Проблеми, на вирішення яких направлений проект


Є в житті кожної людини такий перевальний пункт, коли вона обирає свій подальший шлях. Немов казковий камінь на роздоріжжі. Камінь цей опиняється на нашій дорозі в 16-17 років, і, стоячи біля нього, ми приймаємо рішення: навчатися далі чи працювати, якщо навчатися – то у виші чи в коледжі, у рідному місті, в обласному чи в столиці й де жити. Питань безліч, виникають вони всі разом, і дякувати Богу, якщо на нашому камені є написи: «наліво підеш… направо підеш…» - підказки батьків. І все необхідне богатирське спорядження на зразок булатного меча й доброго коня в нас є – їх же, батьківська, матеріальна допомога й моральна підтримка. І все одно зробити вибір й подолати перешкоди на шляху нелегко: біля 5 років, за підрахунками психологів, проходить соціалізація підлітків у доросле життя.
    Перед випускниками дитячих будинків й інтернатів питання стоять ті ж. Проте ні меча, ні коня. І на камені нічого не написано. Батьки не підкажуть, не направлять. І нормальної підготовки до вступу в виш найчастіше нема. Та й навчальний заклад доводиться обирати в залежності від наявності місць у гуртожитку. А якщо нікуди не вступив, як вчорашньому учню знайти таку роботу, яка дозволила б оплачувати наймане житло? І з цим усим управлятися доводиться самотужки. А один, як відомо, у полі не воїн.
    Та ще додайте той факт, що сироті в принципі небагато доводилося в житті приймати рішень. За нього завжди все вирішували: де спати, що їсти, що надягти, як провести дозвілля. Йому ніколи не доводилося, наприклад, оплачувати комунальні рахунки чи навіть купувати продукти до обіду. На що ж схожий його стан після випуску? Не набагато кращий, ніж у сліпого цуценяти, якого кинули в річку: випливе – то випливе, а ні – сам винуватий, дорослий уже. Адже держава свою справу зробила, виростила й виховала.
У сиріт небагато шансів. А що до статистики – для соціалізації їм часто-густо потрібно 15-20 років, і не факт, що вона відбудеться взагалі.
Ці хлопці й дівчата дуже потребують допомоги. Психологічних, соціальних, юридичних консультацій. Та часто елементарно поради досвідченої дорослої людини. Саме такі послуги ми надаємо в рамках цього проекту: безоплатні консультації професіоналів, соціальний супровід, наставництво, допомога у вирішенні конкретних нагальних проблем. Щоб свобода не запаморочила голови і щоб, навпаки, не охоплював відчай від безвихідності, щоб їм було до кого звернутися у скрутну хвилину.
Один із небагатьох успішних інтернатівців Олександр Гєзалов каже: «Коли я приїжджаю у в’язниці чи годую безхатніх на вокзалі, розумію, що це саме той схил, яким, скоріш за все, покотиться більшість теперішніх випускників дитячих будинків».
Дати їм більше шансів на нормальне майбутнє ми спроможні. Відповідальність за долі сиріт лежить перш за все на державі, а держава складається з людей – нас із вами. Не залишимо ж їх без підтримки.


Мета проекту і її учасники


Надання соціальної підтримки випускникам інтернатних закладів, особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, захист їх прав та законних інтересів.

 

Завдання проекту


На допомогу випускникам інтернатних закладів створюється проект «Пліч-о-пліч». В рамках роботи даного проекту передбачається розвивати наступні напрямки:
•    Надання безоплатних юридичних, психологічних, соціальних, педагогічних, інформаційних, медичних послуг та консультацій випускникам інтернатних закладів і вирішення їх конкретних проблем.
•    Соціальний супровід, наставництво та ін. осіб із числа дітей-сиріт, у разі потреби, вирішення нагальних життєвих проблем.
•    Встановлення та підтримка контактів з організаціями і установами, які займаються проблемами сирітства з метою захисту прав випускників інтернатних закладів.


Форми та методи роботи


1. Консультативна діяльність:
- надання спеціалізованої допомоги випускникам інтернатних закладів (консультації, індивідуальна допомога).
2. Соціальний супровід випускників інтернатних закладів:
- визначення життєвих потреб випускників інтернатних закладів;
- складання планів соціального супроводу, підписання договору
з клієнтом;
- організація соціального супроводу;
- налагодження співпраці з районними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою захисту прав клієнтів, забезпечення їхніх потреб.

© Благотворительный фонд «Помогаем» 2014 Автор в Google+