Психологічний тренінг «Сяйва веселки»
Наверное, только очень самонадеянный человек может сказать, что он
знает все. И, думаю, что вряд ли ему поверят. Всего знать невозможно. Как
сказал великий древнегреческий мыслитель Сократ: «Я знаю, что ничего не знаю». Думаю,
что он знал многое, но понимал, что еще так много неизведанного в мире.
Трудным для понимания является человек. Не только какой-то там
чужой, далекий представитель человеческого рода, но и близкие, порой
необъяснимы для нас, что уж говорить, иногда мы не можем разобраться в себе.
Неудивительно, что общение с приемными детьми, для взрослых, которые с ними
работают, учат, воспитывают и любят, и вовсе может сбить с толку кого угодно.
Задача взрослого, который уже взял на себя такую миссию – помочь маленькому
человеку – адаптировать его в жизни, научить любить себя и окружающих, и
конечно стать как можно более счастливым.
А это не простые задачи. И не всегда приемные родители понимают, как их решить.
Для того чтобы у наших семей было больше информации, чтобы они
могли понимать психику ребят, переживших травмы, мы проводим разного вида
работу. Мы уже говорили о группах взаимоподдержки. Кроме этого у приемных семей
есть возможность обучения на тренингах.
Тренинг – это метод, благодаря которому можно не только чему-то
научиться, но и потренировать свои навыки. Не случайно тренинг происходит от слова тренировка, тренировать.
Ведущий тренинга, как и в спорте – тренер. И его задача – дать взрослым людям
новые знания и помочь напомнить о том, что они уже знают, но, может быть, не
используют в своем опыте.
Тренинг – особый вид обучения. Доказано в результате исследований,
что эффективность процесса усвоения знаний зависит не только от того, на
сколько человек хочет получить новую информацию, но и от того, насколько он это
может сделать. Доказано, что в памяти человека запечатлеется до 10% того, что
он слышит, до 50% того, что он видит, и до 90% того, что он делает. Другими
словами, перефразируя поговорку «лучше один раз увидеть, чем сто раз услышать»
- «лучше попробовать сделать, чем услышать и увидеть».
На тренингах участники очень многое делают вместе. Для этого
используются ролевые игры, в котором можно побывать в роли разных персонажей и
почувствовать их, как бы изнутри. Мы просматриваем фильмы, которые обсуждаем,
делаем выводы. Так же на тренинге, в ходе мозгового штурма вырабатываем
наилучшие решения для каких-либо ситуаций. В такой групповой работе никто не
может остаться не у дел. Задействованы все, в той или иной мере. Кто-то, в силу
своего темперамента всегда впереди, и возглавляет команду (в тренингах
часто используют объединение в
микрогруппы), для кого-то достаточно
одного слова, и это слово может стать ключевым.
Для того, чтобы задачи тренинга – новые знания, получение опыта,
объединение людей, были выполнены в наилучшей мере, тренеры используют разные
способы передачи информации. Часто для
этого могут быть использованы все возможности восприятия – слуховая, визуальная
и сенсорная. Визуальная – фильмы, видео презентации, плакаты. На слух участники
воспринимают речь тренера или друг друга, а так же аудио записи. А еще в ходе
тренинга, в играх, участники получают информацию через телесный контакт.
Тренинговую работу трудно назвать скучной, особенно, если тренер использует игры – разминки, и это очень
помогает объединению группы.
Что еще важно – обмен опытом. Чем и хороша любая групповая работа.
Не только тренер может дать какие-то новые знания, но и сами участники. Наши
приемные родители имеют за плечами опыт, и у всех он разный. Особенно полезны такие групповые встречи для новичков.
Тех, кто совсем недавно организовал приемную семью или детский дом семейного
типа.
Еще один, не совсем привычный для многих, метод групповой работы
используем мы. Это – супервизионные
встречи для приемных родителей. Мы уже второй год встречаемся для этого в
Ялте, в санатории «Киров».
Что такое супервизия? Это
способ поддержки менее опытных профессионалов более опытными. Это обмен
знаниями, поиск ресурсов, которые помогают справляться с трудностями.
