Діти і кораблі. Супервізійні зустрічі для прийомних батьків

img

Підтримка родини

Діти і кораблі. Супервізійні зустрічі для прийомних батьків

Ялта. Море. Кораблі. Кораблі, між іншим, якими зі стапелів зійшли, такими й будуть ходити по хвилях. Баржі, наприклад, не стати лайнером, а лайнеру ніколи не перетворитися на шлюпку. Інша річ - люди. З нами все набагато складніше. У кого піде людське дитинча, залежить від сукупності багатьох факторів: хорошої генетики, турботливої сім'ї, успішної школи, правильного виховання. Тоді можна вважати, що воно перетвориться на благополучного дорослого.

 

 

А якщо у маленького чоловічка родини немає, школа для нього - каторга, а вихователь - вулиця? Адже не всім пощастило жити з батьками, ходити в гарну школу і відчувати тепло відносин. Страшні цифри українського сирітства при живих батьках вражають щорічно. Ще більш страшні долі сиріт, які стають відомі завдяки численним публікаціям у засобах масової інформації. Здавалося б, ціла державна машина з її інтернатами, вихователями, викладачами, кухарями та лікарями працює вдень і вночі, щоб виховувати дітей-сиріт. Тільки очікування від усіх цих зусиль не збігаються з реальністю. Виходить, машина з дефектом і з вихованням дітей, які залишилися без піклування батьків, не справляється. Де ж тоді брати досвідчених лоцманів, здатних провести зростаючого чоловічка через пороги дорослішання? Та так провести, щоб міг він плисти самостійно, і сил вистачало протистояти будь-яким бурям? Хто прищепить сиротам такі поняття, як сім'я, будинок, подарує материнську ласку і батьківську турботу?

У нашій країні такий досвід вже є - це дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї. У Дніпропетровській області за їх підтримку взялася Дніпропетровська благодійна організація «Сяйво веселки», очолювана священиком Андрієм Пінчуком за фінансової підтримки фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Одна з останніх програм ефективної співпраці - це проведення виїзних супервізійних зустрічей для прийомних батьків та батьків-вихователів. Останні дві відбулися в кінці вересня, на початку жовтня в Ялті, в затишному санаторії імені Кірова. Вони були присвячені профілактиці емоційного вигоряння. Сорок чотири мами і тата (дві групи) вчилися керувати своїми емоціями, грамотно вирішувати конфлікти і творчо переробляти їх спільно з дітьми.

Практичні навички управління внутрішнім світом і фізичним тілом, самостійне проведення діагностики емоційної сфери прийомні батьки освоювали під керівництвом психологів - супервізорів Маріанни Лапіної та Оксани Костінської. Після групових занять кожен батько мав можливість отримати індивідуальну консультацію щодо вирішення проблем, що стосуються виховання дітей та взаємин один з одним. А у вільний час всі бажаючі могли обмінятися дорогоцінним досвідом вирішення численних завдань.

Супервізія передбачала не тільки освоєння необхідних навичок в теорії, а й на практиці - більшість сесій пройшли в грі і в групових обговореннях. Головне завдання такої зустрічі полягала в розумінні себе, своїх особливостей, пошуку ресурсів, які можливо досі залишалися непоміченими. Супервізори вміло, за допомогою мистецтва, гри, гумору, розкривали учасників для самих себе по-новому, і це, часом, дуже вражало. Це ж сама цікава і найважча справа пізнання себе.


Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей   Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей  Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей
 Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей  Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей  Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей

 

Загальний інтерес викликало виконання індивідуальних творчих робіт. Батьки малювали конфлікти, ліпили і трансформували емоції, зображували внутрішній світ за допомогою пластиліну. У театральних сценках вивчали способи реагування на одну і ту ж проблему. Чого коштували тільки казки, які демонстрували наші батьки. Завдання спочатку здавалася надзвичайно простим - розповісти казку про Червоний Капелюх, всім знайому з дитинства, але з різних ракурсів. З точки зору песиміста, оптиміста, людини, яка бачить тільки цифри, або яка завжди емоційно натхненна та ін Але потім виявилося, що потрібно проявити свої таланти, не посоромилися бути смішним, щоб впоратися з казкою. Прийомні батьки працювали в командах, об'єднавшись за кольором капелюхів, які самі спочатку приготували з кольорового паперу. Колір кожної з шести капелюхів відповідав певному завданню, з яким дуже відповідально і, найголовніше, з гумором, впоралися команди.

Батьки змогли повчитися різним способам зняття напруги, регулювання емоційними станами. Тренери познайомили прийомних батьків з тілесною терапією, яка показала, що керувати думками і емоціями можна через тіло. Мами і тата охоче робили гімнастику для очей, а потім щиро, як діти «ходили по болоту», «бігали на високих підборах у туфлях зі стразами», перетворювалися то на дітей, то на старих. Ці нехитрі та веселі вправи показали, що зняти напругу, поміняти емоційний заряд під силу кожному, та й ще допомогти в цьому своїм вихованцям, які дуже часто перебувають у тривозі, так як у своєму житті пройшли через недитячі страждання.

Підтвердженням ефективності подібної роботи стало тестування за шкалою емоційного вигоряння. На початку і в кінці наших супервізійних зустрічей, прийомні батьки знаходили своє місце на умовній шкалі-лінії, що зазначена прямо на підлозі нашого залу для тренінгів. Потрібно було знайти своє місце і відчути, наскільки ти близький до емоційного вигоряння. Якщо на початку роботи багато батьків відносили себе до тих, хто вже недалеко від емоційного вигорання, то після проходження супервізії більшості не тільки вдалося впоратися з особистими і внутрісімейними проблемами, а й «народити» нові ідеї, що стосуються способів виховання їх непростих дітей. І на шкалі такі прийомні батьки зайняли місце на початку шляху до вигоряння. Це було дуже показово не лише для супервізорів, а й для самих учасників.


Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей  Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей  Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей
 Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей  Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей  Дети и корабли. Супервизионные встречи для приёмных родителей

 

Удвічі корисним був тренінг для тих з батьків, кому пощастило приїхати до Ялти з другою половинкою. Їм не тільки вдалося спільно провести чотири дні, що багатодітним випадає не часто, але і за допомогою психологів та учасників групи вирішувати неминучі конфлікти. Показовими в цьому плані стали системні розстановки сім'ї, що дають можливість детально розглянути модель її функціонування, побачити свою сім'ю і своє місце в ній з боку. А ще спробувати щось змінити, прямо тут, на супервізії, щоб з готовим рішенням повернутися до своїх рідних. Хоча розстановка у кожній з двох груп була тільки одна, але і ті, хто безпосередньо в ній брав участь, і ті, хто був просто спостерігачем, дуже надихнулись, і після ділилися тим, що змогли паралельно провести аналогію зі своєю сім'єю. Це для них стало важливим моментом у розумінні своєї сім'ї.


 

За допомогою Баллінтовских груп (своєрідного мозкового штурму, що дозволяє побачити конфлікт з позицій всіх його учасників) можна було вирішити проблеми у вихованні конкретної дитини. Учасники дуже обережно виносили свої ситуації на обговорення, як завжди, побоюючись критики і оцінки своєї поведінки. Але, в рамках роботи такої групи це недозволено. Тільки лише обмін досвідом, своїми ідеями та підтримкою. Все це взяли з собою ті, хто поділився проблемами.

З Ялти батьки їхали з пристойним багажем знань, необхідних для розуміння і виховання дітей, а також із запасом позитивних емоцій і вражень.

 


Оксана КОСТИНСЬКА, Маріанна ЛАПІНА

супервізори-психологи

www.pomogaem.com.ua

Залиште свій коментар