БФ «Помагаєм» зібрав представників неурядового сектору та обласної адміністрації на круглому столі з питань інклюзивної освіти
«Инклюзивное образование – чрезвычайно важная составляющая Национальной стратегии безбарьерности», – напомнила директор департамента соцзащиты населения Днепропетровской ОВА Елена Крышень на круглом столе 5 июня, и мы полностью с ней согласны.
На круглый стол «Развитие качественного инклюзивного образования в Днепропетровской области» БФ «Помогаем» пригласил неправительственные организации, включая координаторку образовательного сабкластера, и представителей профильных департаментов Днепропетровской областной администрации.
Нас приятно удивило число организаций, заинтересованных в развитии инклюзивного обучения! Количество участников говорит об актуальности мероприятия: ведь в последнее время тема школьного инклюзивного образования нечасто выносилась на обсуждение представителями общественного сектора.
На круглом столе БФ «Помогаем» кратко представил итоги проекта «Инклюзивное и непрерывное образование для детей и подростков Днепропетровской области», реализованного при поддержке Посольства Финляндии в Украине.
Но главной нашей целью было обсудить наиболее острые вызовы в инклюзивном обучении, с которыми столкнулись мы и другие участники круглого стола, с которыми каждый день сталкиваются родители детей с особыми образовательными потребностями (ООП).
На встрече обсуждались следующие вопросы.
- Отсутствие доступа к школьному образованию для ребенка с ООП часто означает изоляцию от общества, иногда частичную изоляцию всей семьи. Школа для многих детей с ООП – единственное место, где они могут общаться со сверстниками.
- Учебные потери у многих детей очень значительны, иногда достигают 3-5 учебных лет (причины: пандемия covid-19, война). У детей с ООП эти потери просиходят также по причинам, перечисленным ниже. Для компенсации потерь детей, возможно, лучше сочетать в группы по уровню знаний, а не по фактическому возрасту/классу.
- Возможность для команды сопровождения получать супервизию от специалиста – чрезвычайно важная составляющая инклюзивного обучения, обусловленная спецификой образовательных потребностей каждого ребенка (необходим индивидуальный подбор способов коммуникации, коррекции поведения, обучающих методов). Как правило, такой возможности у команд сопровождения нет.
- Наличие в школе соответствующей материальной базы для инклюзивного обучения важно по той же причине (наборы Нумикон, карточек PECS и т.д.)
- Препятствием к качественному обучению часто являются сложные жизненные обстоятельства семьи, поэтому дети нуждаются в комплексной поддержке, в том числе порой в удовлетворении базовых потребностей (обуви, гаджеты и т.п.).
- Наличие укрытий, оборудованных для проведения занятий, – необходимая составляющая беспрепятственного обучения для всех школьников и особенно для детей с ООП.
- Для детей с ООП чрезвычайно важно наличие укрытий с физической доступностью (лифт, пандус и т.д.), таких крайне мало.
- В школах не хватает узких специалистов инклюзивного образования, не хватает ассистентов учителей. Количество детей на инклюзивном обучении растет, количество специалистов уменьшается из-за миграции. Большинство родителей не имеют финансовой возможности оплачивать коррекционные занятия в частном порядке, поэтому доступность к ним в школе очень важна. Особенно остро стоит этот вопрос в отдаленных громадах.
- Зарплата ассистентов учителей слишком низкая, учитывая, что работа требует серьезной профессиональной подготовки, креативного, индивидуального подхода и немалых эмоциональных затрат.
- Не в каждая школе есть психолог; если он есть, психолог часто фактически не вовлечен в работу с детьми из ООП. Здесь, скорее всего, тоже имеет значение фактор зарплаты.
- Имеющиеся в школе педагоги и узкие специалисты не всегда обладают достаточной квалификацией.
- Психо-социальные мероприятия в условиях войны – важная составляющая благополучия детей и значимое условие для беспрепятственного усвоения знаний.
- Психо-социальные мероприятия так же важны для педагогов, испытывающих серьезную перегрузку и выгорание.
- Важная составляющая инклюзивного образования – адаптация и принятие его коллективом. Для этого важно проводить просветительские мероприятия по противодействию буллингу, построению коммуникации и т.д.