Супервизионные встречи проходят четыре дня. Эти дни мы, тренеры –
супервизоры, вместе с родителями, посвящаем поиску новых возможностей,
внутренних ресурсов, которые уже есть у родителей, но они ими не пользуются. Мы
вместе ищем новый взгляд на взаимоотношения в семье, с партнером, родителями,
друзьями. Часто приемные родители совсем забывают о своих иных ролях,
нежели быть отцом или мамой. А это ведет
к эмоциональному выгоранию. Даже костер нужно поддерживать, чтобы он горел, не
говоря уже о душе или о внутренних силах. Если этого не делать, рано или
поздно, придет истощение, и дети увидят перед собой изможденных, уставших и
физически и эмоционально, родителей. Но, они, же пришли в семью за
стабильностью, за поддержкой, за ощущением силы взрослого.
Мы неслучайно проводим супервизионные встречи в Ялте. Не только
темы наших занятий, но и сама природа – море, горы, помогают нам. А еще, что
очень важно и для супервизионных встреч и для тренингов, это то, что папы и
мамы могут побыть вдали от детей, семейных забот – кастрюлей, уборки, уроков и
многого другого.
Каждый работник, вне
зависимости от своей квалификации получает выходные и отпуск. Так велит закон.
Иначе, он просто не сможет долго работать, и в конце концов, начнет болеть, не
сможет ни физически ни психологически выполнять свою работу качественно. Но наш
кодекс о труде (КЗОТ) не предусматривает отпуск и выходные дни для такой «профессии»,
как приемные родители. Не трудно себе представить, как чувствуют себя люди,
которые постоянно находятся в круговерти своих хлопот, а так же им приходится
принимать массу решений в течение дня (даже очень активные начальники могут
отдохнуть от этого дома). А папы и
мамы постоянно в напряжении, они решают
задачи разной сложности - кто подрался,
и почему, как успеть выучить вместе с детьми несколько стихов на завтра, что
будет с домашним заданием, что приготовить на ужин и многое другое. Не говоря
уж о серьезных проблемах, таких как, воровство или обман, взаимоотношения с кровной
семьей, ревность между детьми, отношения кровных и приемных. Все это
становится частью жизни семьи, от
которой отдыха нет.
Это труд, который нельзя учесть ни деньгами, ни временем, только,
наверное, количеством душевных и физических сил. А их трудно взвесить, измерить
или посчитать.
Чтобы пополнить свои силы, получить знания и опыт мы и предоставляем такую
возможность для наших приемных семей. Хочу еще упомянуть неофициальную часть
групповой работы. По окончанию каждого дня тренинга или супервизии, родителям
не нужно спешить домой. У них есть возможность продолжить общение на важные
темы в неформальной обстановке. И там, происходит так же много открытий, понимания,
выводов, в ходе обмена опытом.
Тренинги для нашей страны достаточно новое веяние. Это все пришло к
нам из США, Англии, европейских стран. Там, такие способы обучения детей и
взрослых используются уже давно. Но и у нас они уже очень хорошо зарекомендованы.
По большей части из-за того, что основную часть тренинга занимает игра. А кто
не любит играть? Мы же в душе все дети, только
очень редко используем свою детскую спонтанность, умение
перевоплощаться, проиграть чужую роль. Таковы жизненные и социальные правила.
Ничего не поделаешь. А в тренинге есть такая уникальная возможность учиться с
помощью игры, спорить, обсуждать, открывать себя нового. А еще, все это потом
можно использовать дома, с детьми. Кто сказал, что учение обязательно должно
быть скучным? Игровая форма - гораздо эффективнее.
Все знать невозможно. Но узнавать все больше и больше – это
следующий шаг в своем развитии. Учитесь с удовольствием!
Семейный психолог
Марианна Лапина
www.pomogaem.com.ua
Напевно, тільки дуже
самовпевнена людина може сказати, що знає все. І, думаю, що навряд чи їй повірять. Всього знати неможливо. Як
сказав великий древньогрецький
мислитель Сократ: «Я знаю, що нічого не знаю». Думаю, що він знав багато чого,
але розумів, як
ще багато у світі незвіданого.
