Між родиною та сирітством

img

Новини

Між родиною та сирітством

Про відмовничків дитячої міської лікарні №6 ми говорили з Полуцигановою Людмилою Георгіївною, завідуючою інфекційним відділенням для дітей раннього віку №7.

 

Як і лікарі інших дитячих лікарень міста, розповідаючи про «відмовничків», вона нагадує, що окрім діток, залишених батьками або вилучених з неблагополучних сімей, є немовлята, батьки яких відвідують їх раз на тиждень і приносять кілька підгузників та пару бананів. Це не відмовнички, але їм теж потрібна допомога волонтерів та благодійників. І якщо «справжніх відмовничків» у відділенні зараз двоє, то малюків, батьки яких повністю поклали турботу про них на лікарню, набагато більше.

Засоби, які виділяє держава на медикаменти та харчування для таких діток, не перевищує 10 грн на день. Препаратами лікарня забезпечує їх повною мірою, періодично виділяються кошти на підгузники, а ось що стосується харчування – лікарня купує тільки найдешевше , яке підходить далеко не всім дітям. Тому медики вдячні всім, хто передає засоби гігієни та якісне харчування.

Кисневий концентратор, який знаходиться в палаті відмовничків і в будь-яку хвилину може знадобитися одному з двох діток, теж куплений за кошти волонтерів. У малюків є іграшки, ліжечка та брязкальця, немає тільки найближчих, найважливіших у світі людей. Вірніше є, але в їхньому житті немає місця для власних діток.

Ми питаємо, чи має медперсонал можливість приділяти увагу дітям, окрім медичних процедур. «Коли на зміну дві медсестри, – відповідає Людмила Георгіївна, – вони можуть трошки пограти з малюками, але коли одна ...» – заввідділу розводить руками, і ми розуміємо, що більшу частину дня діти в палатах самі.

 


 Между семьей и сиротством Между семьей и сиротством   Между семьей и сиротством

 

 

Один із малюків, яких ми побачили, зовсім маленький і серйозно хворий. Другий, побачивши нас, піднімається у ліжечку та з цікавістю тягнеться до ключів і фотоапарату. Доводиться відволікати його, щоб він не дивився в об'єктив – обличчя дітей не повинні з'являтися в мережі. Дівчинку знайшли на вулиці разом із мамою, яка була добре напідпитку.

Лікарня має, перш за все, обстежити таких діток. Обстеження займає не більше двох тижнів. Теоретично за цей час соцслужби мають оформити документи й направити малюка до дитячого закладу, повернути в сім'ю або підшукати йому прийомну. На жаль, на цю процедуру деколи йдуть місяці.

Людмила Георгіївна з задоволенням розповідає про випадки, що запам'яталися: про дитину зі спинномозковою грижею, за якоючерез кілька місяців після народження все-таки повернулися кровні батьки. Можна тільки уявити, скільки всього вони передумали в цей час і як складно було прийняти рішення. Інший незвичайний поворот у долі відмовничка: коли дівчинку, на обличчі якої відобразилися згубні звички її батьків, забрала дуже красива, заможна жінка, прокоментувавши, що зовнішність не головне, і взагалі, можна зробити пластику.

Дуже радує нас і Людмилу Георгіївну той факт, що в пологових будинках від дітей відмовляються все менше. Причини можна припускати різні: зростаючі можливості медицини в лікуванні та реабілітації важких захворювань, підвищення свідомості батьків або те, що лікарі, нарешті, перестали переконувати молодих мам відмовитися від «проблемних» малюків. Але відділення рідше поповнюється дітьми, від яких відмовилися, а ось приплив дітей, вилучених з неблагополучних сімей, не зменшується. Тому наша підтримка лікарні спецхарчуванням і підгузниками залишається актуальною. Допомогти проекту «Ти не один» можнатут, звіти про допомогу дивіться в коментарях. Дякуємо всім, хто бере участь у житті дітей, які опинилися без батьківського піклування!


Залиште свій коментар