БФ «Помагаєм» підбиває підсумки півторарічного проєкту гуманітарного реагування в шести прифронтових областях

img

Новини / Допомагаємо біженцям / Нотатки волонтера 22

БФ «Помагаєм» підбиває підсумки півторарічного проєкту гуманітарного реагування в шести прифронтових областях

С августа 2023 года по январь 2025 года продолжался совместный проект БФ «Помогаем», World Vision International и Aktion Deutschland Hilft «Адаптивное быстрое гуманитарное реагирование для удовлетворения неотложных потребностей пострадавших от конфликта домохозяйств в Украине». Он охватил 28 громад в шести областях Украины: в Харьковской, Николаевской, Донецкой, Херсонской, Запорожской и Днепропетровской.

Каждый проект БФ «Помогаем» – это тысячи километров, которые мы преодолеваем, чтобы доставить необходимую помощь на прифронтовые и деоккупированные территории. Это множество историй, которые мы слышим во время выезда. Это искренние слова благодарности за заботу и поддержку.

Всего за полтора года было реализовано 4 этапа проекта. При планировании каждого этапа мы готовились к актуальным вызовам, с которыми сталкиваются жители громад, каждый раз обновляя информацию об их потребностях.

Мы выдавали гигиенические и продуктовые наборы; зимние наборы с такими важными вещами, как плед и термос, газовые горелки и баллоны к ним, электрообогреватели; детские наборы и наборы для людей с инвалидностью.

История Елены из Покровска

До октября 2024 года Елена с мужем, сыном и дочерью жили в Покровске. Вражеские обстрелы разрушили город. Разбитые дома, отсутствие света, газа и воды – тыловой Покровск стал прифронтовым.

Сначала Елена с детьми выехали в Межевую, но к сожалению, с арендой там не сложились, поэтому через месяц они перебрались в Доброполье. Муж остался работать в Покровске.

«Мы мечтаем вернуться домой, – рассказывала нам женщина в феврале 2025 года. – Мы верим, что будем жить в мирном, украинском Покровске!»


Когда они переезжали, не смогли забрать собак, но не оставили их на произвол судьбы. Муж Елены кормит и заботится о них. Собаки же охраняют имущество своих хозяев.

Елена – учительница труда. Война разбросала ее учеников по всей Украине и миру, но они продолжают учиться в родной школе.

«Родители моих учеников тоже верят, что вернутся домой, – продолжает рассказывать женщина. – Все ждут, что придет время, и первого сентября мы пойдем в родную школу родного города.

К сожалению, мои дети знают, что такое две стены, значит сидеть и ждать, когда закончатся обстрелы. Милана всегда смотрит на маму: если я спокойна, то волноваться нечего. А я только внешне спокойная, а внутри будто все время слышу стук собственного сердца».


Елена получила от нашего фонда средства гигиены и зимний набор: плед, термос, туристическую газовую горелку и 10 баллонов к ней. Это важная помощь для их семьи, особенно если будут отключать свет.

Часто во время выездов команда БФ «Помогаем» сталкивалась с трудностями: атаки дронов, взрывы, смена места выдачи из-за угрозы обстрелов.

Несмотря на все препятствия, мы смогли охватить более 46 707 человек в вышеупомянутых областях. Это доказывает, что даже в самых сложных условиях можно организовать эффективную гуманитарную поддержку, если действовать слаженно и оперативно.

Поддержка шелтеров

Также мы поддержали 33 шелтера Днепра и области, в которых нашли временное убежище переселенцы из Донецкой, Херсонской, Луганской и Запорожской областей.

Виктория с двумя детьми эвакуировалась из Лисичанска в днепровский шелтер ГО «Джерело підтримки» в начале апреля 2022 года.

«Атаки на наш город продолжались день и ночь, – делится она. – Мы не выходили из подвала по несколько суток. Я испытывала постоянный страх за себя, за детей, а потом поняла: чтобы выжить, нужно уезжать. Когда уезжали, очень надеялась, что скоро все закончится, и мы вернемся домой».

Семья долго привыкала к жизни в чужом городе. Зато прекратилось бесконечное ожидание обстрелов.

«Мы обрели здесь покой. Я и мои дети перестали бояться ежесекундно погибнуть!» – говорит Виктория.

1794 жителя шелтеров получили гигиенические наборы и немалые наборы с кроватями, стиральными машинами, зарядными станциями EcoFlow, повербанками и тому подобное. А для четырех шелтеров мы купили топливные пеллеты. Переселенцы нашли в Днепре относительную безопасность, а мы стремились придать им чувство дома, уюта и тепла.

Мы благодарны нашим партнерам за сотрудничество, за огромный опыт, который мы получили, за возможность стать опорой для людей, оказавшихся в сложных жизненных обстоятельствах из-за войны!

