Семінар-тренінг «Я – волонтер» очима учасників
Когда я шагаю по незнакомым улицам города чужой страны за сотни тысяч километров от дома и вдруг случайно слышу родной язык, мое сердце начинает учащенно биться, а глаза «бегают» по лицам людей в поисках «виновника». Здорово, когда после встречи удается немного поболтать! А если земляк оказывается еще и интересным собеседником, единомышленником в чем-то, на душе становится теплее и радостнее. Я называю такие события маленьким чудом…
Подобная радость рождается в моем сердце, когда я знакомлюсь с новыми начинающими волонтерами, когда я вижу результат отлично слаженной работы новоиспеченной команды, когда я наблюдаю негаснущий огонек в глазах и живой энтузиазм уже бывалого волонтера.
Так кто же такой волонтер? Как им стать и продолжать быть? Эти вопросы мы и пытались выяснить с ребятами на семинаре-тренинге 2 июля...
«Волонтер – это человек с открытым сердцем, готовностью быть там, где нужна помощь, это человек, у которого мечты больше любых препятствий, это человек, который дарит надежду окружающим. Каждый волонтер – это бесценный источник добра, мудрости и любви». Это определение руководителя волонтерского центра, Иры Краснопевцевой. Скажите, как можно быть равнодушным, когда читаешь подобные строки? Невозможно… Потому что первое правило добровольца, записанное в сознании под диктовку сердца – не быть равнодушным! Именно такими были наши участники: искренними, неравнодушными, готовыми прийти на помощь.
С огромным удовольствием передаю слово некоторым из них.
«Я благодарен за возможность быть на тренинге волонтеров. Подобные мероприятия очень важны, поскольку помогают быть подготовленными добровольцами. Очень радует, что в наши дни, когда люди очень сфокусированы на самих себе, все же есть те, кто готов подумать и о нуждах ближних. И не только подумать, но и что-то сделать. Думаю, именно такие люди и пришли на этот тренинг. Однако, кроме энтузиазма в этом деле необходима подготовка и информированность. Об этом мы говорили в ходе тренинга. Организатор Ира Краснопевцева и тренер Ира Куцая (спасибо вам!) поднимали такие важные темы как мотивы для волонтерской деятельности и страхи, с которыми волонтеры сталкиваются, или которые останавливают людей на пути к добровольной помощи нуждающимся детям.
Тренинг проходил в интерактивном формате. Были командные задания в игровой форме, обсуждения в группе. Такая подача материала лучше воспринимается, участники быстрее знакомятся и учатся взаимодействовать друг с другом.
Мой вывод такой: для успеха в благотворительной деятельности необходима большая команда подготовленных волонтеров, которые постоянны в своей помощи благодаря взаимной поддержке и обучению. И помочь сформировать такую команду может вот такой тренинг, на котором я был».
С уважением, Евгений Хиль
«В эти выходные я стала участницей семинара «Я-волонтер». Долго сомневалась идти или нет. Отмазка «не идти» была следующая: цель семинара сделать волонтерство осознанным, а я и так занимаюсь волонтерской деятельностью, и, казалось бы, осознанно. Побывав на тренинге, могу сказать точно, пришла не зря. Потому что, тот опыт, которым делились участники семинара, многого стоит. Также было интересно участвовать в командных заданиях и играх, даже появился дух соперничества. Теперь могу сказать точно, если меня пригласят на семинар «Я-волонтер - 2» , я обязательно приду.
Анна Мороз
«Есть дети, которым повезло меньше, чем остальным. Лишенные опеки, крова, тяжелобольные или забытые государством, они такие же живые существа, как и мы, но с совершенно отличной от нашей судьбой. Им непонятны и не близки наши проблемы, ведь основной проблемой для большинства из них является ежедневная борьба за жизнь.
Именно для этих детей существует Днепропетровская областная благотворительная организация «Сияние радуги», собравшая 2 июля в своем помещении людей, объединенных желанием помогать - волонтеров. Встреча проходила в формате тренинга. Участники рассказывали о себе, делились опытом, переживаниями. Одной из форм знакомства были творческие задания, они помогли выявить среди ребят наиболее активных, «организаторов» и «исполнителей».
В целом же, непринужденная обстановка тренинга позволила каждому из участников проявить себя, определить свои сильные стороны и область их применения в волонтерской деятельности, что несомненно важно для правильной организации работы волонтеров».
Анастасия Трусова
«Недавно я была участницей тренинга «Я-волонтер». Там я встретила замечательных ребят, которые готовы помочь детям и любому нуждающемуся. На тренинге мы познакомились, и в игровой форме рассмотрели различные сложные ситуации и выходы из них, в которых может оказаться волонтер.
Это было очень интересно! Получила массу впечатлений! Спасибо организаторам!»
