«Жінки творять зміни. Жінки об’єднуються. Голос жінки звучить гучно», - гасло фестивалю Horizontal 5.0 «Голос жінок: від ідеї до дії»

img

Новини / Заходи / Родина / Закони / Розвиток 92

«Жінки творять зміни. Жінки об’єднуються. Голос жінки звучить гучно», - гасло фестивалю Horizontal 5.0 «Голос жінок: від ідеї до дії»

2 февраля 2025 года Фестиваль Horizontal 5.0 «Голос женщин: от идеи к действию» собрал в Днепре женские общественные организации, женские бизнесы и активных женщин и стал площадкой для дискуссий, вдохновения и нетворкинга.

Его организаторами стал Благотворительный фонд «Помогаем» в партнерстве с ГО МАРТИН-клуб при технической поддержке структуры ООН Женщины в Украине и финансировании Женского фонда мира и гуманитарной помощи ООН (WPHF).

С одиннадцати утра до позднего вечера в помещениях и коридорах Центра современной культуры проходили ярмарка женских бизнесов и социальных услуг, художественные выставки, мастер-классы для женщин и детей, выступления поэтесс, артисток, театров и музыкальных групп.


Но самой посещаемой была сцена, на которой проходили панельные дискуссии. На них успели обсудить четыре темы: воспитание детей с инвалидностью, правозащита и помощь пострадавшим от домашнего насилия, бизнес и карьера, отношения и сексуальность.

Самозащита от домашнего насилия как возможность выжить 

Дебрифинг судебного дела Марины Полях, защитившей себя от обидчика и обвиняемой в убийстве, состоялся на правозащитной дискусионной панели.


Мы услышали, какой путь проходит женщина от знакомства с мужчиной до момента, когда остается единственный способ оградиться от него – взять в руки нож.

Марина не сталкивалась с насилием до того, как встретила Дмитрия; дома на нее никогда не поднимали руку. Когда познакомилась с Дмитрием, он не сразу показал свое настоящее лицо – наоборот, поддержал ее, когда Марине пришлось ухаживать за пожилой бабушкой. «Я бы никогда не подумала, что он сидел в тюрьме, – рассказывает Марина, – а я всегда считала, что хорошо разбираюсь в людях».


Но впоследствии отношения ухудшились, и Марина приняла решение прервать их. В это время она услышала самую страшную угрозу: «Если захочешь уйти от меня, я познакомлю твою дочь со своими друзьями-зеками!»

Дальше были побои, запугивание, издевательство над домашними животными; за несколько месяцев Марина перенесла все виды насилия. 38 обращений в правоохранительные органы (это только задокументированы) не помогли женщине получить реальную помощь.

«Я ни разу не забирала свои заявления из полиции. Тем не менее, полицейские оправдывали свое бездействие тем, что якобы когда они уедут, мы помиримся, а им придется закрывать дело», - комментирует Марина.

Ей пришлось защищать себя самостоятельно. Муж погиб от единственного ножевого ранения, Марина сразу же вызвала скорую.

«После тщательного изучения обстоятельств дела я решила, что буду представлять интересы Марины, и при этом я буду на правильной стороне, – говорит адвокат Юлия Сегеда. – Ведь дело Марины – о возможности выжить для нее и ее ребенка».


Суд длился 3 года; Марина была оправдана по всем обвинениям. Но впереди апелляция, поэтому борьба продолжается.

Юлия отмечает, что присутствие ребенка в таком производстве автоматически делает его пострадавшим и дает ему право за защиту со стороны государства. Однако полицейские, напротив, допрашивали ребенка, как свидетеля, в условиях, больше походивших на пытки.

Юридическая служба «МАРТИН-клуба», представляя интересы женщин на этапе досудебного следствия, всегда следит за тем, чтобы детей, являвшихся свидетелями домашнего насилия, фиксировали как пострадавших.


На дискуссионной панели отвечали на вопросы из зала, что может стать препятствием для свидетеля сообщить о насилии. Адвокат дала ответ на непростой вопрос, что делать учительнице, которая знает, что ее ученица страдает от домашним насилием. Нужно поддерживать ребенка психологически, повышать его ресурсность, создавать команду поддержки из ответственных взрослых в школе и службе по делам детей.

«У нас есть все, чтобы дать нашим детям счастливую жизнь!»

На дискуссионной панели "Семья и дети" поднимали вопросы воспитания детей с инвалидностью. Женщины делились своим опытом, рассказывали о своих источниках ресурсов.

