Як працюють бригади "швидкої допомоги" в умовах пандемії
Днепропетровская область находится в первой десятке областей с наибольшим количеством зараженных Сovid-19: на 15 мая тесты показали положительный результат у 791 человек. С приходом пандемии внезапно стал актуальным вопрос о значимости профессии медика в нашей стране.
Сотрудники благотворительного фонда «Помогаем» привезли средства защиты для Областного центра экстренной медицинской помощи и поговорили с его руководителем Радием Шевченко. Полную версию интервью смотрите на dp.informator.ua
Р. Ш.: Наш Областной центр экстренной медицинской помощи состоит из 6 станций: днепропетровская, криворожская, никопольская, новомосковская, павлоградская и каменская.
Территория обслуживания днепропетровской – это сам Днепр, Синельниковский район, Днепропетровский и половина Солонянского района.
74 бригады работает в Днепре, всего сейчас по факту в области работает 224. […]
На каждый ли вызов бригада едет в защитных костюмах.
Р. Ш.: В этом нет никакой необходимости. […]Определение подозрительного случая начинается с диспетчерской. Сначала в области это придумали мы сами. Потом вышли документы от Министерства здравоохранения, регламентирующие сбор эпиданамнеза.
Если есть подозрение на коронавирус, туда едет бригада в костюмах защиты. В каждой нашей машине скорой помощи есть необходимое количество средств защиты: костюмы, респираторы, маски, защитные очки, щитки, бахилы, перчатки.
На все вызовы ездим в перчатках, масках и очках. Где есть подозрение, что это Сovid-19, безусловно одеваем комбинезон. Сверху комбинезона – 2 пары перчаток, маска, щиток.
Любая бригада может поехать на ковид?
Р. Ш.: […] Предыдущее министерство издало распоряжение в каждой области выделять бригады, которые будут выезжать на Сovid. Конечно, это неудобно: днепропетровская бригада не может ехать, например, в Никополь. Поэтому все бригады оснащены, все знают, как себя вести. Ближайшая бригада к месту вызова одевается и выезжает.
Как вас оснащает областная власть?
Р. Ш.: Областная власть передает средства защиты, и в больших количествах. Но никто не знает, что будет завтра с людьми, которые праздновали 1 мая, поминальные дни. Вы видите, что сейчас люди начали выходить без масок, пренебрегать правилами санэпидемиологического режима, и ситуация может измениться в любой момент. Сейчас она ровная и контролируемая. […]
Как только началась пандемия, мы объявили торги на наличествующие суммы, попросили волонтеров, меценатов, профсоюзные организации и очень быстро оснастились до необходимого количества.
Включилась областная администрация, разбронировались фонды Держкомрезерва, в которых лежали на такие случаи средства защиты, и сегодня мы чувствуем себя уверенно плюс-минус на месяц.
При изменении ситуации это все может израсходоваться за неделю. Если в сутки у нас 1700 вызовов и мы будем понимать, что потенциально каждый может быть носителем, мы за сутки можем использовать около 5000 костюмов.
Каждый день я считаю, какой у меня ресурс прочности. Чего-то хватит на 30 дней, чего-то на 40. Если останется, мы будем расходовать это в обычной жизни по чуть-чуть. Раньше не на все вызовы одевались маски и перчатки. Сейчас в сутки уходит по 2000 пар перчаток и по 1700 масок.
У губернатора каждый день на столе гугл-таблица. В онлайн-режиме он все время видит наличие средств защиты в каждом медучреждении. Видят, что у меня их на месяц, понимают, что могут закупить для другого учреждения, где нужнее. […]
Вы не теряете сотрудников из-за эпидемии? Не разбегаются, испугавшись коронавируса?
