Станіслав Ліпар родом із Горлівки. Війна, яка раптово прийшла в їхнє містечко два роки тому, залишила його жителів без даху над головою, розкидала по всій країні. Батько хлопчика залишився в Донецькій області, а мама, бабуся й Стас переїхали в Полтавську область.

Стас завжди був хворобливою дитиною. Після народження йому ставили діагноз: ураження ЦНС і невропатія; потім неврологічні проблеми хлопчик все-таки переріс, і батьки скаржилися переважно на часті застуди сина й розлади ШКТ. Але Стас при цьому без проблем учився, займався танцями й орігамі, ходив на гурток флористики. Війна ніби запустила механізм хвороби, що дрімав усередині Стасика.

У лікарняній виписці сухо сказано: «У 2014 році був свідком бойових дій, із мамою ховався в підвалі будинку, влітку 2014 переїхав. Після переїзду став часто хворіти, став більш протестним, може зачіпати словесно й фізично знайомих і чужих людей [...] При розмові про будинок у Горлівці на очі навертаються сльози, намагається їх стримати. З образою зазначає, що «так і не зміг пограти своїми іграшками» під час поїздки туди на зимових канікулах. Кожен переїзд супроводжувався зміною школи. У школі адаптувався важко, конфлікти з вчителями, протестні реакції ».

«Протестна» поведінка не довела Стасика до добра: незабаром після переїзду до Полтавської області він якимось чином зачепив п'яного перехожого, той побив хлопчика, і в результаті Стас із черепно-мозковою травмою потрапив до лікарні. Другу ЧМТ хлопчик отримав через рік, при падінні з дерева.

Після травм додалися проблеми з судинами мозку. Іноді хлопчик раптом хапається за голову, скаржиться на біль, це супроводжується нудотою. З'явилася безпричинна агресія відносно близьких. Регулярно Стас страждає від загострень гастриту і панкреатиту.

Медична карта дитини рясніє діагнозами. Синдром гіперзбудливості, астено -невротичний синдром, розлад емоцій і поведінки, синдром Туретта під питанням – але, на жаль, така кількість визначень ясності не надає.

Стасу прописують безліч препаратів, як для лікування неврології, так і для шлунково-кишкового тракту. Сім'я, яка живе зараз у модульному містечку в Нікополі, розривається між необхідністю забезпечити побутові потреби сім'ї та оплатити ліки для Стасика. Вийти на роботу мама не може: після 2-3 днів у школі син тижнями лікується вдома.

Зараз хлопчику потрібні Мотиліум, Депакін, Кардонат, Триметабол, Нейровитан, Галстена, Креон. У сумі ліки коштують близько двох тисяч гривень . Давайте підтримаємо родину!

Доповнення від 10.10.2016: Частину необхідних препаратів для Стаса благодійник передав безпосередньо мамі, в зв'язку з чим збір закриваємо. Спасибі всім, хто допоміг хлопчику!

• Надходження
• Документи
• Коментарі