Сімнадцятирічний Володимир мріє допомагати татові на СТО. Але найголовніша його мрія – почати самостійно ходити. Бажання стати автослюсарем, як його батько, дає хлопцеві величезний стимул, щоб компенсувати прояви ДЦП. Вова вже краще тримається біля опори та намагається ходити в ходунках. Щоб хлопець міг продовжити заняття в «Іоанновому центрі» у березні, необхідно зібрати 15 000 грн.

Нагадаємо історію Вови. Він народився на 31 тижні вагітності і добу провів під апаратом ШВЛ. Через два місяці, коли малюк навчився дихати, смоктати й ковтати, його виписали додому.

Лише у 7 місяців Вова навчився утримувати голову. А ближче до року йому діагностували ДЦП, спастичну диплегію.

У Володимира чудова пам'ять. Він добре освоїв комп'ютер, за допомогою якого й закінчив 9 класів. Через спастику в руках хлопець не міг писати, тож друкував на клавіатурі.

Завдяки цілеспрямованості й наполегливості Вова навчився сидіти, стояти біля опори та потроху ходити за допомогою ходунків.

Хлопець прагне бути самостійним у побуті. Він сам розігріває їжу в мікрохвильовці, готує собі яєчню, нарізає хліб, впевнено користується ложкою та виделкою.

Вова став краще контролювати свої емоції. Він навіть заспокоює маму під час ракетних обстрілів, хоча раніше їх панічно боявся.

Володимир мріє розвинути моторику рук та навчитися ходити, щоб стати автослюсарем і працювати разом із татом на СТО.

Крім ДЦП, у Вови сколіоз та варусна деформація стоп. У березні він продовжить заняття зі спеціалістами «Іоаннового центру» над нормалізацією тонусу м'язів рук і ніг, зміцненням м'язів спини, щоб стати ближчим до своєї мрії.

Ми відкриваємо збір на суму 15 000 грн для оплати березневого курсу реабілітації в «Іоанновому центрі». Друзі, будь ласка, підтримайте Володимира, щоб його мрія ходити стала реальністю!

ПІБ: Прокопенко Володимир Олександрович

Дата народження: 09.09.2007

• Надходження
• Документи
• Коментарі