Дєдова Олена: як жити з однією ниркою ?
Хотелось бы вас познакомить с Еленой
Дедовой, ей 17 лет.
Сейчас молодая, симпатичная девчушка
находится не дома в кругу родных и друзей, а в г. Киев в Национальной детской
специализированной больнице «Охматдет» МЗ Украины в центре трансплантологии.
А начиналось все еще с четырех
месячного возраста Лены, в котором она переболела сальмонеллезом. В четыре
годика возникает воспаление почек из-за наличия кишечной палочки в организме
ребенка. В 2007 году на фоне инфекции мочевыводящих путей выявлен двусторонний
рефлюкс ІІІ ст., проведено оперативное лечение - антирефлюксная пластика МВС
гидрогелем с двух сторон. В растущем организме девчушки все эти медицинские манипуляции
не прошли незамеченными - Лена сильно набрала в весе. Как потом выяснилось,
увеличение веса привело к артериальной гипертензии, анемии тяжелой степени.
Через время было установлено, что это еще не все беды, случившиеся с Леной.
Самое тяжелое для психологического восприятия и семьей, и самой девушкой
оказалось принятие новой беды – у Лены отказали почки! Быть оптимистами в этой
ситуации – единственное, что поддерживает Лену и ее семью. По крайней мере, ее
заболевание излечимо. Правда, для этого необходима пересадка почки, но все же у
нее есть большой шанс выжить и ЖИТЬ!
Без раздумий свою кандидатуру быть
донором для пересадки почки предложила мама Лены, Евгения. Но по итогам
обследований оказалось, что это невозможно, так как Евгения имеет ряд
приобретенных за жизнь заболеваний, которые категорически не позволяют удаление
почки из организма женщины. Теперь мы вместе с Леной и всей ее семьей проживаем
в ожидании подходящего донора. Уже сейчас мы начинаем сбор необходимой суммы на
послеоперационный период для Лены, так как сумма, признаться честно, огромная
для любой семьи. По предварительным подсчетам она составляет 168 000 гривен. Как мы все
понимаем собрать такую сумму невозможно в короткие сроки, так что давайте
начинать сейчас, чтобы при наличии подходящего донора и успешно проведенной
пересадки почки, мы могли сразу же начать не менее важный этап приживления нового
органа и восстановления организма Елены.
Как же Лене хочется начать наконец-то
жить! Нахождение то в одном отделении, то в другом практически все время может вызвать
уныние и депрессию даже у взрослого, сформировавшегося человека. Что же тогда
чувствует молодая девушка, которая даже после пересадки почки будет находиться
на группе инвалидности? Мы можем помочь ей! Не быть брошенной в такой ситуации,
увидеть протянутую руку помощи от чужих, но не равнодушных людей – вполне
возможно станет для Лены стимулом перенести все горести.
От каждого по
возможности – каждому по потребности! Помочь Дедовой Елене вы можете очень просто: перечислите любую посильную для Вас сумму на наш
расчетный счет с пометкой «для Дедовой Елены».
По всем вопросам обращайтесь
Координатор проекта «Хочу жить!»
Бут Карина
(056) 732 48 07
www.pomogaem.com.ua
Хотілося б вас познайомити з Оленою Дєдовою,
їй 17 років.
Зараз молода, симпатична дівчинка
знаходиться не вдома в колі рідних і друзів, а в м. Київ в Національній дитячій
спеціалізованій лікарні «Охматдит» МОЗ України в центрі трансплантології.
А починалося все ще з чотирьох
місячного віку Олени, в якому вона перехворіла на сальмонельоз. У чотири рочки
виникає запалення нирок через наявність кишкової палички в організмі дитини. У
2007 році на тлі інфекції сечовивідних шляхів виявлено двосторонній рефлюкс ІІІ
ст. проведено
оперативне лікування - антірефлюксна пластика МВС гідрогелем з двох сторін. У
зростаючому організмі всі ці медичні маніпуляції не пройшли непоміченими -
Олена сильно набрала у вазі. Як потім з'ясувалося, збільшення ваги привело до
артеріальної гіпертензії, анемії важкого ступеня. Через деякий час
було встановлено, що це ще не всі негаразди Оленки. Найважче для
психологічного сприйняття і сім'єю, і самою дівчиною виявилося прийняття нової
біди - у Олени відмовили нирки! Бути
оптимістами в цій ситуації - єдине, що підтримує Олену і її сім'ю. Принаймні,
її захворювання виліковне. Правда, для цього необхідна пересадка, але все ж у
неї є великий шанс вижити і ЖИТИ!
Без роздумів свою кандидатуру бути
донором для пересадки нирки запропонувала мама Олени, Євгенія. Але за
підсумками обстежень виявилося, що це неможливо, так як Євгенія має ряд
придбаних за життя захворювань, які категорично не дозволяють видалення нирки з
організму жінки. Тепер ми разом з Оленою і всієюїї сім'єю проживаємо в очікуванні відповідного донора. Вже зараз ми починаємо
збір необхідної суми на післяопераційний період для Олени, так як сума,
зізнатися чесно, величезна для будь-якої сім'ї. За попередніми підрахунками
вона складає 168 000 гривень. Як ми
всі розуміємо зібрати таку суму неможливо в короткийтермін, так що давайте починати зараз, щоб при наявності відповідного донора і
успішно проведеної пересадки нирки, ми могли відразу ж почати не менш важливий
етап приживлення нового органу і відновлення організму Олени.
Як же Олені хочеться почати нарешті
жити! Знаходження то в одному відділенні, то в іншому,практично весь час може викликати зневіру і депресію навіть у дорослої людини.
Що ж тоді відчуває молода дівчина, яка навіть після пересадки перебуватиме на
групі інвалідності? Ми можемо допомогти їй! Від кожного по можливості - кожному
по потребі!
Допомогти Дідовій Олені ви можете дуже
просто: перерахуйте будь-яку посильну для Вас суму на наш розрахунковий рахунокз позначкою «для Дєдової Олени».
З усіх питань звертайтеся
Координатор проекту «Хочу жити!»
Бут Карина
(056) 732 48 07
but@deti.dp.ua
www.pomogaem.com.ua