Когда Анна Тильная узнала об особенностях здоровья своего новорожденного сынишки, она молилась: «Боже, если ты дал ему лишнюю хромосому, дай мне сил создать для него счастливую жизнь!»

Так и случилось: поиск путей реабилитации для собственного сына стал ее бизнес-проектом; Анна основала в Днепре коррекционный центр TIM. Важным для нее было, чтобы центр не просто предоставлял перечень услуг, а стал средой, в которой дети могут беспрепятственно общаться и развиваться.

Другая участница панели Дарья Цвик несколько лет назад добилась выдачи подгузников днепровским детям с инвалидностью за счет бюджета.

На вопрос: Откуда вы берете ресурсы на эту борьбу? – Дарья отвечает: «Я считаю, что не стоит бороться – это приводит к выгоранию. Я не боролась, просто спокойно писала письма во все инстанции». Она благодарит киевскую специалист Ларису Татаринову и Благотворительный фонд «Помогаем», на тренингах которого узнала о таком способе добиться предоставления надлежащих услуг.

«Не прячьте своих детей! – обратилась к другим мамам Анна Тильна. – У моего сына диагноз на лице, его не спрячешь. Я старалась всюду быть с ним. Люди должны видеть наших детей, только они начнут их принимать. Не прячьтесь, не молчите, ищите возможностей! У нас есть все, чтобы дать нашим детям счастливую жизнь!»

«Вы для меня героини! – с этих слов начала свою речь Елена Крышень, директорка департамента социальной защиты населения Днепропетровской ОГА. – Наше общество должно создавать безбарьерное и свободное пространство абсолютно для всех».

Елена познакомила аудиторию со статистикой относительно взрослых и детей с инвалидностью, которые живут в Днепропетровской области и рассказала, к каким реабилитационным центрам можно обращаться, чтобы пройти восстановительные курсы за счет государственного и местных бюджетов.

«Площадки для совместной деятельности женщин просто необходимы нашему городу и стране»

Фестиваль посетили гости из представительства ООН Жінки в Україні во главе с Сабин Фрейзер Гюнеш. Они разделили с нами радость за днепровские женщины: несмотря на боль и потери войны, мы остаемся активными, умеем любить жизнь и воплощать самые креативные идеи.

На ярмарке бизнесов были представлены самые разные товары от одежды и украшений до вкусностей и комнатных растений – можно было прямо на месте пообщаться с женщинами, прошедшими путь от идеи к действию в создании собственного предприятия.

Те, кто еще на этом пути, регистрировались на мастер-классы по созданию образа, ораторского и актерского мастерства от разных студий и преподавателей, могли пополнить эмоциональную аптечку вместе с Яном Рогалла, руководителем команды больничных клоунов «Доктор Клоун Днепр».

Почитательницы искусства наслаждались работами днепровских художниц и театральными представлениями, занимались акварельной арт-терапией и восстанавливали силы в барабанном круге.

Ярмарка общественных организаций с помощью интерактивных экранов, тестов и викторин рассказала о социальной, психологической, правовой и гуманитарной поддержке БФ «Помогаем» и ГО «Мартин-клуб».

«Площадки для совместной деятельности женщин просто необходимы нашему городу и стране, - считает директор БФ «Помогаем» Марина Передерий. - Творчество, забота о детях, внимание к эмоциональной составляющей нашей жизни – это то, что нас объединяет и способствует построению здорового общества.

Мы должны быть голосами тех, кто не может звучать громко. Мы должны делиться опытом, создавать площадки социальной сплоченности, где женщины будут проходить шаги от идеи к действию. Это изменит тысячи жизней».

Больше фото здесь.

__________

Эта публикация подготовлена при финансовой поддержке Женского фонда мира и гуманитарной помощи Организации Объединенных Наций (WPHF), но это не означает, что высказанные в ней взгляды и содержание официально одобрены или признаны Организацией Объединенных Наций.

Инициатива внедряется при технической поддержке структуры UN Women Ukraine (ООН Женщины в Украине) и финансировании Женского фонда мира и гуманитарной помощи ООН (WPHF), гибкого и оперативного инструмента финансирования, поддерживающего качественные меры для повышения способности местных женщин в предотвращении конфликтов, реагировании на кризисы и чрезвычайные ситуации и использовании ключевых возможностей миростроения.

