"Різдвяні зустрічі": ми стали ще на рік старше

Как описать Рождественские встречи человеку, который никогда
на них не был? Это метель за окном и вереница гостей, входящих в холл большими
компаниями – по 7, 10, 12 человек. Вы нигде больше не увидите столько больших,
даже огромных семей сразу. Это заинтересованные и радостные мордашки одних
детей, настороженные и серьезные – других: у каждого за спиной свой груз
прежней, «досемейной» жизни, и веселый шумный праздник каждому приносит свои
воспоминания.
Это толпа детей, стоящих в очереди к Деду морозу – наш Дед мороз непритязательный, он вручает подарок за любое исполнение стишка или песенки, даже не самое блестящее. Это старательное творческое пыхтение за столами, где проходят мастер-классы – непросто впервые слепить свечу из воска или соорудить себе бумажную корону. Это папы и мамы в бумажных коронах и бусах из коктейльных трубочек – надо же где-то срочно использовать эту продукцию.
Это радостные объятия знакомых родителей, увидевшихся после долгой разлуки, и оживленные длинные беседы обо всех пропущенных важных событиях. Немножко похоже на встречу одноклассников – да многие из них и есть однокашники по курсам подготовки приемных родителей. Возможно, эти разговоры продолжатся где-нибудь в кафе после фестиваля, если за два часа родители не наговорятся.
Рождественские встречи – это оазис радости и веселья,
который создают наши больничные клоуны везде, куда бы они ни пришли. У
«смехотерапевтов» эффективность работы измеряется количеством улыбок и
децибелами смеха. Самые настороженные «колючие ежики» здесь оттаивают и находят
себе роль по душе. Мальчишка-подросток с удовольствием исполняет общий танец,
прямо на месте разученный, а художник лет четырех старательно рисует портрет на
мольберте фломастером, прикрученным к метровой палке.Это эффектные шоу-номера и теплые слова наших партнеров,
вручающих призы. Это подробные рассказы о семьях, воспитывающих самых умных,
самых спортивных, самых талантливых деток. Это изумленные лица победителей в
номинациях и слезы, которые за кулисами украдкой смахивает наш руководитель
программы «Семья». А в завершение – новогодний спектакль, ведь именно эти
маленькие зрители – те, для кого стараются родители, для кого работает и наш
фонд.
Они во что бы то ни стало вырастут добрыми, честными,
достойными людьми и, порадуют пап и мам. И лет через тридцать серьезный дядечка
случайно наткнется на фото, где он курносый и в толстом комбинезоне во все
глаза разглядывает клоунов, может быть, впервые в жизни, а взрослая тетечка
будет всматриваться в испуганное лицо девочки, которой волонтеры укладывают
волосы в роскошные косы. И вспомнят, как каждую зиму в середине января ездили в
город на «Рождественские встречи», и виделись там с прежними друзьями из детского дома, и как
они радовались, когда их семью вызвали на сцену и вручили приз, и какие тогда
были снежные заносы, ах, какая была метель…

Як описати Різдвяні зустрічі людині, яка ніколи на них не
була? Це снігопад за вікном і
гості, що входять в хол
великими компаніями – по 7, 10, 12 чоловік. Ви ніде більше не побачите стільки
великих сімей відразу. Це зацікавлені й радісні личкаодних дітей, серйозні й сторожкі– інших: у кожного за спиною свій вантаж колишнього, «досімейного» життя, й веселе галасливе свято кожному приносить свої спогади.
Це натовп дітей, що стоять у черзі до Діда мороза – наш Дід мороз невибагливий, він вручає
подарунок за будь-яке виконання віршика чи пісеньки, навіть не найблискавичніше. Це старанне творче
сопіння за столами, де проходять майстер-класи – непросто вперше зліпити свічку
з воску або спорудити собі паперову корону. Це тата й мами в паперових коронах і намисті з
коктейльних трубочок – треба ж кудисьтерміново пристосувати цю
продукцію.
Це радісні обійми знайомих батьків, які побачилися після довгої розлуки, й жваві довгі бесіди про всі
пропущені важливі події. Трошки схоже на зустріч однокласників – а багато хто з
них і є однокашниками з курсів підготовки прийомних батьків. Можливо,
ці розмови продовжаться десь укафе після фестивалю, якщо за дві години батьки не наговоряться.
«Різдвяні
зустрічі» – це оазис радості
і веселощів, який створюють наші лікарняні клоуни всюди, куди б не прийшли. У
«сміхотерапевтів» ефективність роботи вимірюється кількістю посмішок і децибелами
сміху. Найпохмуріші «колючі
їжачки» тут розморожуються й знаходять
собі роль до душі. Хлопчисько-підліток із задоволенням виконує загальний танець,
прямо на місці розучений, а
художник років чотирьох старанно малює портрет на мольберті фломастером, прикрученим
до метрової палиці.
Це ефектні шоу-номери й теплі слова наших партнерів, які передають подарунки. Це докладні розповіді про сім'ї, які
виховують найрозумніших, найспортивніших, найталановитіших дітей. Це
здивовані обличчя переможців уномінаціях і сльози, які за лаштунками крадькома змахує наш керівник програми
«Сім'я». А на завершення – новорічний спектакль, адже саме ці маленькі глядачі –
ті, для кого трудятьсябатьки, для кого працює і наш фонд.
Вони будь-що-будь виростуть добрими, чесними, гідними людьмий порадують тат і мам. І
років через тридцять серйозний
дядечко випадково знайдефото, де він кирпатий і в товстому комбінезоні на всі очі розглядає клоунів, може, вперше в
житті, а доросла тітонька буде вдивлятися в перелякане обличчя дівчинки, якій
волонтери укладають волосся в розкішні коси й упізнавати себе. Вонизгадають, як щозими в середині січня їздили до міста на
«Різдвяні зустрічі», й бачилися там із колишніми друзями з дитячого будинку, і як вони раділи, коли їх родину викликали
на сцену і вручили приз, і
які тоді були снігові замети, ох,
яка була заметіль...