Важкою для розуміння є людина. Не тільки чужий, далекий представник людського роду, але і
близький,
наш рідний для нас буває іноді повною загадкою. Іноді
ми не можемо розібратися навіть у собі, а що вже говорити про ближнього. Не дивно, що
спілкування з прийомними дітьми, для дорослих, які з ними працюють, навчають,
виховують і люблять, і зовсім може збити з пантелику кого завгодно.
Завдання дорослого,
який вже взяв на себе таку місію - допомогти маленькій людині - адаптувати його
в життя, навчити любити себе і оточуючих, і звичайно, стати якомога більш щасливим. А це непрості
завдання. І не завжди прийомні батьки розуміють, як їх вирішити.
Для того щоб у наших
сімей було більше інформації, щоб вони могли розуміти психіку дітей, які пережили травми, ми
проводимо різного виду роботу. Ми вже говорили про групи взаємопідтримки. Крім
цього у прийомних сімей є можливість навчання на тренінгах.
Тренінг - це метод,
завдяки якому можна не тільки чогось навчитися, а й потренувати свої навички.
Невипадково тренінг походить від слова тренування, тренувати. Ведучий тренінгу,
як і в спорті - тренер. І його завдання - дати дорослим людям нові знання і
допомогти нагадати про те, що вони вже знають, але, може, не використовують у
своєму досвіді.
Психологічній тренінг - особливий
вид навчання. Доведено в результаті досліджень, що ефективність процесу
засвоєння знань залежить не тільки від того, наскільки людина хоче отримати
нову інформацію, але і від того, наскільки вона це може зробити. Доведено, що в
пам'яті людини закарбовується
до 10% того, що вона чує,
до 50% того, що бачить, і до 90% того, що робить. Іншими словами,
перефразовуючи приказку «краще один раз побачити, ніж сто разів почути» -
«краще спробувати зробити, ніж почути і побачити».
На психологічніх тренінгах учасники
дуже багато роблять разом. Для цього використовуються рольові ігри, в яких можна побувати в ролі різних
персонажів і відчути їх, як би зсередини. Ми переглядаємо фільми, що потім обговорюємо, робимо висновки.
Так само на тренінгу, в ході мозкового штурму отримуємо найкращі рішення для будь-яких
ситуацій. У такій груповій роботі ніхто не може залишитися не зайвим. Задіяні всі, в тій чи іншій
мірі. Хтось в силу свого темпераменту завжди попереду і очолює команду (у
тренінгах часто використовують об'єднання в мікрогрупи), для когось достатньо
одного слова, і це слово може стати ключовим.
Для того, щоб
завдання психологічного тренінгу - нові знання, отримання досвіду, об'єднання людей, були
виконані в найкращій мірі, тренери використовують різні способи передачі
інформації. Часто для цього можуть бути використані всі можливості сприйняття -
слухове,
візуальне
та сенсорне.
Візуальне
- фільми, відео презентації, плакати. На слух учасники сприймають мову тренера
або один одного, а так само аудіо записи. А ще в ході тренінгу, в іграх,
учасники отримують інформацію через тілесний контакт.
Тренінгову роботу
важко назвати нудною, особливо, якщо тренер використовує ігри - розминки, і це дуже допомагає
об'єднанню групи.
Що ще важливо - обмін
досвідом. Саме цим
і хороша групова робота. Не тільки тренер може дати якісь нові знання, але й
самі учасники. Наші прийомні батьки мають за плечима досвід, і у всіх він
різний. Особливо корисні такі групові зустрічі для новачків. Тих, хто зовсім
недавно організував прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу.
Ще один, не зовсім
звичний для багатьох, метод групової роботи використовуємо ми. Це - супервізійні зустрічі для прийомних батьків. Ми
вже другий рік зустрічаємося для цього в Ялті, в санаторії «Кіров».
Що таке супервізія?
Це спосіб підтримки менш досвідчених професіоналів більш досвідченими. Це обмін
знаннями, пошук ресурсів, які допомагають справлятися з труднощами.
