Дениска народився 1 квітня - в День сміху, і, по ідеї, доля його повинна була бути легкою і веселою. Але поки це не так...

Вагітність і пологи мами протікали дуже важко, але радість від появи сина затьмарила все: хлопчик був дуже бажаним, батьки чекали його цілих 10 років! Малюк ріс і розвивався нормально, але з часом батьки стали помічати, що син не реагує на звернення до нього, не розмовляє, не грає іграшками, не дружить з іншими дітками, не їсть нормальну їжу. На неспокійні запитання батьків лікарі впевнено відповідали, що подібна поведінка - це дитячі капризи, що дитину просто балують, що після того, як Денис піде в садок, він почне спілкуватися з однолітками.

Через 2,5 роки батьки подарували Денису братика. Була надія, що спілкування з малюком допоможе Денису розкритися, сприятиме його адаптації до оточуючих людей. Але, на жаль, Денис не виявив ніякого інтересу до брата.

Досягнувши трирічного віку, хлопчик так і не заговорив. Лікарі поставили діагноз - затримка мовного розвитку, і призначили заняття з логопедом-дефектологом, а також курс медикаментів для стимуляції розвитку мозку. Після пройденого лікування Денис нарешті почав відгукуватися на своє ім'я і виконувати елементарні завдання.

Але з приходом в місто війни у сім'ї почалися нові випробування. Їм довелося перебратися в бомбосховище, важче за всіх гуркіт від обстрілів переживав Денис - він дуже боявся. Доходило до того, що дитина починала бігати в паніці по кімнаті, махати на дорослих руками і проявляти агресію. Батьки намагалися допомогти синові ласкою і любов'ю, і при першій же можливості разом з дітьми покинули місто.

До нещастя, під час поїздки молодший братик Дениса, Артем, впав з висоти і отримав черепно-мозкову травму. Дитина кілька днів провела в реанімації, після - перебував у відділенні нейрохірургії в Дніпропетровську. Для Дениса це стало черговим шоком.

Після виписки молодшого сина з лікарні батьки оформили документи на проживання в Дніпропетровську, тому що повертатися вже було нікуди. Мама почала водити Дениса по лікарях, проходити з ним безліч медкомісій і обстежень. Висновки лікарів були невтішними: органічний емоційно-лабільний розлад, когнітивно-експресивний розлад мови, ранній дитячий аутизм, підозра на розумову відсталість, гідроцефалія головного мозку.

Денису було призначено активне лікування, оскільки дитячий мозок формується до 7-8 років. Якщо упустити цей момент, реабілітувати дитину буде дуже складно. Серед інших медикаментів, в курс лікування входить дорогий препарат «Цереброкурин», який обійдеться батькам у 15 000 грн.

Таких коштів родині переселенців самостійно не знайти: мама займається дітьми, а знайти високооплачувану роботу татові поки не вдається. Чи не залиште дитину в біді, допоможіть йому відновитися після всіх пережитих жахів! Адже дитинство повинно бути щасливим...

• Надходження
• Документи
• Коментарі