Шлях до себе (переможець літературного конкурсу)
Общечеловеческие ценности побуждают нас заботиться о здоровье и благосостоянии собственном и своей семьи. Большинство из нас хорошо справляется с этим, непрерывно стремясь повысить показатели. Обычно круг тех, о ком мы заботимся, ограничивается нашими близкими. Бесспорно, это первейшая ценность и обязанность человека - заботиться о своих детях, супругах, родителях… Слыша о чужой беде, мы обычно вздыхаем, с опаской воображая, а вдруг подобное может произойти с тобой или близкими, ужасаемся и отмахиваемся от собственных мыслей, предпочитая не думать об этом. Видя призывы о материальной помощи, многие бросают небольшую сумму, чаще мелочь, которая и так мешает в кармане. На призывы отправить СМС, средства от которого поступают в благотворительный фонд, мы можем его отправить, сверяясь со своим балансом, надеясь, что это не мошенничество. Мы часто думаем, что вот были бы у меня немного больше денег прямо сейчас или сразу после зарплаты, я непременно отправлю помощь тому ребенку, газетная статья о котором меня очень растрогала. По собственному опыту скажу, что в большинстве случаев это остается обещанием самой себе.
Я очень рациональный человек. Я уверена, что все наши дела должны приносить практическую пользу. В 2010 году я получила научную степень. Глобальных открытий я не сделала и осознала, что реальной ценности она не представляет. Это большой объем малопонятного текста, который имеет шанс быть прочитанным только научным руководителем, рецензентом и, возможно, теми, кто будет дальше писать диссертацию на похожую тему. Я потратила на это много месяцев, а после задумалась, чтобы другого реально полезного я бы могла бы сделать за это время. Например, могла бы принести реальную практическую пользу, работая волонтером. В нашей стране настороженно относятся к волонтерам. Часто можно услышать вопрос – зачем тебе это нужно, тебе своих забот мало или сколько тебе за это платят. Мотив – потому что мне хочется помочь вызывает удивление. На что я отвечу: «В первую очередь, это нужно мне, я хочу реализовать себя, наполнить свою жизнь смыслом, делая что-то реально полезное совершенно постореннему человеку».
Анна Гриценко
www.deti.dp.ua
Загальнолюдські цінності спонукають нас піклуватися про здоров'я і добробут власний та своєї сім'ї. Більшість з нас добре справляється з цим, безперервно прагнучи підвищити показники. Зазвичай коло тих, про кого ми піклуємося, обмежується нашими близькими. Безперечно, це найперша цінність і обов'язок людини - піклуватися про своїх дітей, чоловіка або дружину, батьків... Чуючи про чужу біду, ми зазвичай зітхаємо, з побоюванням уявляючи, а раптом подібне може статися з тобою чи близькими, жахаємося і відмахується від власних думок, вважаючи за краще не думати про це. Бачачи заклики про матеріальну допомогу, багато кидають невелику суму, частіше дрібниця, яка і так заважає в кишені. На заклики відправити СМС, кошти від якого надходять в благодійний фонд, ми можемо його відправити, звіряючись зі своїм балансом, сподіваючись, що це не шахрайство. Ми часто думаємо, що ось були б у мене трохи більше грошей прямо зараз або відразу після зарплати, я неодмінно відправлю допомогу тій дитині, газетна стаття про яку мене дуже зворушила. З власного досвіду скажу, що в більшості випадків це залишається обіцянкою.
Я дуже раціональна людина. Я впевнена, що всі наші справи повинні приносити практичну користь. У 2010 році я отримала науковий ступінь. Глобальних відкриттів я не зробила і усвідомила, що реальної цінності вона не представляє. Це великий обсяг малозрозумілого тексту, який має шанс бути прочитаним тільки науковим керівником, рецензентом і, можливо, тими, хто буде далі писати дисертацію на схожу тему. Я витратила на це багато місяців, а після задумалася, щоб іншого реально корисного я б могла б зробити за цей час. Наприклад, могла б принести реальну практичну користь, працюючи волонтером. У нашій країні насторожено ставляться до волонтерів. Часто можна почути запитання - навіщо тобі це потрібно, тобі своїх турбот мало або скільки тобі за це платять. Мотив - тому що мені хочеться допомогти викликає подив. На що я відповім: «У першу чергу, це потрібно мені, я хочу реалізувати себе, наповнити своє життя змістом, роблячи щось реально корисне абсолютно незнайомій людині».
Ганна Гриценко
www.deti.dp.ua