Людмила Шамрай, 04.06.2025

Із серпня 2023 року до січня 2025 року тривав спільний проєкт БФ «Помагаєм», World Vision International та Aktion Deutschland Hilft «Адаптивне швидке гуманітарне реагування для задоволення нагальних потреб постраждалих від конфлікту домогосподарств в Україні». Він охопив 28 громад у шести областях України: Харківській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській.

Кожен проєкт БФ «Помагаєм» – це тисячі кілометрів, які ми долаємо, щоб доставити таку необхідну допомогу на прифронтові та деокуповані території. Це безліч історій, які ми чуємо під час виїздів. Це щирі слова подяки за турботу й підтримку. 

Всього за півтора роки було реалізовано 4 етапи проєкту. Під час планування кожного етапу ми готувалися до актуальних викликів, з якими стикаються мешканці громад, щоразу оновлюючи інформацію про їхні потреби.

Ми видавали гігієнічні та продуктові набори; зимові набори з такими важливими речами, як плед і термос, газові пальники і балони до них, електрообігрівачі; дитячі набори та набори для людей з інвалідністю тощо.

Історія пані Олени з Покровська

До жовтня 2024 року пані Олена з чоловіком, сином і донькою мешкали в Покровську. Ворожі обстріли зруйнували місто. Розбиті будинки, відсутність світла, газу та води – тиловий Покровськ став прифронтовим.

Спочатку пані Олена з дітьми виїхали до Межової, але, на жаль, з орендою там не склалися, тож через місяць вони перебралися до Добропілля. Чоловік пані Олени залишився працювати в Покровську.

«Ми мріємо повернутися додому, – розповідає жінка. – Ми віримо, що будемо жити в мирному, українському Покровську!»

Коли вони переїздили, не змогли забрати собак, але не лишили їх напризволяще. Чоловік пані Олени годує й турбується про них. А собаки охороняють майно своїх господарів.

Пані Олена – вчителька трудового навчання. Війна розкидала її учнів по всій Україні та світу, але вони продовжують навчатися в рідній школі.

«Батьки моїх учнів теж вірять, що повернуться додому, – продовжує розповідати жінка. – Всі чекають, що прийде час, і першого вересня ми підемо до рідної школи рідного міста.

На жаль, мої діти знають, що таке дві стіни, що означає сидіти й чекати, коли закінчаться обстріли. Мілана завжди дивиться на маму: якщо я спокійна, то хвилюватися нічого. А я лише зовні спокійна, а всередині наче чую стукіт власного серця».

Пані Олена отримала від нашого фонду засоби гігієни та зимовий набір: плед, термос, туристичний газовий пальник і 10 балонів до нього. Це – важлива допомога для їхньої родини, особливо якщо вимикатимуть світло.

Часто під час виїздів команда БФ «Помагаєм» стикалася з труднощами: атаки дронів, вибухи, зміна місця видачі через загрозу обстрілів.

Незважаючи на всі перешкоди, ми змогли охопити понад 46 707 осіб у вищезгаданих областях. Це доводить, що навіть у найскладніших умовах можливо організувати ефективну гуманітарну підтримку, якщо діяти злагоджено й оперативно.

Підтримка місць тимчасового прихистку

Також ми підтримали 33 шелтери Дніпра та області, в яких знайшли тимчасовий прихисток переселенці з Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької областей.

Пані Вікторія з двома дітьми евакуювалася з Лисичанська до дніпровського шелтера ГО «Джерело підтримки» на початку квітня 2022 року.

«Атаки на наше місто тривали вдень і вночі, – ділиться вона. – Ми не виходили з підвалу по декілька діб. Я відчувала постійний страх за себе, за дітей, а потім зрозуміла: щоб вижити, треба їхати. Коли виїжджали, дуже сподівалася, що скоро все закінчиться і ми повернемося додому».

Родина довго звикала до життя в чужому місті. Зате спала напруга безкінечного очікування обстрілів.

«Ми знайшли тут спокій. Я та мої діти перестали боятися щомиті загинути!» – говорить пані Вікторія.

1 794 мешканці шелтерів отримали гігієнічні набори та чималі набори з ліжками, пральними машинами, зарядними станціями EcoFlow, повербанками тощо. А до чотирьох місць прихистку ми доставили паливні пелети. Переселенці знайшли у Дніпрі відносну безпеку, а ми прагнули додати їм відчуття дому, затишку й тепла.


Ми безмежно вдячні нашим партнерам за співпрацю, за величезний досвід, який ми отримали, за можливість стати опорою для людей, які опинилися у складних життєвих обставинах через війну!

Людмила Шамрай, 04.06.2025

Залиште свій коментар