- Государственная субвенция по обеспечению инклюзивного обучения включает бюджет потребления и бюджет развития. Бюджет потребления есть, а бюджет развития государство сейчас не выделяет. Простыми словами, есть чем оплатить коррекционные занятия, но не за что купить оборудование.
- Государственная субвенция уменьшается не только из-за войны, но и из-за отсутствия запроса от школ.
- Финансирование от благотворительных организаций уменьшается, поэтому неправительственному сектору и учебным заведениям нужно более тщательно приоритезировать помощь.
- Школы часто не предоставляют запросы управлению образования, благотворительным организациям на оборудование для инклюзивного обучения / ресурсных комнат, хотя не имеют его. Школы часто не предоставляют запросы на обустройство укрытий для проведения в них учебного процесса с учетом условий безбарьерности.
- Отдельные школы вообще морально не готовы или не хотят работать с инклюзивным образованием. Формируется как будто негласная договоренность, какие школы берут детей с ООП, а какие нет. Это противоречит концепции безбарьерности.
- Родителям детей с ООП не хватает правовой осведомленности и уверенности для того, чтобы формулировать запрос в школу на качественное инклюзивное обучение. Нужны просветительские мероприятия для родителей, правозащитное сопровождение, адвокационные мероприятия.
- Проводить мероприятия для родителей детей с ООП необходимо как можно ближе к месту проживания.
- Отдельным директорам школ также не хватает открытости, осведомленности о предоставлении услуг, о поддержке, которую они могут получить от государства и неправительственного сектора.
- Координация работы образовательных учреждений, родителей, неправительственного сектора, местных администраций, громад крайне необходима для эффективного внедрения инклюзии. Нужно совместная работа вместо перекладывания ответственности.
Озвучить проблемы – первый шаг на пути к их решению, и мы сделали это вместе.
Мы благодарны всем участникам: неравнодушным общественным и благотворительным организациям и педагогам, образовательному кластеру, департаментам образования и науки и социальной защиты населения Днепропетровской ОВА! Для нас важно собираться вместе, поднимать актуальные темы и слышать друг друга.
Благодарим Общественную организацию "Днепровская лига социальных работников" за гостеприимный прием в "Хаби развития социальных услуг"!
И конечно, спасибо Посольству Финляндии в Украине за поддержку нашего проекта!
«Інклюзивна освіта - надзвичайно важлива складова Національної стратегії безбар'єрності», - нагадала директорка департаменту соцзахисту населення Дніпропетровської ОВА Олена Кришень на круглому столі 5 червня, і ми повністю з нею згодні.
На круглий стіл «Розвиток якісної інклюзивної освіти в Дніпропетровській області» БФ «Помагаєм» запросив неурядові організації, координаторку освітнього сабкластеру і представників профільних департаментів Дніпропетровської обласної адміністрації.
Нас приємно вразило число організацій, зацікавлених у розвитку інклюзивного навчання! Сама лише кількість учасників говорить про актуальність заходу: адже останнім часом тема шкільної інклюзивної освіти нечасто виносилася на обговорення представниками громадського сектору.
На круглому столі БФ «Помагаєм» коротко презентував підсумки проєкту «Інклюзивна та безперервна освіта для дітей і підлітків Дніпропетровської області», реалізованого за підтримки Посольства Фінляндії в Україні.
Але найголовнішою нашою метою було обговорити найбільш гострі виклики в інклюзивному навчанні, з якими зіткнулися ми та інші учасники круглого столу, з якими щодня стикаються батьки дітей з особливими освітніми потребами (ООП).
На зустрічі обговорювалися наступні питання.
- Відсутність доступу до шкільної освіти для дитини з ООП часто означає ізоляцію від суспільства, іноді часткову ізоляцію всієї родини. Школа для багатьох дітей з ООП — єдине місце, де вони можуть спілкуватися з однолітками.
- Навчальні втрати у багатьох дітей дуже значні, іноді сягають 3-5 навчальних років (причини: пандемія covid-19, війна). У дітей з ООП ці втрати також відбуваються через причини, перераховані нижче. Для надолуження втрат дітей, можливо, краще поєднувати в групи за рівнем знань, а не за фактичним віком/класом.
- Можливість для команди супроводу отримувати супервізію від досвідченого тренера – надзвичайно важлива складова інклюзивного навчання, зумовлена специфікою освітніх потреб кожної дитини (необхідний індивідуальний підбір способів комунікації, корекції поведінки, навчальних методів). Як правило, такої можливості команди супроводу не мають.