WPHF предоставляет срочное финансирование местным женским организациям гражданского общества (ОГО) в Украине. При технической поддержке структуры ООН Женщины WPHF финансирует женские организации и возглавляемые женщинами ОГО для поддержки их важной на передовой деятельности, предоставления срочной гуманитарной помощи женщинам-беженкам и внутренне перемещенным лицам (ВПЛ), а также для защиты женщин и девушек от сексуального и гендерно обусловленного насилия.

Ольга Левченко, 18.02.2025

2 лютого 2025 року Фестиваль Horizontal 5.0 «Голос жінок: від ідеї до дії» зібрав у Дніпрі жіночі громадські організації, жіночі бізнеси і власне активних жінок і став майданчиком для дискусій, натхнення та нетворкінгу.

Його організаторами став Благодійний фонд «Помагаєм» у партнерстві з ГО МАРТІН-клуб за технічної підтримки структури ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). 

З одинадцятої ранку до пізнього вечора у приміщеннях та коридорах Центру сучасної культури проходили ярмарок жіночих бізнесів та соціальних послуг, художні виставки, майстер-класи для жінок та дітей, виступи поеток, артисток, театрів і музичних гуртів.

Але найвідвідуванішою була сцена, на якій проходили панельні дискусії. На них встигли обговорити чотири теми: виховання дітей з інвалідністю, правозахист та допомога постраждалим від домашнього насильства, бізнес і кар’єра, стосунки й сексуальність. 

Самозахист від домашнього насильства як можливість вижити 

Дебрифінг судової справи Марини Полях, яка захистила себе від кривдника і була звинувачена у вбивстві, відбувся на правозахисній дискусіонній панелі. 

Ми почули, який шлях проходить жінка від знайомства з приємним чоловіком до миті, коли залишається єдиний спосіб захиститися від нього – взяти до рук ножа.

Пані Марина не стикалася з насильством до того, як зустріла Дмитра; вдома на неї ніколи не піднімали руку. Коли познайомилася з Дмитром, він не відразу показав своє справжнє обличчя – навпаки, підтримав її, коли Марині довелося доглядати свою літню бабусю. «Я б ніколи не подумала, що він сидів у в’язниці, - розповідає Марина, - а я завжди вважала, що добре розбираюся в людях».

Але згодом стосунки погіршилися, і Марина ухвалила рішення їх перервати. Саме тоді вона почула найстрашнішу погрозу: «Якщо захочеш піти від мене, я познайомлю твою доньку зі своїми друзями-зеками!» 

Далі було побиття, залякування, знущання над хатніми тваринами – за кілька місяців Марина перенесла всі види насильства. 38 звернень до правоохоронних органів (це лише задокументовані) не допомогли жінці отримати жодної реальної допомоги. 

«Я жодного разу не забирала свої заяви з поліції. Тим не менш поліцейські виправдовували свою бездіяльність тим, що нібито коли вони поїдуть, ми помиримося, а їм доведеться закривати справу», - коментує Марина.

Їй довелося захищати себе самостійно. Чоловік загинув від єдиного ножового поранення, Марина відразу ж викликала швидку.

«Після докладного вивчення обставин справи я вирішила, що буду представляти інтереси Марини, і при цьому я буду на правильній стороні, - каже адвокатка Юлія Сегеда. – Адже справа Марини – насправді про можливість вижити для неї та її дитини».

Суд тривав 3 роки; Марина була виправдана за всіма звинуваченнями. Але попереду апеляція, тож боротьба триває. 

Юлія наголошує, що присутність дитини у справі автоматично робить її постраждалою і дає їй право за захист з боку держави. Проте поліціянти, навпаки, допитували дитину, як свідку, в таких умовах, що це більше скидалося на катування.

Юридична служба «МАРТІН-клубу», представляючи інтереси жінок на етапі досудового слідства, завжди піклується про те, щоб дітей, які були свідками домашнього насильства, фіксували як постраждалих.

На дискусійній панелі відповідали на питання з залу, що може стати перепоною для свідка повідомити про насильство. Адвокатка дала відповідь на непросте питання, що робити вчительці, яка знає, що її учениця страждає від домашнього насильства. Потрібно підтримувати дитину психологічно, підвищувати її ресурсність, шукати команду підтримки з відповідальних дорослих у школі та службі у справах дітей.

«У нас є все, щоб дати нашим дітям щасливе життя!»

На дискусійній панелі «Сім’я та діти» піднімали питання виховання дітей з інвалідністю. Жінки ділилися своїм досвідом, розповідали про свої джерела ресурсів. 

