У світі без звуків - 2
Неслышащие
дети – совершенно обычные ребята. Они также любят играть, танцевать, веселиться
и шалить, экспериментируют с разными предметами, строят, лепят и рисуют. Но
очень часто им не с кем играть. Родители слышащих ребятишек не поощряют их
общения с глухими, а порой и препятствуют таким контактам. При достижении
определенных условий неслышащие дети достигают высокого уровня развития и речи,
и слуха.
Таким же
способным мальчиком является и Родионов Виктор. Мало того, что Виктор сирота, у
него нет ни мамы, ни папы; его воспитывает бабушка – Надежда Дмитриевна,
которая сама нуждается в поддержке и морально, и материально. Так еще и
окружающий мир отстраняет его от себя, делая из мальчика изгоя. Нарушение слуха
или полная его потеря, конечно, очень печальный диагноз и для ребенка, и для
его семьи. Тяжело смириться с тем, что маленький человек на всю жизнь лишен
возможности воспринимать такой богатый и неисчерпаемо разнообразный мир звуков!
Но гораздо больнее осознавать, что недуг возводит между Виктором и окружающими
людьми незримую преграду, изолируя его от мира. Однако это вовсе не значит, что
жизненный удел такого ребенка – одиночество и изоляция.
Слуховые
аппараты помогают в разборчивости, так как информация в головной мозг подается
и справа, и слева, естественно, необходимо стимулировать оба уха, чтобы их
поддерживать. Протезируя лишь одно ухо, мы сохраняем его в плане разборчивости,
однако, второе, нестимулируемое ухо продолжает «опускаться в тишину» и
затухать. Поэтому, если уж и пытаться восстановить для Вити восприятие
окружающего мира в полном объеме, то с наличием двух слуховых аппаратов на оба
ушка.
Обычная
женщина, Витина бабушка, Надежда Дмитриевна, из всех сил помогает своему внуку,
своей любовь и терпением, не чуствовать разницы между ним и другими детьми.
Благодаря ей Витюшка очень отзывчивый, внимательный и энергичный ребенок.
Так хочется
подарить ребенку настоящее, полноценное детство! За это можно и нужно бороться!
Ведь нет ничего дороже!
Давайте поможем и поддержим Витю и
его бабушку.
Перечисляя средства, не забудьте, пожалуйста, оставить пометку «Хочу
жить!». Если у Вас есть Visa или MasterCard, то это можно сделать, не покидая
наш сайт, в разделе ПОЖЕРТВОВАТЬ.
По всем вопросам обращайтесь
Руководительпроекта
«Хочу жить!»
Бут Карина
+380 56 789 06 60
but@deti.dp.ua
www.pomogaem.com.ua
Глухі учні -
абсолютно звичайні. Вони також люблять грати, танцювати, веселитися і
пустувати, експериментують з різними предметами, будують, ліплять і малюють.
Але дуже часто їм не з ким грати. Батьки чуючих дітлахів не схвалюють їх
спілкування з глухими, а часом і перешкоджають таким контактам. При
усвідомленні певних умов глухі учні досягають високого рівня розвитку і мови, і
слуху.
Таким же
здібним хлопчиком є і Родіонов Віктор. Мало того, що Віктор сирота, у нього
немає ні мами, ні тата; його виховує бабуся - Надія Дмитрівна, яка сама
потребує підтримки і морально, і матеріально. Так ще й навколишній світ усуває
його від себе, як якийсь «вигнанець». Порушення
слуху або повна його втрата, звичайно, дуже сумний діагноз і для дитини, і для
його родини. Важко змиритися з тим, що маленька людина на все життя позбавлена
можливості сприймати такий багатий і незліченно різноманітний світ звуків! Але
набагато болючіше усвідомлювати, що недуга зводить між Віктором і оточуючими
людьми незриму перепону, ізолюючи його від світу. Однак це зовсім не означає,
що доля такої дитини - самотність та ізоляція.
Слухові
апарати допомагають у розбірливості так, як інформація в головний мозок подається
і справа, і зліва, природно, необхідно стимулювати обидва вуха, щоб їх
підтримувати. Протезуючи лише одне
вухо, ми зберігаємо його в плані розбірливості, однак, інше вухо,
позбавлене стимуляції, продовжує «опускатися в тишу» і
затухати. Тому, якщо вже і намагатися відновити для Віті сприйняття навколишнього
світу в повному обсязі, то з наявністю двох слухових апаратів на обидва вушка.
Звичайна
жінка, Вітіна бабуся, Надія Дмитрівна, з усіх сил допомагає своєму онукові,
своєю любов і терпінням, не відчувати різниці між
ним та іншими дітьми. Завдяки їй Вітюшка дуже чуйний, уважний і енергійний.
Так хочеться
подарувати дитині справжнє, повноцінне дитинство! За це можна і потрібно
боротися! Адже немає нічого дорожчого!
Давайте
допоможемо і підтримаємо Вітю і його бабусю.
Перераховуючи кошти, не
забудьте, будь ласка, залишити позначку «Хочу жити!». Якщо у Вас є Visa або
MasterCard, то це можна зробити, не залишаючи наш сайт, в
розділі ПОЖЕРТВУВАТИ.
З усіх питань
звертайтеся
Керівник
проекту «Хочу жити!»
Бут Карина
+380 56732 48 07
but@deti.dp.ua
www.pomogaem.com.ua
