Відбувся ІІІ Форум креативних індустрій "Україна – світу"
Дети, рожденные после 2010 года, проживут сто лет, из переработанного
пластика будут делать воду, и уже в ближайшем будущем роботы заменят водителей,
риелторов и чиновников – так говорят футурологи. Только речь идет о развитых странах,
в число которых Украина не входит. Как нам впрыгнуть в этот уходящий поезд, как
занять достойное место в пазле из стран на глобусе? Мы потребляем
огромное количество продукта из-за рубежа в сфере культуры и технологий – а что
мы можем дать миру?
Ответы на эти вопросы искали на ІІІ Форуме креативных
индустрий «Украина
– миру», который 14-15 ноября 2017 года провел в
Днепре благотворительный фонд «Помогаем» в рамках
проекта «Мосты общественной активности» при финансовой поддержке
Евросоюза.
Для участников Форума
стало очевидным, что существуют две Украины. Одна – это разрушающиеся
исторические памятники, останавливающиеся предприятия, безразличие местных
жителей, инертность представителей власти. Отношение последних символизирует ситуация,
описанная одним из спикеров: бабушке из соседнего села на велосипеде с ключом поручено заведовать старинным замком, медленно разрушающимся посреди
степи.
Вторая Украина – это люди,
которые готовы брать на себя ответственность и действовать, объединяться и
договариваться, находить все мыслимые и немыслимые пути взаимодействия с
чиновниками и поиска средств – и делать свою страну комфортной для ее жителей и
интересной для туристов и иностранных инвестиций.
Они восстанавливают
исторические и архитектурные объекты, а из брошенных заводов создают хабы –
публичные пространствы для выставок, концертов и лекций. Они разрабатывают
туристические маршруты по всей Украине и родному краю, открывая для местных
жителей неизвестные странички его истории и культуры, а для приезжих из-за
рубежа – необычные места нашей страны. Они осуществляют самые невероятные
проекты для детей, молодежи и пожилых людей.
Слушая их, мы снова и
снова убеждались, что именно креативные индустрии могут вернуть
жизнь в города, строившиеся вокруг промышленных гигантов, привлечь туристов в
небольшие городки и села, поднять экономику громад.
Все фото здесь.
Мы смотрели два видеосюжета,
вызывающих бурю эмоций. Один из них – о том, как время уничтожает старинные
церкви и замки, реконструкция которых требует миллионных вложений. Второй – о настольной
игре «Переселенська блуканина», которая предлагает каждому «влезть в шкуру»
переселенца, на час погрузиться в мир, где ты лишаешься жилья и бизнеса, где
бюрократическая машина не дает тебе почувствовать себя равноправным гражданином,
а нетолерантность окружающих повергает в отчаяние.
Реакция большинства зрителей на эти сюжеты – выключить, не смотреть, не
знать – слишком больно. Реакция тех, кто представлял свои проекты на нашем
форуме – немедленно предпринять что-нибудь, чтобы изменить ситуацию к лучшему. Их поле
деятельности – спорт, искусство, наука, техника – любая сфера, в которой могут
быть вызовы.
Их кейсы – это не только демонстрация продукта или услуги – это личные
истории от рождения идеи до ее воплощения.
О том как человек, не являющийся известным фотохудожником, с нуля
реализует проект: аудиовизуальную выставку «Женские истории в переселении» (Ирина
Харламова, общественная организация «Равные возможности»).
О том, как херсонцы устраивают не просто хаб – амбициозный «Центр
креативной экономики» на базе заброшенного завода: «Нужен всего лишь один
миллион – и у нас точно все получится!» И веришь: у этих получится (Виталий
Белобров, ГО «Ми - херсонці»).
О том, как фермер, переселенка из Крыма, создает Центр внедрения
инновационных технологий, предлагающий новейшее сельскохозяйственное оборудование
(Наталья Острянина).
О том, почему айтишник, отправившийся жить и работать в Европу,
принимает решение вернуться и самореализовываться здесь (Максим Копистко, ГО «Чеспейс»)
Блоки IT и технологий – новинка на ІІІ Форуме – приковали к себе внимание всех участников. Глава
правления Днепровского IT кластера Максим Ицкович рассказывал о будущем
украинского сервисного IT сектора. Его пожелание «be useful or die trying» не оставило никого равнодушным – на нашем
форуме собрались именно те, кто умеет или учится быть «useful».