- Наявність відповідної матеріальної бази для інклюзивного навчання важлива з тієї самої причини (набори Нумікон, карток PECS тощо).
- На заваді якісному навчанню часто стоять складні життєві обставини родини, отже діти потребують комплексної підтримки, в тому числі іноді задоволення базових потреб (взуття, гаджети тощо).
- Наявність укриттів, обладнаних для проведення занять, - необхідна складова безперешкодного навчання для всіх школярів і особливо для дітей з ООП.
- Для дітей з ООП надзвичайно важлива наявність укриттів з фізичною доступністю (ліфт, пандус тощо), таких украй мало.
- У школах бракує вузьких фахівців інклюзивної освіти, бракує асистентів учителів. Кількість дітей на інклюзивному навчанні росте, кількість фахівців зменшується через міграцію. Більшість батьків не мають фінансової можливості сплачувати корекційні заняття у приватному порядку, отже доступність до них у школі дуже важлива. Особливо гостро стоїть це питання у віддалених громадах.
- Зарплатня асистентів учителів занизька, враховуючи, що робота потребує серйозної фахової підготовки, креативного, індивідуального підходу та чималих емоційних затрат.
- Не кожна школа має психолога; якщо має, психологи часто фактично не залучені до роботи з дітьми з ООП. Тут, скоріше за все, також має значення фактор зарплатні.
- Наявні фахівці, педагоги не завжди мають достатню кваліфікацію.
- Психо-соціальні заходи в умовах війни - важлива складова благополуччя дітей та значуща умова для безперешкодного засвоєння знань.
- Психо-соціальні заходи так само важливі для педагогів, які відчувають серйозне перевантаження та вигорання.
- Важлива складова інклюзивної освіти - адаптація та прийняття її колективом. Для цього важливо проводити просвітницькі заходи з протидії булінгу, побудови комунікації тощо.
- Державна субвенція на забезпечення інклюзивного навчання включає бюджет споживання й бюджет розвитку. Бюджет споживання зараз є, а бюджет розвитку держава не виділяє. Простими словами, є чим оплатити корекційні заняття, але нема за що купити обладнання.
- Державна субвенція зменшується не лише через війну, а й через відсутність запиту від шкіл.
- Фінансування від благодійних організацій зменшується, тому неурядовому сектору та навчальним закладам треба ретельніше пріоритезувати допомогу.
- Школи часто не надають запити управлінню освіти, благодійним організаціям на обладнання для інклюзивного навчання / ресурсних кімнат, хоча не мають його. Школи також часто не надають запити на облаштування укриттів для проведення навчального процесу з урахуванням умов безбар’єрності.
- Окремі школи взагалі морально не готові або не хочуть працювати з інклюзивною освітою. Формується нібито негласна домовленість, які школи беруть дітей з ООП, які ні. Це протирічить концепції безбар'єрності.
- Батькам дітей з ООП бракує правової обізнаності та впевненості для того, щоб формулювати запит до школи на якісне інклюзивне навчання. Потрібні просвітницькі заходи для батьків, правозахисний супровід, адвокаційні заходи.
- Проводити заходи для батьків дітей з ООП необхідно якомога ближче до місця проживання, бо батьки часто не мають можливості надовго залишити дітей.
- Окремим директорам шкіл так само бракує відкритості, обізнаності щодо послуг, які вони мають надавати, щодо підтримки, яку вони можуть отримати від держави та неурядового сектору.
- Координація роботи освітніх закладів, батьків, неурядового сектору, місцевих адміністрацій, громад украй необхідна для ефективного впровадження інклюзії. Потрібна спільнодія замість перекидання відповідальності.
Озвучити проблеми - перший крок на шляху до їх вирішення, і ми зробили це разом.
Надзвичайно вдячні всім учасникам: небайдужим громадським та благодійним організаціям і освітянам, освітньому кластеру, департаментам освіти і науки та соціального захисту населення Дніпропетровської ОВА! Для нас важливо збиратися разом, піднімати актуальні теми і чути одне одного.
Дякуємо Громадській організації "Дніпровська ліга соціальних працівників" за гостинний прийом у "Хабі розвитку соціальних послуг"!
І авжеж, дякуємо Посольству Фінляндії в Україні за підтримку нашого проєкту!