Р. Ш.: Нет, такого нет. Выплачиваем все стимулирующие надбавки. Так называемые «колесные» за выездной характер работы: кто работал 7 и больше лет, получает плюс 60% к окладу. […]
[…]Всем 166 сотрудникам, которые в марте обслуживали даже подозрение на ковид-19, мы заплатили по окладу, это была премия от Облсовета. А те 20 человек, кто выезжал на подтвержденные 9 случаев Сovid-19 в марте, получили по 3 оклада. Сейчас считаем контактных за апрель, в апреле контактировало 469 человек, на это выделено 2.2 млн, им тоже будем начислять как минимум по окладу. Поэтому несмотря на то, что уровень зарплаты достаточно низкий, эти надбавки сдерживают. Массового увольнения у нас нет.
Есть у нас 6 сотрудников с положительным результатом теста на Сovid-19. Водитель из Петропавловки отсидел 2 недели дома, получил 2 отрицательных результата теста и уже приступил к работе. На днях мы вынуждены были отстранить от работы 5 человек в Кривом Роге, Марганце и Каменском. Все они выезжали к людям, у которых не подозревали ковид. У всех заболевание протекает бессимптомно. Из 3 455 сотрудников это неплохой результат.
Предумотрена ли какая-то психологическая помощь для сотрудников? Людям ведь, наверное, страшнее работать в таких условиях?
Р. Ш.: Страшно работать, когда нет информации, когда полный вакуум и тебя заставляют сшить маску из трусов. А когда ты приходишь и тебе говорят: бери столько, сколько надо, - то не так уж страшно. В каждой машине всегда необходимое количество респираторов, костюмов, щитков, очков, перчаток, и об этом все знают, что у нас их много. […]
В каждом лечебном учреждении, куда мы привозим больных с подтвержденным ковидом, выделена специальная площадка и сотрудники этих стационаров обрабатывают машины, протирают все поручни и поверхности.
Когда этой информацией владеют подчиненные, то страха меньше.
Вы хотели бы, чтобы после этой ситуации в вашей сфере произошли какие-то значительные изменения?
Р. Ш.: Эта ситуация, к счастью, привлекла внимание и общественности, и власть имущих мужей в Киеве, к тому, что надо обращать внимание на экстренную медицину, что те тарифы, по которым рассчитано оказание медицинской помощи Национальной службой здоровья, категорически недостаточны. […]
Мы все, и руководители Центров экстренной медицины, и наши сотрудники – а это где-то 35-40-тысячная армия сотрудников экстренной медицины Украины – мы верим, что эта ситуация изменит к лучшему финансирование нашей службы. Что общественность поймет, что надо этим заниматься, что 2.9% ВВП на медицину мало, тем более мало на экстренную медицину, потому что это самый востребованный у нас раздел здравоохранения. […]
И эта служба абсолютно бесплатна. Это серьезный форпост для социально необеспеченных слоев населения, для бомжа, который замерзает на улице зимой, для того, кто получил травму. 5 минут неоказания помощи может стоить жизни для бабушек и дедушек с гипертонической болезнью, которые, к сожалению, почему-то не очень качественно ее лечат, из-за отсутствия финансов, или просто по привычке. Выезжаем, купируем гипертонический криз, меряем давление, снимаем кардиограмму, меряем сахар крови – это не совсем функция экстренной медицины, но абсолютно понятная и оправданная социальная функция в нашей сегодняшней Украине. Поэтому мы очень надеемся, что отношение изменится в лучшую сторону.
Что бы вы хотели передать жителям области от лица сотрудников Центра экстренной помощи?
Р. Ш.: Берегите нас. Относитесь уважительно, здраво оценивайте необходимость вызова скорой помощи, потому что если вы будете вызывать ее на высокое давление, в это время на дороге может умирать после ДТП человек.
Не бейте наших сотрудников. Нападение на сотрудников бригад скорой помощи – это не казуистическая редкость. Несколько десятков наших врачей, фельдшеров, водителей ежегодно лежат в больнице по этой причине и, к сожалению, это не заканчивается тюремными сроками для нападающих. Имейте уважение к службе, к людям, а мы будем и дальше круглосуточно спасать ваши жизни.
Интервью провела и подготовила Ольга Левченко
Дніпропетровська область знаходиться в першій десятці областей з найбільшою кількістю заражених Сovid-19: на 15 травня тести показали позитивний результат у 791 особи. З приходом пандемії раптово стало актуальним питання про значимість професії медика в нашій країні.