Напоследок цитаты из отзывов:
Андрей Шелестюк, исполнительный директор общественной организации "Клуб пригод Френд" (Житомир)
«Дякуємо організаторам проекту за вклад в розвиток нашої країни через
створення такого майданчика для презентацій свого досвіду, позитивних історій
успіху, стартапів, та нових комунікацій та ідей. Вже не перший раз беру участь у Форумі, і кожного разу отримую масу контактів, спільних ідей, починаю
по-іншому дивитись на те, чим займаюсь».
Ирина Ткаченко, урбанистическая платформа "Мости до міста" (Кропивницкий):
«Той момент усвідомлення, що Кропивницький, Мала Виска та
Кіровоградщина звучить з вуст ведучих у залі, де понад 150 учасників з різних
куточків України приїхали, аби вчитися й обмінюватися досвідом, і ти разом із Сергієм Ткаченко презентуєш
свій регіон та локальні ініціативи, дає відчуття впевненості й маленької перемоги».
Юлия Болкун, коуч Краковской академии им.Анджея Фрича Моджевского (Харьков):
Вподобаний нами захід Форум «Креативні індустрії: Україна – світу», який
відбувся 14-15 листопада в м. Дніпро зібрав охочих до змін, до підвищення it-компетенцій та сучасних інтегрованих молодих фахівців галузі інформаційних
технологій нашої країни! Такe собі,
space-ком'юніті, яке спромоглося долучити до праці ДВА ! it-кластера країни (Харків та Дніпро) та зацікавити купою, просто
безліччю кейсів реалізованих проектів!»
Константин Борисов, основатель концептуального кафе на деревьях «Скворечник»
(Киев):
«Презентовал наш проект с историей в картинках и видео. Оказалось, в других
городах наша концепция так же может быть очень актуальна. Получил много
интересных предложений, знакомств, мыслей и просто советов. Выступаю там уже в
третий раз: за эти полгода Форум уже приносит свои плоды в виде новых, смелых и
интересных проектов из самых неожиданных уголков страны. Форум вдохновляет и
напоминает нам о том, что за простыми гражданами-активистами будущее, что эта страна ещё
не катится в пропасть, потому что есть люди, готовые своими силами делать мир
вокруг себя лучше».
Діти,
народжені після 2010 року, проживуть сто років, з переробленого пластику будуть
робити воду, і вже в найближчому майбутньому роботи замінять водіїв, ріелторів
і чиновників – так кажуть футурологи. Тільки мова йде про розвинені країни, в
число яких Україна не входить. Як нам ускочити в цей поїзд, як зайняти гідне
місце в пазлі з країн на глобусі? Ми споживаємо величезну кількість продукту
з-за кордону у сфері культури й технологій – а що ми можемо дати світові?
Відповіді
на ці питання шукали на ІІІ Форумі креативних індустрій «Україна – світу», який
провів у Дніпрі благодійний фонд «Помагаєм» у рамках проекту «Містки громадської
актівності» за фінансової підтримки Євросоюзу 14-15 листопада 2017 року.
Для учасників Форуму стало очевидним, що існують
дві України. Одна – та, в якій руйнуються історичні пам'ятки, зупиняються
підприємства, місцеві жителі байдужі, а влада інертна. Ставлення останньої
символізує ситуація, описана одним зі спікерів: бабусі з сусіднього села на
велосипеді з ключем доручено завідувати старовинним замком, який повільно
руйнується посеред степу.
Друга Україна – це люди, які готові брати на себе
відповідальність і діяти, об'єднуватися й домовлятися, знаходити всі можливі
шляхи взаємодії з чиновниками й пошуку коштів – і робити свою країну комфортною
для її жителів і цікавою для туристів та іноземних інвестицій.
Вони відновлюють історичні та архітектурні об'єкти, а з покинутих заводів ы фабрик створюють хаби – публікні простори для виставок,
концертів та лекцій. Вони розробляють туристичні маршрути всією Україною й
рідним краєм, відкриваючи для місцевих жителів невідомі сторінки її історії і
культури, а для приїжджих із-за кордону – незвичайні місця нашої країни. Вони
здійснюють найнеймовірніші проекти для дітей, молоді та літніх людей.
Слухаючи їх, ми знову й знову переконувалися, що саме
креативні індустрії можуть повернути життя в міста, які будувалися навколо
промислових гігантів, залучити туристів у невеликі містечка й села, підняти
економіку громад.