Таисия Муслина
Коли я крокую незнайомими вулицями міста чужої країни за сотні тисяч кілометрів від дому й раптово чую рідну мову, моє серце починає битися частіше, а очі «перебирають» обличчя людей в пошуках «винуватця». Чудово, коли після зустрічі вдається трошки поспілкуватися! А якщо земляк виявиться ще й цікавим співбесідником, однодумцем в чомусь, на душі стає тепліше й радісніше. Я називаю такі зустрічі маленьким дивом…
Подібна радість народжується в моєму серці, коли я знайомлюсь з новими волонтерами, коли я бачу результат чудово налагодженої роботи новоствореної команди, коли я спостерігаю негаснучий вогник в очах і живий ентузіазм вже досвідченого волонтера.
Та хто ж такий волонтер? Як їм стати й залишатися? Відповіді на ці питання ми й намагалися здобути з учасниками семінару-тренінгу 2 липня…
«Волонтер – це людина з відкритим серцем, готовністю бути там, де потрібна допомога, це людина, мрії якої більші за будь-які перешкоди, це людина, яка дарує надію іншим. Кожний волонтер – це безцінне джерело добра, мудрості й любові». Це визначення керівника волонтерського центру, Іри Краснопєвцевої.
Скажіть, як можна бути байдужим, коли читаєш подібні рядки? Неможливо. Тому що перше правило добровольця, що записане у свідомості під диктовку серця – не бути байдужим! Саме такими були наші учасники: відвертими, небайдужими, готовими прийти на допомогу.
З превеликим задоволенням передаю слово деяким з них.
«Я вдячний за можливість бути на тренінгу волонтерів. Подібні заходи дуже важливі, бо допомагають бути підготовленими добровольцями. Дуже тішить, що в наші дні, коли люди сфокусовані лише на собі, все ж є ті, хто готовий подумати і про потреби ближніх. І не тільки подумати, а й дещо зробити. Думаю, саме такі люди й прийшли на цей тренінг. Однак, окрім ентузіазму в цій справі необхідна підготовка та інформованість. Про це ми говорили в ході тренінгу. Організатор Ірина Краснопєвцева та тренер Іра Куца (дякую вам!) піднімали такі важливі теми, як мотиви для волонтерської діяльності й страхи, з якими волонтери стикаються або які зупиняють людей на шляху до добровільної допомоги потребуючим дітям. Тренінг проходив у інтерактивному форматі. Були командні завдання в ігровій формі, обговорення в групі. Така подача матеріалу краще сприймається, учасники швидше знайомляться й вчаться взаємодіяти одне з одним.
Мій висновок такий: для успіху в благодійності необхідна велика команда підготовлених волонтерів, які невпинно працюють завдяки взаємній підтримці та навчанню. І допомогти сформувати таку команду може саме такий тренінг, на якому я був присутній».
З повагою, Євген Хіль
«В ці вихідні я стала учасницею семінару «Я - волонтер». Довго сумнівалася, йти чи ні. «Відмазка», щоб не йти, була наступною: мета семінару – зробити волонтерство свідомим, а я й так займаюся волонтерською діяльністю, і, здається, свідомо. Відвідавши тренінг, можу сказати точно: пішла недаремно. Тому що той досвід, яким ділилися учасники семінару, багато чого вартий. Також було цікаво брати участь у командних завданнях та іграх, навіть з'явився дух змагання. Тепер можу сказати точно, якщо мене запросять на семінар «Я – волонтер - 2», я обов’язково прийду».
Ганна Мороз
«Є діти, яким пощастило менше, ніж іншим. Позбавлені опіки й даху над головою, важкохворі чи забуті державою, вони такі ж живі істоти, як і ми, але з цілком іншою долею. Їм незрозумілі й неблизькі наші проблеми, адже головною проблемою для більшості з них є щоденна боротьба за існування.
Саме для цих дітей існує Дніпропетровська обласна благодійна організація «Сяйво веселки», що зібрала 2 липня в своєму приміщенні людей, об’єднаних бажанням допомагати – волонтерів. Зустріч проходила у форматі тренінгу. Учасники розповідали про себе, ділилися досвідом, переживаннями. Однією з форм знайомства були творчі завдання, вони допомогли виявити серед волонтерів найбільш активних, «організаторів» і «виконавців».
В цілому ж, невимушена атмосфера тренінгу дозволила кожному з учасників проявити себе, визначити свої сильні сторони й галузь їх застосування у волонтерській діяльності, що, без сумнівів, важливо для правильної організації роботи волонтерів».
Анастасія Трусова
«Нещодавно я брала участь у тренингу «Я-волонтер». Там зустріла чудових людей, які готові допомагати дітям та будь-якому потребуючому.Ми познайомились, в ігровій формі роглядали різноманітні складні ситуації та способи їх вирішення. Це було дуже цікаво та захопливо! Дякую організаторам!»
Таісія Мусліна