Супервізійні зустрічі проходять чотири дні. Ці дні
ми, тренери - супервізори, разом з батьками, присвячуємо пошуку нових
можливостей, внутрішніх ресурсів, які вже є у батьків, але вони ними не
користуються. Ми разом шукаємо новий погляд на взаємини в сім'ї, з партнером,
батьками, друзями. Часто прийомні батьки зовсім забувають про свої інші ролі, ніж бути батьком чи мамою. А це веде
до емоційного вигоряння. Навіть багаття потрібно підтримувати, щоб воно горіло, не кажучи вже про душу або про
внутрішні сили. Якщо цього не робити, рано чи пізно, прийде виснаження, і діти
побачать перед собою виснажених, стомлених і фізично і емоційно, батьків. Але,
вони, ж прийшли в сім'ю за стабільністю, за підтримкою, за відчуттям сили
дорослого.
Ми невипадково
проводимо супервізійні
зустрічі в Ялті. Не тільки теми наших занять, а й сама природа - море, гори,
допомагають нам. А ще, що дуже важливо і для супервізійних зустрічей і для
тренінгів, це те, що тата і мами можуть побути далеко від дітей, сімейних
турбот - каструль,
прибирання, уроків і багато чого іншого.
Кожен працівник,
незалежно від своєї кваліфікації отримує вихідні та відпустку. Так велить
закон. Інакше, він просто не зможе довго працювати, і врешті-решт, почне
боліти, не зможе ні фізично ні психологічно виконувати свою роботу якісно. Але
наш кодекс про працю (КЗпП) не передбачає відпустку і вихідні дні для такої
«професії», як прийомні батьки. Не важко собі уявити, як почуваються люди, які
постійно перебувають у круговерті своїх клопотів, а так само їм доводиться
приймати масу рішень протягом дня (навіть дуже активні начальники можуть
відпочити від цього вдома).
А тата й мами постійно в напрузі, вони вирішують завдання різної складності -
хто побився, і чому, як встигнути вивчити разом з дітьми кілька віршів на
завтра, що буде з домашнім завданням, що приготувати на вечерю і багато іншого.
Не кажучи вже про серйозні проблеми, таких як, злодійство чи обман, взаємини з
кровною сім'єю, ревнощі між дітьми, відносини кровних та прийомних. Все це стає
частиною життя сім'ї, від якої відпочинку немає.
Це труд, який не
можна врахувати ні грошима, ні часом, тільки, напевно, кількістю душевних і
фізичних сил. А їх важко зважити, виміряти або порахувати.
Щоб поповнити свої
сили, отримати знання і досвід ми і надаємо таку можливість для наших прийомних
сімей. Хочу ще згадати неофіційну частину групової роботи. По закінченню
кожного дня психологічного тренінгу або супервізії, батькам не потрібно поспішати додому. У
них є можливість продовжити спілкування на важливі теми в неформальній
обстановці. І там, відбувається так само багато відкриттів, розуміння,
висновків, в ході обміну досвідом.
Психологічни тренінги для нашої
країни досить нове віяння. Це все прийшло до нас із США, Англії, європейських
країн. Там такі способи навчання дітей і дорослих використовуються вже давно.
Але й у нас вони вже дуже добре себе зарекомендували.
Здебільшого через те, що основну частину тренінгу займає гра. А хто не любить
грати? Ми ж в душі всі діти, тільки дуже рідко використовуємо свою дитячу
спонтанність, вміння перевтілюватися, програти чужу роль. Такі життєві та
соціальні правила. Нічого не поробиш. А у тренінгу є така унікальна можливість
вчитися за допомогою гри, сперечатися, обговорювати, відкривати себе нового. А
ще, все це потім можна використовувати вдома, з дітьми. Хто сказав, що вчення
обов'язково повинно бути нудним? Ігрова форма - набагато ефективніша.
Все знати неможливо.
Але дізнаватися все більше і більше - це наступний крок у своєму розвитку.
Вчіться із задоволенням!
Сімейний психолог
Маріанна Лапіна
www.pomogaem.com.ua