Ми дивилися два відеосюжети, що викликають бурю
емоцій. Один із них – про те, як час знищує старовинні церкви й замки,
реконструкція яких вимагає мільйонних вкладень. Другий – про настільну гру
«Переселенська блуканина», яка пропонує кожному «влізти в шкуру» переселенця,
на годину зануритися в світ, де ти втрачаєш житло й бізнес, де бюрократична
машина не дає тобі відчути себе рівноправним громадянином, а нетолерантність
оточуючих сповнює відчаєм.
Реакція більшості глядачів на ці сюжети – вимкнути,
не дивитися, не знати – занадто боляче. Реакція тих, хто представляв свої
проекти на нашому форумі – негайно вжити що-небудь, щоб змінити ситуацію на
краще. Їх поле діяльності – спорт, мистецтво, наука, техніка – будь-яка сфера,
в якій можуть бути виклики.
Їх кейси – це не тільки демонстрація продукту або
послуги – це особисті історії від народження ідеї до її втілення.
Про те як людина, що не є відомим фотохудожником, з
нуля реалізує проект: аудіовізуальну виставку «Жіночі історії в переселенні»
(Ірина Харламова, ГО «Рівні можливості»).
Про те, як херсонці влаштовують не просто хаб –
амбітний «Центр креативної економіки» на базі закинутого заводу: «Потрібен
всього лише один мільйон – і в нас точно все вийде!» І віриш: у цих вийде
(Віталій Білобров, ГО «Ми - Херсонці»).
Про те, як фермер, переселенка з Криму, створює
Центр впровадження інноваційних технологій, що пропонує новітнє сільськогосподарське
обладнання (Наталія Острянина).
Про те, чому айтішник, який відправився жити і
працювати в Європу, приймає рішення повернутися й самореалізовуватися тут
(Максим Копистко, ГО «Чеспейс»)
Блоки ІТ й технологій – новинка на ІІІ Форумі –
прикували до себе увагу всіх учасників. Глава правління Дніпровського ІТ
кластера Максим Іцкович розповідав про майбутнє українського сервісного ІТ
сектора. Його побажання «be useful or die trying» не залишило нікого
байдужим – на нашому форумі зібралися саме ті, хто вміє або вчиться бути
«useful».
Наостанок цитати з відгуків:
Андрій Шелестюк, виконавчий директор ГО "Клуб пригод Френд" (Житомир):
«Дякуємо організаторам проекту за внесок в розвиток нашої країни через створення такого
майданчика для презентацій свого досвіду, позитивних історій успіху, стартапів,
та нових комунікацій та ідей. Вже не перший раз
беру участь у Форумі, і кожного разу отримую масу контактів, спільних ідей,
починаю по-іншому дивитись на те, чим займаюсь».
Ірина Ткаченко, урбаністична платформа "Мости до міста" (Кропивницький):
«Той
момент усвідомлення, что Кропивницький, Мала Виска та Кіровоградщина звучить з
вуст ведучих у залі, де понад 150 учасников з різніх куточків України Приїхали,
аби Вчитися й обмінюватіся досвідом, и ти разом Із Сергієм Ткаченко презентуєш
свой регіон та Локальні ініціативи, дает Відчуття впевненості й маленької
перемоги».
Юлія Болкун, коуч Краківської академії ім.Анджея Фрича Моджевського (Харків):
Вподобаний нами захід Форум «Креативні індустрії: Україна – світу», який
відбувся 14-15 листопада в м. Дніпро зібрав охочих до змін, до підвищення it-компетенцій та сучасних інтегрованих молодих фахівців галузі інформаційних
технологій нашої країни!
Такe собі,
space-ком'юніті, яке спромоглося долучити до праці ДВА ! it-кластера країни (Дніпро та Харків) та зацікавити купою, просто
безліччю кейсів реалізованих проектів!»
Костянтин Борисов, засновник концептуального сімейного кафе на деревах "Скворечник":
«Презентував наш проект з історією в картинках і відео. Виявилося, в інших
містах наша концепція так само може бути дуже актуальна. Отримав багато цікавих
пропозицій, знайомств, думок і просто порад. Виступаю там уже втретє: за ці
півроку Форум уже приносить свої плоди у вигляді нових, сміливих і цікавих
проектів з найнесподіваніших куточків країни. Форум надихає й нагадує нам про
те, що за простими громадянами-активістами майбутнє, що ця країна ще не
котиться в прірву, бо є люди, готові своїми силами робити світ навколо себе
кращим».