Коли Богданчик з’явився на світ, лікарі сумнівалися, що він виживе. Але хлопчик вижив, і тепер щодня він доводить, що неможливе – можливо!

Малюк народився на 32 тижні вагітності з вагою всього 1 740 г. Перші 2 місяці життя Богданчик перебував у лікарні: місяць у реанімації, місяць у відділенні патології новонароджених. Він боровся за кожен вдих. Коли дитина навчилася самостійно дихати, смоктати й ковтати, її виписали додому.

У Богдана ДЦП та двостороння нейросенсорна приглухуватість. Рідні роблять усе можливе для розвитку сина. Спочатку вони придбали слухові апарати, а коли настала черга, встановили кохлеарні імпланти на обидва вуха. Щоб запустити мовлення, хлопчик двічі на тиждень займається з логопедом.

З шести місяців батьки водять Богданчика до центру «БудеТак», до «Іоаннового центру» на заняття з сурдопедагогом, нейропсихологом, фахівцем ЛФК. А ще мама постійно займається з сином вдома.

Коли у січні 2023 року ракета потрапила в багатоповерховий будинок у Дніпрі, Богдан злякався настільки, що перестав ходити. Йому знадобилося багато часу, щоб знову навчитися стояти біля опори, впевнено сидіти та використовувати обидві руки.

Зараз Богданчику 10 років. Він уже робить перші кроки з підтримкою, активніше рухає правою рукою, може вставати біля шведської стінки із положення сидячи. І навіть почав вокалізувати – це величезний крок до розвитку мовлення!

Богдан розуміє звернене мовлення, став уважнішим, активніше висловлює емоції, краще виконує завдання та вправи. Він добрий і допитливий хлопчик. Йому подобаються гаджети, комп'ютерні ігри й пізнавальні мультфільми.

У жовтні на Богданчика знову чекають фахівці «Іоаннового центру». Попереду в нього робота з логопедом, психологом, заняття лікувальною фізкультурою та сенсорною інтеграцією.

Вартість курсу – 16 000 грн, для сім'ї це непосильна сума. Саме заняття допомагають Богдану робити впевнені кроки вперед. Друзі, давайте разом допоможемо йому продовжувати свій розвиток й надалі!

ПІБ: Карпенко Богдан Олександрович

Дата народження: 18.04.2015

• Надходження
• Документи
• Коментарі