Здоровій, благополучный людині складно уявити, як життя часом змінюється в один день. Ще пару місяців тому чотирирічний Віталік був веселим, «шилопопим» хлопчиськом, улюбленцем усієї сім'ї. Одного разу його самопочуття погіршилося, з'явилися слабкість, температура, збільшився живіт... Мама з синочком потрапили до павлоградської дитячої лікарні, потім до обласної. І там, як грім серед ясного неба, грянув діагноз - гострий лімфобластний лейкоз.

До діагнозу були довгі й важкі тижні невизначеності. Лікували запалення легенів, вирізали пухлину переднього середостіння. Першою біопсії, відправленої в Київський інститут раку, виявилося недостатньо; тільки друга виявила лейкоз, Т-клітинний варіант. Через два місяці після госпіталізації почали курс хіміотерапії.

Лімфобластний лейкоз - не вирок, тим більше для дитини. Статистика виживання в західних країнах становить 85%. У нас цей показник нижчий, тим не менше, більшість діток, хворих на лейкоз, одужує. Головне - якісні препарати для лікування, яких у відділенні, а часто і в Україні немає...

Після першого тижня «хімії» стан малюка почав покращуватися, хоча хлопчик страждав на чимало побічних ефектів; друга хіміотерапія дала більш серйозне ускладнення: порушився кровообіг, Віталік потрапив до реанімаціъ. Третій курс "хімії", який розпочався 3 травня, приніс з собою гепатит С. І тепер дитині, крім хіміопрепаратів, потрібні дорогі ліки для підтримки печінки.

А ще у Віталіка сильна депресія, він весь час проситься додому до братика і сестрички. У мами Віри розривається серце і за молодшенького, і за старших дітей, які залишилися з родичами.

Мама ростить усіх трьох сама, на 3 500 грн на місяць. Рідні та друзі вже зробили для них все, що могли. Надія у сім'ї тільки на вас. Віра обіцяє молитися за кожного, хто перерахує їй хоча б гривню. Їй не врятувати сина поодинці. Давайте допоможемо Віталіку впоратися!

• Надходження
• Документи
• Коментарі