Співробітники благодійного фонду «Помагаєм» привезли засоби захисту для Обласного центру екстреної медичної допомоги та поговорили з його керівником Радієм Шевченко. Повну версію інтерв'ю дивіться на dp.informator.ua
Р. Ш .: Наш Обласний центр екстреної медичної допомоги складається з 6 станцій: дніпропетровська, криворізька, нікопольська, Новомосковська, павлоградська і кам’янська.
Територія обслуговування дніпропетровської – це сам Дніпро, Синельниківський район, Дніпропетровський і половина Солонянського району.
74 бригади працює в Дніпрі, всього зараз за фактом в області працює 224. [...]
Чи на кожен виклик бригада їде в захисних костюмах?
Р. Ш .: У цьому немає необхідності. [...] Визначення підозрілого випадку починається з диспетчерської. Спочатку в області це придумали ми самі. Потім вийшли документи від Міністерства охорони здоров'я, які регламентують збір епіданамнезу.
Якщо є підозра на коронавірус, туди їде бригада в костюмах захисту. У кожній нашій машині швидкої допомоги є необхідна кількість засобів захисту: костюми, респіратори, маски, захисні окуляри, щитки, бахіли, рукавички.
На всі виклики їздимо в рукавичках, масках і окулярах. Де є підозра, що це Сovid-19, безумовно одягаємо комбінезон. Зверху комбінезона – 2 пари рукавичок, маска, щиток.
Будь-яка бригада може поїхати на ковід?
Р. Ш .: [...] Попереднє міністерство видало розпорядження в кожній області виділяти бригади, які виїжджатимуть на Сovid. Звичайно, це незручно: дніпропетровська бригада не може їхати, наприклад, до Нікополя. Тому всі бригади оснащені, всі знають, як себе вести. Найближча бригада до місця виклику одягається й виїжджає.
Як вас оснащує обласна влада?
Р. Ш .: Обласна влада передає засоби захисту, і в великих кількостях. Але ніхто не знає, що буде завтра з людьми, які святкували 1 травня, поминальні дні. Ви бачите, що зараз люди почали виходити без масок, нехтувати правилами санепідеміологічного режиму, й ситуація може змінитися в будь-який момент. Зараз вона рівна й контрольована. [...]
Як тільки почалася пандемія, ми оголосили торги на наявні суми, попросили волонтерів, меценатів, профспілкові організації та дуже швидко оснастилися до необхідної кількості.
Включилася обласна адміністрація, розбронювали фонди Держкомрезерва, в яких лежали на такі випадки засоби захисту, й сьогодні ми відчуваємо себе впевнено плюс-мінус на місяць.
При зміні ситуації це все може витратитися за тиждень. Якщо в добу у нас 1700 викликів і ми будемо розуміти, що потенційно кожен може бути носієм, ми за добу можемо використовувати близько 5000 костюмів.
Кожен день я рахую, який у мене ресурс міцності. Чогось вистачить на 30 днів, чогось на 40. Якщо залишиться, ми будемо витрачати це в звичайному житті потроху. Раніше не на всі виклики одягалися маски й рукавички. Зараз на добу йде по 2000 пар рукавичок і по 1700 масок.
У губернатора кожен день на столі гугл-таблиця. В онлайн-режимі він весь час бачить наявність засобів захисту в кожному медзакладі. Бачать, що у мене їх на місяць, розуміють, що можуть закупити для іншої установи, де потрібніше. [...]
Ви не втрачаєте співробітників через епідемію? Чи не розбігаються, злякавшись коронавирусу?
Р. Ш .: Ні, такого немає. Виплачуємо всі стимулюючі надбавки. Так звані «колісні» за виїзний характер роботи: хто працював 7 і більше років, отримує плюс 60% до окладу. [...]
