Вже два місяці Генрік живе без сенсорів. Хлопчик не дізнається про потребу в інсуліні, якщо рівень глюкози в крові різко зміниться. У дітей із діабетом такі «стрибки цукру» можуть призвести до коми. Але навіть коли дитина не втрачає свідомість, під час кожного «стрибку» глюкоза поступово руйнує судини, нирки, зір.

Генріку дев’ять років, він живе в Одесі разом із батьками й дванадцятирічною сестрою. Його тато має інвалідність внаслідок трудової травми і не може працювати. А мама постійно контролює стан сина: у 3 роки хлопчику діагностували цукровий діабет.

В лікарні підібрали препарат інсуліну і пояснили, що дитині обов’язково потрібно користуватися сенсорами. Батьки придбали сенсор і лікар показав, як він встановлюється.

Як вони діють? Сенсори автоматично кожні 5 хвилин вимірюють рівень глюкози в крові, дані надходять на смартфон. Для аналізу не потрібно робити щоразу нові проколи шкіри, отже дитина може бути відносно самостійною. 

Саме так і живе Генрік: навчається у третьому класі, вже п’ять років займається футболом, бере участь у змаганнях, отримує нагороди.

Якщо «цукор» виходить за межі норми, потрібно щось з’їсти або зробити ін’єкцію інсуліна. 

Чому це необхідно робити якнайшвидше? Бо атаки глюкози на серцево-судинну та нервову систему, нирки, очі буквально «зношують» ці органи. Постійне використання сенсорів не просто полегшує життя, а подовжує його на десятиліття.

Генрік – веселий, спокійний хлопчик, але вже два місяці мама спостерігає, як його настрій раптово змінюється, він сердиться і нервує. Це видимі ознаки небезпечної зміни рівня глюкози. В школі проконтролювати «цукор» без сенсорів неможливо. А коштів на сенсори сім’я зараз не має. Вони живуть на соціальні виплати та підтримку бабусь і дідусів.

82 800 грн – стільки коштують сенсори для Генріка на 12 місяців. Давайте подаруємо хлопчику рік безпечного дитинства!

ПІБ: Кочкадамян Генрік Андранікович

Дата народження: 10.12.2016

• Надходження
• Документи