Коли Анна Тільна дізналася про особливості здоров’я свого новонародженого синочка, вона молилася: «Боже, якщо ти дав йому зайву хромосому, дай мені сил створити для нього щасливе життя!» 

Так і сталося: пошук шляхів реабілітації для власного сина став її бізнес-проєктом; Анна заснувала в Дніпрі корекційний центр «TIM». Важливим для неї було, щоб центр не просто надавав перелік послуг, а став середовищем, у якому діти можуть без перешкод спілкуватися й розвиватися

Інша учасниця панелі, Дар’я Цвик, кілька років тому добилася видачі підгузників дніпровським дітям з інвалідністю за рахунок бюджету. 

На питання: «Звідки ви взяли ресурси на цю боротьбу?» - Дар’я відповідає: «Я вважаю, що не варто боротися – це призводить до вигорання. Я не боролася, я просто спокійно писала листи в усі інстанції». Вона дякує київській фахівчині Ларисі Татариновій та Благодійному фонду «Помагаєм», на тренінгах якого дізналася про такий спосіб добитися надання належних послуг.

«Не ховайте своїх дітей! - звернулася до інших мам Анна Тільна. – У мого сина діагноз на обличчі, його не сховаєш. Я старалася скрізь бути з ним. Люди мають бачити наших дітей, лише тоді вони почнуть їх приймати. Не ховайтеся, не мовчіть, шукайте можливостей! У нас є все, щоб дати нашим дітям щасливе життя!»

«Ви для мене героїні! – з цих слів почала свою промову Олена Кришень, директорка департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА. – Наше суспільство має створювати простір безбар’єрний і вільний абсолютно для всіх».

Пані Олена познайомила аудиторію зі статистикою щодо дорослих та дітей з інвалідністю, які живуть у Дніпропетровській області та розповіла, до яких реабілітаційних центрів можна звертатися, щоб пройти відновні курси за рахунок державного та місцевих бюджетів.

«Майданчики для спільної діяльності жінок просто необхідні нашому місту і країні»

На фестиваль завітали гості з представництва ООН Жінки в Україні на чолі з Сабін Фрейзер Гюнеш. Вони розділили з нами радість за дніпровське жіноцтво: незважаючи на біль і втрати війни, ми залишаємося активними, вміємо любити життя і втілювати найкреативніші ідеї.

На ярмарку бізнесів були представлені найрізноманітніші товари від одягу й прикрас до смаколиків і кімнатних рослин – можна було просто на місці поспілкуватися з жінками, які пройшли шлях від ідеї до дії у створенні власного підприємства.

Ті, хто ще на цьому шляху, реєструвалися на майстер-класи зі створення образу, ораторської та акторської майстерності від різноманітних студій та викладачів, могли поповнити емоційну аптечку разом з Яном Рогалла, керівником команди лікарняних клоунів «Доктор Клоун Дніпро».

Прихильниці мистецтва насолоджувалися роботами дніпровських художниць та театральними виставами, займалися акварельною арт-терапією та відновлювали сили в барабанному колі.

Ярмарок громадських організацій за допомогою інтерактивних екранів, тестів та вікторин розповів про соціальну, психологічну, правову та гуманітарну підтримку БФ «Помагаєм» та ГО «Мартін-клуб».

«Майданчики для спільної діяльності жінок просто необхідні нашому місту і країні, - вважає директорка БФ «Помагаєм» Марина Передерій. - Творчість, турбота для дітей, увага до емоційної складової нашого життя – це те, що нас поєднує і сприяє побудові здорового суспільства

Ми маємо бути голосами тих, хто не має змоги звучати голосно. Ми маємо ділитися досвідом, створювати майданчики соціальної згуртованості, на яких жінки проходитимуть кроки від ідеї до дії. Це змінить тисячі життів».

Більше фото тут.

_____________________________________________________________________________________
 

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Ініціатива впроваджується за технічної підтримки структури ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого і оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва. 

WPHF надає термінове фінансування місцевим жіночим організаціям громадянського суспільства (ОГС) в Україні. За технічної підтримки структури ООН Жінки WPHF фінансує жіночі організації та очолювані жінками ОГС для підтримки їх важливої на передовій діяльності, надання термінової гуманітарної допомоги жінкам-біженкам та внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також для захисту жінок та дівчат від сексуального та гендерно зумовленого насильства.

Ольга Левченко, 18.02.2025

Залиште свій коментар