[...] Всім 166 співробітникам, які в березні обслуговували навіть підозра на Covid-19, ми заплатили по окладу, це була премія від Облради. А ті 20 чоловік, хто виїжджав на підтверджені 9 випадків Сovid-19 у березні, отримали по 3 оклади. Зараз рахуємо контактних за квітень, у квітні контактувало 469 осіб, на це виділено 2.2 млн, їм теж будемо нараховувати як мінімум по окладу. Тому незважаючи на те, що рівень зарплати досить низький, ці надбавки стримують. Масового звільнення у нас немає.
Є у нас 6 співробітників із позитивним результатом тесту на Сovid-19. Водій із Петропавлівки відсидів 2 тижні вдома, отримав 2 негативних результати тестів і вже приступив до роботи. Днями ми змушені були усунути від роботи 5 осіб у Кривому Розі, Марганці та Кам'янському. Всі вони виїжджали до людей, у яких не підозрювали Covid. У всіх захворювання протікає безсимптомно. Із 3 455 співробітників це непоганий результат.
Чи передбачена якась психологічна допомога для співробітників? Людям, напевно, страшніше працювати в таких умовах?
Р. Ш .: Страшно працювати, коли немає інформації, коли повний вакуум і тебе змушують пошити маску з трусів. А коли ти приходиш і тобі кажуть: бери стільки, скільки треба, - то не так вже й страшно. У кожній машині завжди необхідну кількість респіраторів, костюмів, щитків, окулярів, рукавичок, і про це всі знають, що у нас їх багато. [...]
У кожному лікувальному закладі, куди ми привозимо хворих з підтвердженим Сovid, виділена спеціальна площадка й співробітники цих стаціонарів обробляють машини, протирають все поручні й поверхні.
Коли цією інформацією володіють підлеглі, то страху менше.
Ви хотіли би, щоби після цієї ситуації у вашій сфері відбулися якісь значні зміни?
Р. Ш .: Ця ситуація, на щастя, привернула увагу й громадськості, й можновладців у Києві, до того, що треба звертати увагу на екстрену медицину, що ті тарифи, за якими розраховано надання медичної допомоги Національною службою здоров'я, категорично недостатні . [...]
Ми всі, й керівники Центрів екстреної медицини, ійнаші співробітники – а це десь 35-40-тисячна армія співробітників екстреної медицини України – ми віримо, що ця ситуація змінить на краще фінансування нашої служби. Що громадськість зрозуміє, що треба цим займатися, що 2.9% ВВП на медицину мало, тим більше мало на екстрену медицину, тому що це найбільш затребуваний у нас розділ охорони здоров'я. [...]
І ця служба абсолютно безкоштовна. Це серйозний форпост для соціально незабезпечених верств населення, для бомжа, який замерзає на вулиці взимку, для того, хто отримав травму. 5 хвилин ненадання допомоги може коштувати життя для бабусь і дідусів з гіпертонічною хворобою, які, на жаль, чомусь не дуже якісно її лікують, через відсутність фінансів, або просто за звичкою. Виїжджаємо, знімаємо гіпертонічний криз, міряємо тиск, знімаємо кардіограму – це не зовсім функція екстреної медицини, але абсолютно зрозуміла й виправдана соціальна функція в нашій сьогоднішній Україні. Тому ми дуже сподіваємося, що ставлення зміниться в кращу сторону.
Що б ви хотіли передати жителям області від імені співробітників Центру екстреної допомоги?
Р. Ш .: Бережіть нас. Ставтеся з повагою, тверезо оцінюйте необхідність виклику швидкої допомоги, тому що якщо ви будете викликати її на високий тиск, у цей час на дорозі може вмирати після ДТП людина.
Не бийте наших співробітників. Напад на співробітників бригад швидкої допомоги – це не казуїстична рідкість. Кілька десятків наших лікарів, фельдшерів, водіїв щорічно лежать у лікарні з цієї причини й, на жаль, це не закінчується тюремними термінами для нападників. Майте повагу до служби, до людей, а ми будемо й далі цілодобово рятувати ваші життя.
Інтерв'ю провела і підготувала Ольга Левченко
