Давид Жариков з'явився на світ у квітні. Але чотирирічний малюк вже знає, що у нього є ще один день народження, взимку. Рівно рік тому, 26 січня, в квартирі, де жив Давид з рідними, сталася пожежа. Загорілася ялинка.

Вдома була вся родина. Мабуть вогонь поширювався дуже швидко, бо мама, тато і дідусь хлопчика майже відразу задихнулися в диму. Намагалася врятуватися тільки тітка: вона зуміла висадити племінника за вікно на кондиціонер, а сама вистрибнула у вікно і загинула.

Коли потім у хлопчика запитували, чому він стрибнув слідом за тіткою, він говорив, що сидіти було дуже гаряче. Співробітники МНС не змогли дістатися до Давида - драбина діставала тільки до п'ятого поверху, а пожежа сталася на сьомому.

У важкому стані дитину доставили в реанімацію. Лікар, який прийняв Давида в новомосковській центральній лікарні, говорив, що він вперше бачить людину, яка після польоту з такої висоти залишилася в живих. Лікарі констатували у Давідушкі розрив легені, переломи ребер, переломи стегнових кісток обох ніг, шок ІІІ ступеню. Наскільки було можливо, стабілізували його стан, і санавіацією доставили до обласної дитячої лікарні Дніпропетровська.

Близьких родичів у малюка не залишилося, після лікарні його мав чекати дитбудинок. Але міліція зуміла знайти двоюрідного брата загиблого батька хлопчика. Шоковані страшною трагедією, Денис із дружиною Оксаною недовго роздумували над долею племінника - відразу ж вирішили прийняти його в свою сім'ю.

Два тижні малюк провів на штучній вентиляції легенів і ще багато тижнів у лікарні. Ні епілепсії, ні судом, ні затримки розвитку, яких можна було очікувати після перенесених травм, слава Богу, у хлопчика немає. А ось переломи ніжок дуже важкі. Давида оперували, зміцнювали кістки титановими пластинами, потім знімали їх.

9 місяців він провів у гіпсі. За цей час атрофувалися м'язи, з'явилися контрактури, гіпертонус в одній нозі, в інший, навпаки, слабкість. Медичною мовою це називається церебрастенічний синдром. Крім того, після травми одна ніжка на два сантиметри коротше за іншу.

Давідушці довелося заново вчитися ходити. Тільки місяць тому в одеському санаторію хлопчик зробив свої перші кроки. Дуже нетверді і невпевнені. Одне коліно не згинається, як годиться, інше не розгинається. «Поставити» Давиду ходу обіцяють у центрі ім. Козявкіна у Трускавці.

Малюкові дуже пощастило з новою родиною. Крім приємних мами з татом, у Давида тепер є брат-ровесник. Хлопці міцно подружилися і дуже сумують, коли один вранці відправляється в садочок, а інший з мамою на ЛФК, в басейн, на масаж. У Давида жорсткий графік, батьки роблять все, що можуть для його реабілітації.

Дуже переживають, що син став все частіше заговорювати про те, що сам винен у тому, що сталося - мовляв, балувався, «клацав» гірлянду на ялинці. Мама Оксана терпляче повторює, що він тут ні при чому. Але у Давідушки продовжують «горіти» будиночки з конструктора та іграшки...

На 15 березня у Давида призначений курс реабілітації в Трускавці. Щоби хлопчик навчився нормально ходити, йому обов'язково потрібна допомога фахівців клініки.Вартість курсу – 7890 грн- сума цілком посильна для нас з вами, і непідйомна для прийомних батьків Давида, чий бюджет абсолютно виснажений за рік лікування та реабілітації. Давайте допоможемо хлопчикові!

ПІБ: Жариков Давид Андрійович

Дата народження: 03.04.2011

Діагноз: Посттравматичний церебрастинічний синдром. Стан після з/репозиції обох стегон. Тупа травма живота.

• Надходження
• Документи
• Коментарі