Сім'я Городничих із Маріуполя. Гена та Віка – погодки, Віці 14 років, Гені 13. Перше страшне випробування сталося в їхньому житті у лютому 2017 року. Вночі замкнуло розетку, до якої був увімкнений обігрівач. Ліжка дітей миттєво спалахнули.

Вікторія, їхня мама, тієї ночі випадково заснула в кімнаті дітей, можливо, це врятувало їх від загибелі. Мама витягла Віку й Гену з кімнати. До машини швидкої допомоги одну дитину ніс на руках батько, друга йшла сама. Але і брат, і сестра дістали вкрай важкі опіки. Гену в першу ж добу санавіацією відправили до Харкова. Віка перебувала в реанімації в Маріуполі, їй частково пересадили шкіру, потім перевели до Києва.

Діти знаходились у лікарнях до літа, потім виписалися. Загрози життю більше був, але залишилися рубці й контрактури, які не дозволяють дітям вільно рухатися. Знову й знову доводиться звертатись до лікарів, проходити через операції.

Сім'я дуже вдячна американському лікареві Геннадію Фузайлову та його програмі, завдяки якій Гену й Віку оперували у Львові та Дніпрі. Проте Гена досі не може розігнути мізинці, у нього «тягне» шию, треба оперувати ліву руку.

Друге випробування почалося рівно через 5 років, у лютому 2022 року. Початок повномасштабної війни був страшним потрясінням, але цілий місяць район, де жили Городничі, майже не обстрілювали. Мама Вікторія розповідає, як вони спали у спальниках, пекли хліб на багатті та їздили до джерела по воду на стареньких жигулях зі спущеним колесом. Забезпечували водою і себе, й сусідів, допомагали кому могли. А 31 березня їхній район теж потрапив під серйозний обстріл. Відразу зібралися й виїхали з міста.

Переночували в Мангуші, вирушили до Бердянська. Декілька днів провели у родичів у Бердянську. Надія перечекати, як 8 років тому, і знову повернутися до рідного міста, поступово танула. Вікторія зустріла у місті сестру з її родиною. Домовились і разом вирушили до Кривого Рогу, тут і винайняли квартиру.

Не можна сказати, щоб у Кривому Розі було цілком спокійно. Але можна якось жити та працювати, діти можуть учитися.

Навчаються Гена та Віка віддалено. Для відеоконференцій, зв'язку з учителями та однокласниками у них лише смартфони. На всю сім'ю один старенький ноутбук, і він повністю задіяний для роботи тата.

Гена та Віка мріють про більш придатні для навчання гаджети. 16 500 грн – вартість двох планшетів для брата та сестри. Давайте допоможемо дітям здійснити мрію та усунемо всі перешкоди на шляху до знань!

• Надходження
• Документи
• Коментарі