживают родителей и помогают принять правильное решение. И конечно, доктора очень радуются, когда мамы, поспешившие оставить больных малышей, все-таки возвращаются за ними через время.

Отсюда мы направляемся в отделение для недоношенных новорожденных детей с инфекционной патологией. Здесь заботятся о преждевременно родившихся крохах со всей области – до тех пор пока они не наберут немного вес, не начнут самостоятельно глотать питательную смесь.

Именно здесь полтора года назад выхаживали нашего подопечного Сашеньку Петрова – мальчик родился на 29 неделе беременности с весом 740 г. Сейчас небольшие проблемы со здоровьем у него есть, но в целом он догоняет сверстников в развитии. Но здесь бывают и пациенты с весом немногим больше 500 г.

Здесь нас встречают заведующий отделением Тебердеев Александр Александрович и старший медбрат Максим. Беспокоясь о том, чтобы лица малышей не попали в публичное пространство, Максим не пускает нас фотографировать дальше порога. Рассказывает о том, что «ничейных» деток в отделении сейчас двое, но бывает и до 10, что им нужны самые маленькие подгузники, влажные салфетки, косметическое молочко и кремы. А еще о том, что медперсонал очень переживает за крохотных пациентов, когда есть возможность, выносит их дышать свежим воздухом на улицу, и если малышей переводят или выписывают, расстается со слезами на глазах.

Наше сотрудничество с Центром им. Руднева в каком-то смысле продолжает давние традиции благотворительности днепрян, которые никогда не оставляли самых маленьких и уязвимых членов общества без помощи. Мы уверены, что и в дальнейшем, несмотря на экономические сложности в стране, жители города найдут возможности помочь малышам, а когда поправится здоровье, найти семью будет не так уж трудно. Поддержать деток, временно оставшихся без родительской опеки в больницах города, можно на страничке проекта «Ты не один».

Будівлю звели, й хоча війни й історичні катаклізми не раз змінювалиїї долю, в результаті вона знов поверталася до свого первинного призначення. 32 роки тому тут відкрили перше в Україні відділення реанімації новонароджених. І саме до числа найменших пацієнтів відносяться наші підопічні – «відмовнички».

У Центрі ми контактуємо з лікарями двох відділень. Перше – відділення патології новонароджених дітей з інфекційною патологією. І тут ми розмовляємо з завідуючою Вікторією Львівною Білозьоровою.

Сюди привозять діток із серйозними патологіями з усіх пологових будинків Дніпра. Малюки знаходяться тут до 28 діб; коли стан стабілізується, їх переводять в інші відділення. І оскільки сюди часто потрапляють малюки з тяжкими захворюваннями, серед них досить багато «відмовничків» - від 3 до 10 дітей одночасно.

Лікарня намагається максимально забезпечити їх медикаментами, але підгузники в розряд медикаментів не входять, разом з іншими засобами догляду та дитячим харчуванням. Цим діткам регулярно допомагають батьки малюків, які раніше лежали у відділенні, й усе ж таки цього недостатньо. Підгузники 2 розміру, лікувальне харчування Нестле Альфаре, Нутрилон Мальабсорбція, Бепантен, Судокрем – те, чого постійно потребує відділення.

 

Вікторія Львівна – перший лікар із дніпровських відділень «відмовничків», яка в розмові з нами нарікає на те, що батьки іноді відмовляються від перспективних дітей, проблеми яких може вирішити сучасна медицина, потрібні тільки гроші. Це справжня трагедія, вважає вона, коли дитині можна допомогти, але батьки відступають перед труднощами. Вона розповідає про глибокий стрес, який переживає мама, що народила хвору дитину, й про те, що в таких ситуаціях медики залучають психологів із соцслужб, які підтримують батьків і допомагають прийняти правильне рішення. І звичайно, лікарі дуже радіють, коли мами, що поспішили залишити хворих малюків, все-таки повертаються за ними згодом.

Звідси ми прямуємо увідділення для недоношених новонароджених дітей із інфекційною патологією. Тут дбають про передчасно народжених немовлят з усієї області – доти, поки вони не наберуть трохи вагу, не почнуть самостійно ковтати поживну суміш.

Саме тут півтора роки тому виходжували нашого підопічного Сашка Петрова – хлопчик народився на 29 тижні вагітності з вагою 740 г. Зараз невеликі проблеми зі здоров'ям у нього є, але в цілому він наздоганяє однолітків у розвитку. Взагалі ж сюди потрапляють і немовлята з вагою біля 500 г.

Тут нас зустрічають завідувач відділенням Тебердеєв Олександ Олександрович і старший медбрат Максим. Турбуючись про те, щоб особи малюків не потрапили в публічний простір, Максим не пускає нас фотографувати за поріг. Розповідає про те, що «нічийних» діток у відділенні зараз двоє, але буває й до 10, що їм потрібні найменші підгузники, вологі серветки, молочко й креми. А ще про те, що медперсонал дуже переживає за крихітних пацієнтів; коли є можливість, виносить їх дихати свіжим повітрям на вулицю, і якщо малюків переводять або виписують, розлучається зі сльозами на очах.

Наша співпраця з Центром ім. Руднєва в якомусь сенсі продовжує давні традиції благодійності дніпрян, які ніколи не залишали найменших і найвразливіших членів суспільства без допомоги. Ми впевнені, що й надалі, незважаючи на економічні труднощі в країні, жителі міста знайдуть можливості допомагати малюкам, а коли покращиться здоров'я, знайти сім'ю буде не так уже й важко. Підтримати дітей, які тимчасово залишилися без батьківського піклування в лікарнях міста, можна на сторінці проекту «Ти не один».